Україна
Харківський апеляційний господарський суд
23 липня 2007 року справа №49/181-07
Колегія суддів у складі: головуючого судді О.В. Шевель,
судді С.В.Барбашової,
судді А.І.Бухана
при секретарі Парасочці Н.В.,
за участю представників:
позивача - Борівської Л.О., Недашковського В.М.
відповідача - Гончар Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 9 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вхідний № 2019Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 23 травня 2007 року по справі № 49/181-07
за позовом Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району", м. Південне, Харківський район, Харківська область
до Покотилівської селищної ради, сел. Покотилівка, Харківський район, Харківська область
про стягнення 132659,56 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 23 травня 2007 року по справі №49/181-07 (суддя Кононова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Покотилівської селищної ради на користь Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району" 12490,14 грн. заборгованості, 129,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 11,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23 травня 2007 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення, яким стягнути з Покотилівської селищної ради на користь Комунального підприємства "Водопровідно-каналізаційне господарство Харківського району" заборгованість у розмірі 132659,56 грн.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні вважає вказане рішення року законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення. Разом з тим він повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що:
10.02.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 23/3 на відпускання та споживання питної води s приймання стічних вод, відповідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві питну з комунального водопроводу та приймати у нього стічні води в об'ємі використаної води, а відповідач зобов'язався сплачувати отриману питну воду та послуги каналізації за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року надавав, послуги щодо постачання та водовідведення та направляв відповідачу рахунки -фактури, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений договором строк, порядку та розмірі вартість наданих послуг в повному обсязі, внаслідок чого, як вказує позивач в період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року утворилась заборгованість з основного боргу у розмірі 132659,56 грн.
Так, відповідно п. 5.1. договору, сторони визначили, що розрахунки за використану воду та послуги каналізації проводяться виключно в грошовій формі згідно виставлених рахунків відповідно встановленим тарифам, затвердженим місцевою державною адміністрацією. Сторони погодили, що на момент укладення договору існував наступний тариф на надані послуги: вода -4,22 грн. (з урахуванням ПДВ), стоки -4,26 грн. (з урахуванням ПДВ).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група -житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.
Частиною 2 та 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав суду рішення Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області XVI сесії IV скликання від 06.01.2006 року, відповідно якого в смт. Покотилівка були затверджені та введені в дію з 01.02.2006 р. наступні тарифи: на послуги з водопостачання -18,73 грн. за 1 куб. метр з урахуванням ПДВ та на послуги водовідведення -4,68 грн. 1 куб. метр з урахуванням ПДВ. Як свідчать матеріали справи, при нарахуванні позивачем суми заборгованості, були застосовані саме тарифи, встановлені вказаним рішенням. Проте, відповідач надав до матеріалів справи рішення Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області XVII сесії IV скликання від 28.02.2006 року, згідно якого Покотилівська селищна рада вирішила прийняти тарифи без змін на рівні 2005 року, а саме за водопостачання (зі стоками) -7,07 грн. за 1 куб. метр.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним та необґрунтованим застосування позивачем тарифів, встановлених рішенням Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області XVI сесії IV скликання від 06.01.2006 року, при здійсненні нарахування заборгованості за надані послуги в період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року. Враховуючи тариф, визначений рішенням Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області XVII сесії IV скликання від 28.02.2006 року, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на час розгляду справи, становить 12490,14 грн.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу. За таких підстав суд першої інстанції визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача 12490,14 грн. заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог, щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 120169,42 суд відмовив, оскільки вказана сума була заявлена до стягнення безпідставно.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 124,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 11,11 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Наведені позивачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводи, які б однозначно свідчили про наявність законних підстав для її задоволення, не підтверджені матеріалами справи. Надані відповідачем документальні докази в обґрунтування як свого відзиву на позовну заяву, так і на апеляційну скаргу свідчать про відсутність правових підстав для нарахування позивачем вартості наданих ним відповідачу послуг по водопостачанню та водовідведенню за цінами, які зазначив позивач у доданому ним розрахунку.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 та 106 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 23 травня 2007 року у справі № 49/181-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя О.В.Шевель
суддя С.В.Барбашова
суддя А.І.Бухан