18 лютого 2020 року
Київ
справа №362/1445/18
адміністративне провадження №К/9901/2570/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року
у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ліщенко Наталії Ігорівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 3524 грн 00 коп.
Указану ухвалу отримано скаржником 31 січня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням зі штрихкодовим ідентифікатором ПАТ «Укрпошта» 0102929025943, яке надійшло на адресу Суду.
У межах строку, встановленого Судом, скаржник судовий збір не сплатив, проте надіслав клопотання про продовження процесуального строку на 30 днів, встановленого Судом для усунення недоліків касаційної скарги.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що у Міністерства оборони України виникла затримка фінансування щодо сплати судових зборів..
Вирішуючи зазначене клопотання Суд виходить з наступного.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Міністерство оборони України є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, Суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом та зважаючи на відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків.
Таким чином, клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого Судом, не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що станом на 18 лютого 2020 року жодних документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 січня 2020 року не надійшло, з урахуванням сплину строку на усунення недоліків касаційної скарги, визначеного ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 169, 248, 330, 332 КАС України Суд, -
Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Міністерства оборони України до старшого державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ліщенко Наталії Ігорівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко