ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.02.2020Справа № 910/2056/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс», м. Київ
до 1. Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ
2. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ
про визнання прав власності, розподіл часток співвласників та зобов'язання здійснити реєстрацію,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві:
- визнання права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» на індивідуальне визначене майно: нежитлові приміщення площею 130,10 кв.м на першому поверсі будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34, що знаходиться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс»;
- розподіл частки співвласників наступним чином 8779/10000 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс», а 1221/10000 за територіальною громадою міста Києва в особі Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації;
- зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити державну реєстрацію права спільно часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» на 8779/10000 частки на нежитлові приміщення площею 130,10 кв.м на першому поверсі будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 34.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
При цьому, за змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Ураховуючи вказані вище положення законодавства та виходячи з того, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6 306,00 грн: 2 102,00 грн*2 (за дві вимоги немайнового характеру) + 2 102,00 грн (за вимогу майнового характеру, виходячи з визначеної у позові вартості спірного майна), водночас, як вбачається з платіжного доручення № 291 від 24.06.2019, позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1 921,00 грн.
Отже, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду без додержання ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно позивачу слід усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом доплати судового збору у розмірі 4 385,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання прав власності, розподіл часток співвласників та зобов'язання здійснити реєстрацію залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сакцент Плюс» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Бондарчук