Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4106/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Оіл", м. Харків
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
про стягнення коштів
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Оіл" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Відповідача, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за договором про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р. в загальній сумі 154407,24 грн., в тому числі суму основної заборгованості 150760,00 грн., пеню в розмірі 3647,24 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3144,55 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2019 р. було залишено позовну заяву без руху, оскільки вищезазначені матеріали були подані з порушенням пункту 10 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна заява не містила підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
20.12.2019 р. до суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Оіл" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи був вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвали суду від 26.12.2019 року, що були направлені Позивачу та Відповідачу, були отримані ними, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Також, ухвалою суду сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
20.02.2019 р. між ТОВ "Вектор-Оіл" та КП "Харківські теплові мережі" був укладений договір про закупівлю товарів № 28022002, згідно якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу нафту та дистиляти (код ДК 021:2015-09130000-9 - бензин А-95 (талони), а Відповідач - прийняти та оплатити товар.
Даним договором визначено, що обсяг поставки товарів складає 120000 літрів, а ціна становить 3238800,00 грн.
Згідно п. 3.1. розд. ІІІ договору, оплата проводиться у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з моменту поставки відповідної партії товару на склад Відповідачу.
П. 4.2. розд. ІV договору передбачено, що ціна за одиницю товару визначається в специфіікації, яка є невід'ємною частиною договору, а п. 4.3. передбачено, що ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у випадках:
4.3.1. зміни ціни за одиницю товару не більш ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У разі коливання ціни товару на ринку Позивач письмово звертається до Відповідача з листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахзуванням коливання ціни такого товару на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків повівняно із ціною за одиницю товару, визначеною в договорі.
20.02.2019 р. між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р., якою передбачено змінити окремі пункти договору, а саме:
1. П. 4.1. розд. договору вважати викладеним в наступній редакції - "4.1. ціна договору становить 3232800,00 грн."
2. Додаток № 1 - Специфікація на закупівлю за кодом ДК 021:2015-09130000-9- нафта і дистиляти (бензин А-95 (талони).
У відповідності до п. 4 додаткової угоди № 1 від 20.02.2019 р., ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р. і набрала чинності з моменту її підписання сторонами з 20.02.2019 р.
08.05.2019 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р., якою передбачено змінити окремі пункти договору, а саме:
1. П. 1.3. розд. 1 договору вважати викладеним в наступній редакції - "1.3. Обсяг поставки товарів - за заявками покупця - 113100 літрів".
2. П. 4.1. розд. ІV договору вважати викладеним в наступній редакції - "4.1. ціна договору становить 3231240,00 грн."
3. Додаток № 1 - специфікація на закупівлю за кодом ДК 021:2015-09130000-9- нафта і дистиляти (бензин А-95 (талони).
У відповідності до п. 4 додаткової угоди № 1 від 20.02.2019 р., ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р. і набрала чинності з моменту її підписання сторонами з 08.05.2019 р.
22.08.2019 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р., якою передбачено змінити окремі пункти договору, а саме:
1. П. 4.1. розд. ІV договору вважати викладеним в наступній редакції - "4.1. ціна договору становить 3130320,00 грн."
3. Додаток № 1 - специфікація на закупівлю за кодом ДК 021:2015-09130000-9- нафта і дистиляти (бензин А-95 (талони).
У відповідності до п. 3 додаткової угоди № 3 від 22.08.2019 р., ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р. і набрала чинності з моменту її підписання сторонами з 22.08.2019 р.
На виконання умов договору про закупівлю товарів № 28022002 від 20.02.2019 р., із змінами до нього внесеними додатковою угодою № 1 від 20.02.2019 р., додатковою угодою № 2 від 08.05.2019 р. та додатковою угодою № 3 від 22.08.2019 р., Позивач в період з 01.03.2019 р. по 23.08.2019 р. поставив на адресу Відповідача товар (бензин А-95 (талони) в загальному обсязі 31000 літрів на загальну суму 864360,00 грн. Факт виконання Позивачем умов договору підтверджується оформленими видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та актом звірки взаєморозрахунків від 14.11.2019 р. Відповідач перерахував на рахунок Позивача грошові кошти в сумі 713600,00 грн., що підтверджується витягами з руху коштів по рахунку Позивача та актом звірки взаєморозрахунків від 14.11.2019 р.
П. 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % вказаної вартості. Отже, як вказує Позивач, Відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 3647,24 грн.
Позивачем на адресу Відповідача направлялись вимоги № 6600 від 08.11.2019 р., № 6602 від 13.11.2019 р., № 6604 від 18.11.2019 р., № 6608 від 26.11.2019 р.
Згідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
Ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1, 2 ст. 230 ГК України, санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.
П. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова суам або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Статтями 626, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.01.2020 р. зазначає, що за період з 12.12.2019 р. по 28.12.2019 р. він перерахував 115200,00 грн. та копії платіжних доручень додав до відзиву на позов.
Згідно рішення правління Національного банку України від 24.10.2019 р. № 797-рш "Про розмір облікової ставки", облікова ставка у період з 25.10.2019 р. по 12.12.2019 р. дорівнювала 15,5%
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчаснее виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Отже, сума пені складає 3001,85 грн.
22.01.2020 р. Відповідач надав клопотання, в якому зазначає, що за період з 11.01.2020 р. по 22.01.2020 р. КП "Харківські теплові мережі" платіжним дорученням № 424 від 15.01.2020 р. сплатило 50000,00 грн. заборгованості на користь ТОВ "Вектор-Оіл".
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, суд закриває провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 150760,00 грн.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, ч. 1 ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
В частині стягнення основного боргу в сумі 150760,00 грн. - провадження у справі закрити.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківській теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_1 в філії ХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Оіл" (61153, м. Харків, провулок Ювілейний, 56, код ЄДРПОУ 38160953, р/р НОМЕР_2 в АТ "Альфа-банк", МФО 300346) пеню в сумі 3001,85 грн., а також суму судового збору у розмірі 2316,10 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "17" лютого 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін