ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 жовтня 2019 року м. Київ № 826/16328/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Новаковська І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анисс" до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва, про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - адвокат Ботвінцев Г.А.;
відповідача - Власенко І.Г.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Анисс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 22.03.2018 року №377/4441 "Про надання статусу парку земельній ділянці орієнтовною площею 189476,36 кв. м., розташованій навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва".
Ухвалами суду: від 31.10.2018 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті, призначено підготовче засідання; 11.02.2019 - закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи. Судовий розгляд відкладався за клопотанням представника відповідача для надання доказів щодо розроблення проекту на відведення земельної ділянки та клопотанням представника позивача в зв'язку з неможливістю забезпечити участь у судовому розгляді. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог Конституції України та законів України, які визначають порядок створення об'єктів природно-заповідного фонду та гарантують непорушність права приватної власності. За твердженням представника позивача, оскаржуваним рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки без розроблення та погодження проекту землеустрою, в тому числі й з ТОВ "Анисс", та без проведення його обов'язкової державної експертизи.
Київською міською радою в особі уповноваженого представника подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються, в їх задоволенні представник просить відмовити. На думку представника, права позивача прийняттям оскаржуваного рішення порушено не було, оскільки користувачем відповідної земельної ділянки позивач не був, чіткі межі земельної ділянки, яка вказана в оскаржуваному рішенні, не встановлено. У відзиві також зазначається про те, що надання земельній ділянці статусу парку та зміна цільового призначення не є тотожними поняттями та не обмежує Київську міську раду у прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки функціональне використання території визначає містобудівне законодавство, а не земельне.
У відповіді на відзив представником ТОВ "Анисс" зазначено, що до моменту прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка орієнтовною площею 189476,36 кв. м., розташована навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва не відносилася до земель рекреаційного призначення. Зміна її цільового призначення відбулася без розроблення відповідної документації із землеустрою та її належного погодження.
Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача: в установлені ухвалою суду від 31.10.2018 строки заяв по суті не надано.
Представником Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" в особі в.о генерального директора надано суду письмові пояснення 15.03.2019 за вх.№03-14/27900, в яких позов заперечується, підтримано позицію відповідача.
Під час судового розгляду справи представник позивача вимоги підтримав, представник відповідача просив відмовити в задоволені позову. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача участі повноважних представників у судовому розгляді не забезпечили, про місце, дату та час судових засідань повідомлялись належним чином. Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" надано суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, в якому позовні вимоги заперечує.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 22115765 від 26.05.2014 ТОВ "Анисс" є власником нежитлової будівлі (літ.А) закладу громадського харчування загальною площею 973 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 2-Г. Наведене також міститься в інформаційній довідці від 05.10.2018 №140386227.
Рішенням Київської міської ради від 22.03.2018 №377/4441 надано статус парку земельній ділянці орієнтовною площею 189476,36 кв. м., розташованій навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:292:001), межі якої зазначені в додатку до цього рішення (пункт 1 рішення).
Пунктами 2.1, 2.2 вказаного рішення доручено Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва вжити організаційно-правові заходи щодо оформлення права постійного користування та його державної реєстрації на земельну ділянку, вказану у пункті 1 даного рішення.
Київському комунальному об'єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" доручено здійснити організаційно-правові дії щодо благоустрою земельної ділянки, визначеної пунктом 1 оскаржуваного рішення (пункт 3 рішення).
Рішення від 22.03.2018 №377/4441 оприлюднено в газеті "Хрещатик" від 23.05.2018 №55 (5106).
Листом від 17.01.2017 №596/10/26-51-12-03-19 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві надано інформацію про те, що ТОВ "Анисс" зареєстровано платником земельного податку з 12.04.2013 за земельну ділянку, яка розташована по вул. Ревуцького, 2Г у Дарницькому районі м. Києва.
Позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 24.10.2016 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, повідомленням від 09.12.2016 №7 проінформував Київську міську раду про те, що замовлено розробку такої документації з наступним укладенням відповідного договору.
До матеріалів адміністративної справи долучено копію завдання на проектування №ЗВП-3071 та план-схему з визначенням орієнтовних меж і місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,29 га в м. Києві по вул. Ревуцького, 2Г.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Згідно зі статтею 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста (пункт "а"), вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (пункт "м").
Підпунктом "а" частини другої статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
На думку суду, приймаючи рішення від 22.03.2018 №377/4441 Київська міська рада діяла як розпорядник земель у межах населеного пункту (крім земельних ділянок приватної та державної власності), у тому числі щодо земельної ділянки, якій надано статус парку орієнтовною площею 189476,36 кв.м., розташованій навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:63:292:001).
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 №2807-IV (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування парки - (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики. У статті 1 цього Закону дано визначення території, за яким це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту;
Згідно з пунктом 2.1 "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 №880/12754 парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції та призначений для короткочасного відпочинку населення.
Як убачається зі вступної частини оскаржуваного рішення від 22.03.2018 №377/4441, воно прийнято з метою раціонального використання та збереження зелених насаджень, враховуючи звернення громадян.
За змістом частин першої та четвертої статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" регламентовано, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених законом.
Враховуючи наведене правове регулювання, мету ухвалення оскаржуваного рішення від 22.03.2018 №377/4441, суд погоджується з доводами представника відповідача, що це рішення спрямоване на забезпечення та організацію благоустрою у Дарницькому районі міста Києва шляхом надання статусу парку земельній ділянці орієнтовною площею 189476,36 кв. м., розташованій навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького.
Підставою позову зазначено порушення відповідачем вимог законів України, які визначають порядок створення об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до преамбули Закону України "Про природно-заповідний фонд України" 16.06.1992 №2456-XII (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) цей Закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів. Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
У частині першій статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" надано визначення земель природно-заповідного фонду, відповідно до якого це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічгі парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
На думку суду, земельна ділянка орієнтовною площею 189476,36 кв. м., розташована навколо озера Сонячне на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі міста Києва зі статусом парку не є об'єктом природно-заповідного фонду України, тому на неї не поширюється правовий режим, визначений Законом України "Про природно-заповідний фонд України".
Ще однією підставою позову зазначено зміну цільового призначення земельної ділянки орієнтовною площею 189476,36 кв. м. у Дарницькому районі м. Києва по вул. Ревуцького без розроблення та погодження проекту землеустрою та без проведення його обов'язкової державної експертизи.
Згідно з частиною першою статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень; зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду (підпункти "а"-"є").
У листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.05.2017 №057022-8141, адресованого депутату Сандаловій Г.О. зазначено, що земельна ділянка площею 189476,36 кв. м. (обліковий код 63:292:0001) за адресою: вул. Ревуцького в міському земельному кадастрі обліковується за комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" відповідно до технічного звіту по встановленню зовнішніх меж кварталу №63:292.
Отже, земельна ділянка, якій надано статус парку оскаржуваним рішенням згідно цільового призначення належить до категорії земель - землі водного фонду. Обставину, яка б підтверджувала зміну цільового призначення судом не встановлено. Надання земельній ділянці статусу парку не є свідченням зміни цільового призначення земельної ділянки, у статті 19 Земельного кодексу України відсутня така категорія земель як парк.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем цільове призначення земельної ділянки, зазначеної у рішенні від 22.03.2018 №377/4441 не змінювалося. Київська міська рада як власник земельної ділянки лише визначила її функціональне призначення, надавши статусу парку.
За змістом статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) зміна функціонального призначення земельної ділянки в межах однієї категорії земель не потребує розробки документації із землеустрою, оскільки такий вид документації не передбачено. Водночас, відповідно до статті 47 цього Закону проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.
Щодо твердження представника позивача про обов'язковість погодження з ТОВ "Анисс" проекту землеустрою, то як уже було встановлено судом такий проект не розроблявся. Пунктом "б" частини другої статті 198 Земельного кодексу України передбачено погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, а не документації із землеустрою, яка розробляється з метою оформлення права на землю.
Під час судового розгляду справи представник позивача наголошував, що оскаржуване рішення порушує право власності на нерухоме майно, яке належить ТОВ "Анисс", надання земельній ділянці, на якій розташоване нерухоме майно, статусу парку вплине на здійснення позивачем господарської діяльності, оскільки в нежитловій будівлі знаходиться заклад громадського харчування.
Наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено включення земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля позивача, у склад земельної ділянки, якій надано статус парку рішення №377/4441 від 22.03.2018.
До позову додано завдання на проектування №ЗВП-3071, яке погоджено начальником управління землеустрою та моніторингу земель Єрмолаєвим О.М., начальником відділу землеустрою та моніторингу земель Дарницького району Іваненко І.М. без зауважень, що свідчить про правильність формування земельної ділянки ТОВ "Анисс" під об'єктом, що належить останньому на праві приватної власності.
На думку суду, станом на час судового розгляду адміністративної справи оскаржуване рішення не порушує інтересів позивача як власника нерухомого майна, яке використовується для господарської діяльності з надання послуг громадського харчування та користувача земельної ділянки, що знаходиться під нерухомим майном, оскільки про такі обставини представником позивача не зазначено. Крім того, позивачем додано документи, які свідчать про проходження процедури права оформлення права на землю. Доводи представника зводились до унеможливлення в майбутньому здійснення господарської діяльності та користування земельною ділянкою, проте суд не може вирішувати спір щодо відносин, які ще не виникли. Водночас, суд погоджується з доводами представника позивача, що будь-які рішення, дії відповідача повинні узгоджуватись з принципом належного урядування та враховувати права, інтереси ТОВ "Анисс" як власника нерухомого майна, який здійснює господарську діяльність та є землекористувачем.
Враховуючи викладене, суд доходить про необґрунтованість позовних вимог, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (квитанція 05.10.2018 №17895777). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Анисс" (ідентифікаційний код 33054110, місцезнаходження: 02068, місто Київ, вулиця Славгородська, будинок 49).
Відповідач - Київська міська рада (ідентифікаційний код 22883141, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. З дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Пунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147- VIIІ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення суду складено 17 лютого 2020 року.
Суддя В.А.Донець