Дата документу 14.02.2020 Справа № 554/1078/20
Провадження №1-кс/554/2277/2020
іменем України
14 лютого 2020 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
за участю скаржника - ОСОБА_3
розглянувши в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві стосовно невнесення відомостей в ЄРДР по заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 364, 365, 366 КК України,-
12.02.2020 року від заявника ОСОБА_3 до суду надійшла вищевказана скарга, в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 16.01.2020 року, в порядку ст.214 КПК України, про вчинення злочину. Скарга мотивована тим, що він звернувся до слідчої ТУ ДБР , розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 з клопотанням про залучення його потерпілим у кримінальному провадженні № 6201917000000295 від 12.12.2019 р. за його повідомленням .
В даному клопотанні вказано про скоєння заступником керівника Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5 в досудових провадженнях № 120170300000747 та № 42018171010000168 злочинів передбачених ст. ст. 364, 365 , 366 КК України.
Оскільки в передбачений строк слідчий не прийняв рішення в порядку ст. 214 КПК України він звертається із відповідною скаргою.
Прохав зобов'язати ТУ ДБР , розташованого у м. Полтаві внести до ЄРДР відомості при вчинення ОСОБА_5 дій , що мають ознаки злочинів , передбачених ст. ст. 364, 365 , 366 КК України та провести розслідування за кожним із вказаних фактів.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу повністю підтримав.
Слідчий ТУ ДБР , розташованого у м. Полтаві І. Бобух в судове засідання не з*явився, надавши суду заяву про розгляду справи без його участі , прохав відмовити в задоволенні скарги.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи процесуальні строки розгляду скарги та наявність відповідного волевиявлення заявника, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності заявника.
Дослідивши матеріали скарги в їх сукупності та взаємному зв'язку, слідчий суддя вважає відмовити у задоволенні вимог скарги з таких підстав.
Положеннями ст.2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст.24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зі скарги та доданих до неї документів убачається, що заявник оскаржує бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання слідчим його заяви про вчинення злочину від 16 .01. 2020 року.
Судом установлено, що 16.01.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, із клопотанням про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 6201917000000295 від 12.12.2019 р.
В даному клопотанні він вказав на його думку про неправомірні дії ОСОБА_5 , які полягали в неналежному розгляді його заяв.
Частина 1 ст.214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
За відсутності у заявах чи повідомленнях конкретних даних про ознаки кримінального караного діяння вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що не позбавляє заявника права, у разі встановлення вищевказаних ознак, повторно звернутися із належним чином оформленою заявою до відповідного правоохоронного органу, до компетенції якого відноситься розслідування виявленого злочину.
Не зважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, але виходячи з положень ч.5 ст.214 КПК України, змісту таких відомостей має бути надана належна оцінка.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві або повідомленні, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
ОСОБА_3 взагалі заяву про вчинення кримінального правопорушення не подавав , а вважає , що відомості викладені в заяві про залучення потерпілим відносно ОСОБА_6 підлягають внесенню до ЄРДР.
Однак, в поданій заяві заявником наводяться виключно власні міркування та припущення з приводу вчинення злочину ОСОБА_5 , а тому зазначене вище не може бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР,
В даному контексті також варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Таким чином, незважаючи на те, що заявник ОСОБА_3 вважає заяву від 16.01.2020 року повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (злочину), проте остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу конкретного злочину, а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що, в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР, про що просить заявник.
Також слід зауважити, що посилання заявника на вимоги ст.214 КПК України, відповідно до якої встановлений порядок внесення відомостей до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви, а також відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Згідно з вимогами ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, беручи до уваги викладене, а також проаналізувавши наведені у скарзі доводи, оцінивши наявні матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку, що у задоволенні вимог поданої скарги ОСОБА_3 необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР розташованого у м. Полтаві стосовно невнесення відомостей в ЄРДР по заяві ОСОБА_3 від 16.01.2020 р. про вчинення ОСОБА_5 , дій, що мають ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 366 КК України,-відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1