Справа № 714/947/19
Провадження № 2/714/29/20
"17" лютого 2020 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого-судді: Козловської Л.Д.
секретар: Гуменюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
Позивач 30.10.2019 року звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне. Заочним рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15.08.2013 року по цивільній справі №714/587/13-ц з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , 2005 р.н., у розмірі 400 грн. щомісячно, що досягнення дитиною повноліття. Так як наведена сума є значно малою, враховуючи, що відповідач взагалі ухиляється від сплати аліментів, прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.07.2019 року складає 2118 грн., просить суд змінити розмір аліментів стягнутих судом та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку, починаючи стягувати з дня набрання рішення законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Також просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 03.07.2013 року по 31.05.2019 року у розмірі 33797,00 грн. на підставі ч.1 ст. 196 СК України, навівши та обґрунтовуючи розрахунок пені у позовній заяві.
В судове засідання позивачка не з'явилася, однак представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та не заперечував щодо розгляду справи у заочному порядку, також зазначивши, що позов підтримує та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин та за відсутності заперечень позивачки та її представника, відповідно до ст. 280, ч.4 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив продовжити розгляд справи у заочному порядку та винести рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи проведено у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін та фіксування судового процесу.
Суд, досліджуючи наявні докази по справі, встановив наступні обставини справи.
Заочним рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15.08.2013 року по цивільній справі №714/587/13-ц з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 400 грн. щомісячно, що досягнення дитиною повноліття, починаючи стягувати з 03.07.2013 року.
З розрахунку заборгованості Новоселицького районного відділу ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області №7178 від 03.06.2019 року по виконавчому провадженню №41858820 зі сплати аліментів судом встановлено, що станом на 31.05.2019 року розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 за виконавчим листом №2/714/198/13 від 13.12.2013 року складає 33797 грн.
Відповідачем наведено розрахунок неустойки по несплаті аліментів відповідачем станом на 31 травня 2019 року, який здійснений на підставі формули заборгованості визначеної постановою Великої Палати Верховного суду від 25.04.2018 року по справі №572/1762/15-ц яка складає 317764,46 грн., водночас враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості по аліментам, просив суд втягнути з відповідача неустойку за прострочу від сплати аліментів у розмірі 33797,00 грн.
Даючи оцінку доказам по справі, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
За змістом ст.18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право нa рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ст.180, ч.3 ст.181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною ч.1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року становить 2218,00 гривень.
Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідач є особою працездатного віку, та має можливість повноцінно утримувати своїх дітей, у встановленому законодавством мінімальному розмірі.
З урахуванням вказаних обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, не погіршення їх матеріального становища і визначення указаного способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону, у зв'язку з чим позовна вимога про зміну способу та розміру стягнення аліментів підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
У справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, вважаючи, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Крім того, аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за сплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення слати аліментів.
Однак, при наданні розрахунку позивач вказує на формулу ?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць, з посиланням на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, яка постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №33/6020/16-ц визнана помилковою, у зв'язку з чим розрахунок проведений позивачем за вказаною формулою, який наведений у позовній заяві, є помилковим та не відповідає закону та правовій позиції Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №33/6020/16-ц.
Судом здійснено розрахунок пені враховуючи формулу, яка визначена постановою Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), беручи до уваги розрахунок заборгованості наданий позивачем, за період 03 липня 2013 року (початок стягнення аліментів) по 31 травня 2019 року, який складає 10277,09 грн.
Згідно ч.1 ст. 196 СК України, сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину. В даному випадку сума пені не перевищує розміру заборгованості по аліментам.
Суд при вирішенні справи враховує, що відповідач неналежно виконує покладений на нього статтею 180 СК України обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, оскільки взагалі не сплачує стягнуті з нього аліменти, та дійшов висновку про наявність передбачених статтею 196 СК України підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів часткове задоволення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 10277,09 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 180, 194, 196 СК України, ст.ст.12,13, 81, 89, 141, 206, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів та стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів визначених заочним рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2013 по цивільній справі №714/578/13-ц, та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , нараховану пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 10277,09 грн. (десять тисяч двісті сімдесят сім гривень дев'ять копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень та сорок копійок) в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суду Чернівецької області протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а уразі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: