ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 лютого 2020 року м. Київ № 640/21749/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Київської міської державної адміністрації, Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним розпорядження, скасування наказу, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Київського міського голови Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року № 919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення».
Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к «Про директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Стягнути з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) кошти за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення з займаної посади відбулось з численними порушеннями чинного законодавства, а тому вважає оскаржуване розпорядження та наказ такими, що винесені з порушенням встановленої законодавством процедури, а тому є незаконними та підлягають скасуванню. Як вказує позивач, під час кваліфікації дисциплінарного проступку було порушено вимоги Закону України «Про державну службу» та застосовано стягнення, що не відповідає висновкам дисциплінарного провадження. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2019 року замінено відповідача Київського міського голову Київської міської ради (КМДА) на належного відповідача у справі Київського міського голову Київської міської державної адміністрації (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, кор. 2, ЄДРПОУ 00022527).
Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, у строк визначений ухвалою про відкриття провадження у адміністративній справі, у якому зазначив, що розпорядження про відсторонення ОСОБА_1 з займаної посади було винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
Крім того, відповідачем також у відзиві зазначено про необхідність застосування місячного строку давності до позовної вимоги, щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Київської голови Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 .» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків.
Разом, з тим суд вважає таке доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню оскільки, місячний строк звернення до суду передбачений лише у випадку оскарження рішення про звільнення з посади, разом з тим рішення про відсторонення позивача від посади не охоплюється місячним строком звернення до суду у відповідності до статті 122 КАСУ.
Відповідачем-2, у строк визначений ухвалою суду, надано відзив на позовну заяву, у якому останній не погоджується з позовними вимогами та просить у задоволені позову відмовити.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фактичними обставинами справи, встановлено, що з 22 березня 2016 року ОСОБА_1 очолював Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На підставі доповідної записки заступника голови Київської міської державної адміністрації Непопа В.І. від 10 липня 2019 року № 004-1073 прийнято Розпорядження Київського міського голови від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 » .
Вказаним Розпорядженням № 608 відкрито дисциплінарне провадження щодо позивача, на час здійснення якого позивача відсторонено від виконання своїх обов'язків, а також зобов'язано дисциплінарну комісію у період з 12 липня 2019 року по 11 серпня 2019 року здійснити дисциплінарне провадження щодо Позивача та за результатами розгляду дисциплінарної справи внести подання Київському міському голові Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 12 серпня 2019 року.
Відповідно до висновків за результатами службового розслідування за фактом можливого порушення трудової дисципліни позивача від 11 жовтня 2019 року дисциплінарна комісія дійшла до висновку про наявність винних дій з боку позивача в частині відсутності належного контролю з боку останнього за ефективним використанням бюджетних коштів КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», що призвело до завищення вартості виконаних робіт з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві на загальну суму 538,8 тис. грн.
На виконання ч. 10 ст. 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарною комісією було подано подання від 15 жовтня 2019 року № 040-620 відповідно до якого дисциплінарною комісією запропоновано накласти дисциплінарне стягнення на позивача у вигляді догани.
Проте, на підставі Висновків та Подання Київським міським головою Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято Розпорядження від 25 жовтня 2019 року № 919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення», відповідно до якого до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к «Про директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» позивача звільнено займаної посади.
Позивач вважає, що прийняті розпорядження є такими, що порушують його права та законні інтереси, а наказ прийнятий за результатом реалізації таких розпоряджень протиправним та незаконним, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус позивача, як державного службовця, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також правовідносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, який набув чинності з 01 травня 2016 року (далі по тексту - Закон №889-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №889-VІІІ, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону №889-VІІІ державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 3 Закону №889-VІІІ визначено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Згідно з положеннями пунктів 1-3 ч.1 ст. 4 Закону №889-VІІІ, державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону №889-VІІІ, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону №889-VІІІ, службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.
Згідно зі ст. 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності регламентовані ст. 65 вказаного Закону.
Згідно вимог ст. 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Статтею 69 Закону, зокрема, встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Судом в ході розгляду справи, встановлено, що розпорядженням № 608, яке було прийняте на підставі Доповідної записки № 004-1073, відкрито дисциплінарне провадження щодо позивача, на час здійснення якого позивача було відсторонено від виконання своїх обов'язків.
Відповідно до змісту даної Доповідної записки № 004-1073 вбачається, що під час засідання Колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» виявлено факти можливого вчинення Позивачем дисциплінарного проступку за приписами п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме обставинами, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження є:
- аудиторський звіт від 11 травня 2018 року № 070-5-13/29;
- аудиторський звіт від 22 травня 2018 року № 070-5-13/30;
- аудиторський звіт від 12 липня 2019 року № 070-5-13/46.
При цьому, слід зазначити, що з аналізу доповідної записки № 004-1073, на підставі якої прийнято Розпорядження № 608, судом встановлено що комісією не вказано жодного конкретного факту невиконання або неналежного виконання Позивачем обов'язків, проте з посиланням на аудиторські звіти щодо комунальних підприємств зроблено висновок про лише можливе вчинення Позивачем дисциплінарного проступку за приписами п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Як вбачається з висновків дисциплінарна комісія прийшла до висновку про відсутність винних дій з боку Позивача, у зв'язку з тим, що останнім вчинялися належні заходи реагування, направлені на усунення відповідними комунальними підприємствами порушень, виявлених проведеним аудитом відповідності.
Разом з тим, вподальшому, оцінивши всі факти у сукупності, дисциплінарна комісія дійшла до висновку про наявність винних дій з боку Позивача в частині відсутності належного контролю з боку останнього за ефективним використанням бюджетних коштів КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», що призвело до завищення вартості виконаних робіт з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві на загальну суму 538,8 тис. грн.
На підставі викладеного у Висновку, дисциплінарна комісія звернулась з поданням про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани надаючи власну оцінку фактам, викладеним в аудиторському звіті Держаудитслужби за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми «Реалізація заходів щодо інвестиційного розвитку території» в частині ефективності використання бюджетних коштів протягом 2017 року для будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві від 15 травня 2019 року № 06-22/13.
Даний висновок за результатом службової розслідування було підписано 5 особами, з урахуванням окремої думки ОСОБА_4 , відповідно до якої судом встановлено про неможливість останньою встановлення дійсної вини ОСОБА_1 , оскільки ним самим не було надано пояснень стосовно зазначеної в звіті інформації.
Суд зазначає, що відповідно до висновків Аудиторського звіту, Держаудитслужбою зазначено, що «існує ряд проблем та недоліків, які негативно вплинули на стан будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві», та запропоновано Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):
- переглянути та доповнити Положення про структурні підрозділи Департаменту в частині визначення функції та завдання щодо формування результативних показників до паспортів бюджетних програм та подальшого контролю щодо їх виконання,
- забезпечити висвітлення результативних показників у звіті по виконання паспорту бюджетної програми, які б об'єктивно характеризували їх повноту фактичного виконання.
Наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 липня 2019 № 121 розділ 3 «Функції» Положення про управління економіки та фінансів Департаменту доповнено пунктом 3.12 щодо забезпечення формування результативних показників до паспорті бюджетних програм місцевого бюджету, здійснення контролю щодо їх виконання.
Слід зазначити, що дисциплінарна комісія у своєму Висновку надала свою оцінку додатковим фактам Аудиторського звіту, не зазначеним в Доповідній записці № 004-1073, що стало підставою для відкриття дисциплінарного провадження, а саме: «Департамент, як відповідальний виконавець досліджуваної бюджетної програми, не забезпечив у повному обсязі контроль за ефективним використанням бюджетних коштів, що призвело до завищення вартості виконаних робіт з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві на загальну суму 538,8 тис. грн.».
В Аудиторському звіті зазначено, що завищення вартості будівельних робіт було встановлено Держаудитслужбою в ході ревізії замовника будівництва - КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» при зустрічних звірках в підрядних організаціях, які виконували протягом 2017 року роботи з будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу та невірно застосувала норми ДСТУ при відображені матеріальних витрат.
Виявлені при зустрічних звірках в підрядних організаціях порушення на загальну суму 538,8 тис. грн. усунуто в повному обсязі, про що зазначено в самому Аудиторському звіті.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється
Відповідно до ч. З ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим -також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.».
З урахуванням вищевикладеного, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не має організаційно-господарських повноважень щодо впливу на суб'єктів господарювання та втручання у договірні взаємовідносини між замовником та генпідрядником, генпідрядником та субпідрядником. Чинним законодавством контроль за відповідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам та стандартам покладено на замовника будівництва.
Судом також не встановлено, що Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не отримував акт ревізії окремих питань фінансової-господарської діяльності КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» - замовника будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро, про що Позивач зазначав Держаудитслужбі за результатами опрацювання проекту Аудиторського звіту.
Слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 «Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України», Держаудитслужбі надано повноваження відповідно до покладених на неї завдань застосовувати заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладання адміністративних стягнень на осіб, винних у порушенні законодавства.
Разом з тим, відповідачами на надано доказів того, що Держаудитслужбою до позивача застосовувались заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.
Між тим, висновки Держаудитслужби, викладені в Аудиторському звіті за результатами державного фінансового аудиту, містять лише пропозиції, які враховані Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в повному обсязі.
Судом з наданих сторонами документів, встановлено що на засіданні дисциплінарної комісії 09 жовтня 2019 року під час заслуховування Позивача, питання щодо Аудиторського звіту Держаудитслужби за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетної програми «Реалізація заходів щодо інвестиційного розвитку території» в частині ефективності використання бюджетних коштів протягом 2017 року для будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у м. Києві не було порушено.
В той же час, довідкою заступника начальника управління по роботі з персоналом Н. Зденик від 25 жовтня 2019 року № 09/026-49-608 до проекту Розпорядження № 919 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів зрганів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень застосування до державного службовця такого дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби Законом України «Про державну службу» не передбачено.
Аналогічні висновки містяться у зауваженнях заступника керівника апарату -начальника юридичного управління від 25 жовтня 2019 року до проекту Розпорядження № 919, якими також було встановлено, що звільнення з посади Позивача потребує погодження з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
З наведеного вище, судом встановлено що склад дисциплінарного проступку та підстави для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення були відсутні.
Як вбачається з Розпорядження № 919 Позивача звільнено у зв'язку з допущенням дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Частиною 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» надано вичерпний перелік дисциплінарних проступків.
В той же час, ч. 3 та 4 ст. 66 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.».
Разом з тим, ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу» вказує перелік дисциплінарних проступків, за які може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення:
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.».
Отже, у відповідності до вимог ст. 66 Закону України «Про державну службу» звільнення могло бути застосовано до Позивача виключно у випадку допущення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону.
Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу», результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.».
Так на виконання ч. 10 ст. 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарною комісією було подано відповідачу-2 Подання, відповідно до якого було запропоновано накласти дисциплінарне стягнення на Позивача у вигляді саме догани.
Судом встановлено, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1 було кваліфіковано дисциплінарною комісією Відповідача 1, як невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відтак, у відповідності до вимог ст. 66 Закону України «Про державну службу» до позивача не могло бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 було проігноровано приписи ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу» та подання дисциплінарної комісії, без врахування вимог ч. 5 ст. 66 Закону України «Про державну службу», згідно Розпорядження № 919 відповідача-1 та наказу відповідача 2, неправомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Крім того, як вбачається з Доповідної записки № 004-1073, комісією лише виявлено факт можливого вчинення Позивачем дисциплінарного проступку саме за п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
В той же час, Розпорядженням № 608 відкрито дисциплінарне провадження щодо позивача, на час здійснення якого позивача було відсторонено від виконання своїх обов'язків.
Так, ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Закону України «Про державну службу» передбачено, що:
« 1. Державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
2. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:
наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;
впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;
перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.».
Отже, у відповідності до вимог ст. 72 Закону України «Про державну службу» відсторонення від виконання посадових обов'язків могло бути застосовано до Позивача виключно у випадку виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону.
Оскільки, дисциплінарний проступок Позивача було кваліфіковано дисциплінарною комісією Відповідача 1, як можливе невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, таким чином, у відповідності до вимог ст. 72 Закону України «Про державну службу» Позивача не могло бути відсторонено від виконання своїх посадових обов'язків.
Таким чином, згідно вимог ст. 72 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з нібито допущенням Позивачем дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень відповідачем неправомірно відсторонено позивача від виконання своїх посадових обов'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про недотримання відповідачам процедури звільнення, а також не встановлення фактичних обставин проступку позивача, яке призвело до незаконного звільнення позивача. Керуючись нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність Розпорядження Київської голови Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 .» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків, Розпорядження Київської голови Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення» та Наказу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к «Про директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)». Та наявність підстав для скасування вищезазначених рішень.
З урахування викладеного вище, також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено з посади директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 25.10.2019 року.
Щодо розміру грошового зобов'язання, що підлягає стягненню на користь Позивача, суд керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Так, згідно вілповіді на адвокатський запит Нестора В.Р. в інтересах ОСОБА_1 , судом з довідки про нараховану у період з липня по жовтень заробітної плати, встановлено що середньоденна заробітна плата складає 1113, 46 грн.
Кількість робочих днів у період вимушеного прогулу позивача за 2019-2020 рік становить - 74 днів. Відповідно середній заробіток ОСОБА_1 , за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2019 року по 11 лютого 2020 року складає 82 396,04 грн.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, відповідач належним чином не виконав обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмір 3073,60 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача 1536, 80 грн., за позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування двох розпоряджень Київського міського голови Київської міської державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
При цьому, суд звертає увагу, що оскільки позивачем було сплачено надмірну суму судового збору за подання даного адміністративного позову, а саме 1536,80 (за дві інші позовні вимоги, сплата судового збору за які не передбачена чинним законодавством, то позивач має право повернути таку суму сплаченого судового збору у передбаченому Законом України "Про судовий збір" порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 11 липня 2019 року № 608 «Про дисциплінарне провадження щодо директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1» в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Київського міського голови Київської міської державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року № 919 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення».
Визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2019 року № 133к «Про директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Стягнути з Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 82 396,04 грн. за час вимушеного прогулу.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді директора Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації сплачений ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя І.А. Качур