11 лютого 2020 року
м. Рівне
Справа № 557/1280/17
Провадження № 22-ц/4815/96/20
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Ковальчук Н. М.
суддів: Бондаренко Н. В., Хилевича С. В.,
учасники справи:
позивач - Керівник Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави
в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області;
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2019 року у складі судді Галінської В. В., ухвалене в м. Рівне о 09 годині 56 хвилин, повний текст рішення складено 31 жовтня 2019 року,
Керівник Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області звернувся до Гощанського районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 16.07.2015 відповідачем до Управління ДАБІ у Рівненській області подано заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт «Магазин по АДРЕСА_1 ». 21.07.2015 зареєстровано декларацію про готовність об'єкта «Магазин по АДРЕСА_1 » до експлуатації, за №РВ 202152020854, замовником якого є фізична особа ОСОБА_2 В.. Бугринською сільською радою Гощанського району прийнято рішення №274 від 11.09.2012, яким затверджено «Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Бугринської сільської ради», однак, всупереч вимогам законодавства, ОСОБА_1 не звернулася до Бугринської сільської ради з метою укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури, в результаті чого договір не був укладений, а місцевий бюджет не отримав кошти. Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації за №РВ 202152020854, загальна площа будівлі становить 45,20 кв.м. Кошторисна вартість об'єкта будівництва не визначена. Згідно Порядку розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури сіл Бугринської сільської ради, у разі будівництва об'єктів загальна кошторисна вартість будівництва яких не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, затвердженого рішенням сесії №274 від 11.09.2012 (Додаток №2), розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, у разі будівництва об'єктів загальна кошторисна вартість будівництва яких не визначена визначається за формулою: ПУ(ПхО-В-В-В) х 10 % (4%). З урахуванням норм Закону та Порядку, затвердженого органом місцевого самоврядування, відповідач зобов'язана сплатити в місцевий бюджет в якості пайового участі у створенні інфраструктури грошові кошти у сумі 11 300 грн. У зв'язку із тривалим не виконанням відповідачем вимог Закону з приводу її обов'язку звернення до органу місцевого самоврядування щодо укладення відповідного договору Бугринською сільською радою Гощанського району направлялися відповідні листи з пропозицією укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури населених пунктів Бугринської сільської ради. Проте, станом на день пред'явлення позовної заяви до суду відповідач не виконала вимоги чинного законодавства та не прийняла пропозицію Бугринської сільської ради Гощанського району щодо укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури населених пунктів Бугринської сільської ради. Вважають, оскільки відповідач не зверталася та не уклала договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бугринської сільської ради, тому такі дії свідчать про її бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. В результаті цього, наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Бугринської сільської ради Рівненської області 11 300 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та судові витрати у справі.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2019 року вищевказану справу передано на розгляд за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних та достатніх доказів на підтвердження наявності причинного зв'язку між збитками, завданими Бугринській сільській раді Гощанського району Рівненської області, у тому числі упущеної вигоди, та неправомірною бездіяльністю відповідача ОСОБА_1 щодо її обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури міста, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору. Судом взято до уваги, що законом не передбачено обов'язку замовника відшкодувати упущену вигоду (неодержаний прибуток), а договір, в якому була б визначена відповідальність замовника, сторонами не укладався. Судом також взято до уваги відсутність будь-яких підтверджень фактів вжиття заходів з боку Бугринської сільської ради Гощанського району щодо одержання доходів у вигляді розміру пайової участі, а також заходів, спрямованих на уникнення збитків.
Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, Заступник прокурора Рівненської області оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що правовідносини між органом місцевого самоврядування та відповідачем як замовником будівництва хоча і виникли до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», однак з огляду на введення в експлуатацію самого об'єкта будівництва після набрання ним чинності продовжували тривати у цей період та продовжують існувати на даний час, а відтак є триваючими. Додає, що ч. 3 ст. 5 ЦК України регламентує триваючі правовідносини, тобто такі, які виникли раніше та регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, але права і обов'язки за яким зберігаються і після набрання чинності новим актом цивільного законодавства. Стверджує, що з огляду на ці норми, станом на дату реєстрації декларації відповідача про готовність об'єкта до експлуатації на замовника ОСОБА_1 розповсюджувався обов'язок взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь та сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету. Вказує на хибність висновку місцевого суду про відсутність на момент фактичного будівництва (реконструкції) у відповідача обов'язків, передбачених ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», взяти учать у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом укладення договору про пайову участь та сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету. Звертає увагу, що у зв'язку з тим, що між сторонами не існує договірних правовідносин, до застосування підлягають положення закону, які регулюють завдання позадоговірної шкоди. Покликається на ст. 1166 ЦК України та стверджує, що у суді першої інстанції позивачем виконано обов'язок доведення наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вважає, що у вигляді упущеної вигоди повинні відшкодовуватися збитки в розмірі 11 300,00 грн., які могли б бути реально отримані при належному виконанні відповідачкою своїх обов'язків. Звертає увагу на те, що здійснений позивачем розрахунок розміру збитків є правильним, відповідає вимогам ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», і він скеровувався на адресу відповідачки, і жодних заперечень з боку останньої щодо розміру пайової участі не надходило. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В поданому на апеляційну скаргу відзиві відповідач ОСОБА_1 вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області - відхилити.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 16 липня 2015 року до Управління державної архітектурно- будівельної інспекції у Рівненській області Овсійчук Марія Василівна подала заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта, побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт: «Магазин по АДРЕСА_1 » (а.с. 11).
21 липня 2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстрована декларація № РВ202152020854 про готовність об'єкта до експлуатації «Магазин по АДРЕСА_1 ». Замовником зазначено ОСОБА_1 . Початок будівництва - жовтень 2009 року. Закінчення будівництва - березень 2010 року (а.с. 12-14).
Рішенням Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 11 вересня 2012 року № 274 затверджено Порядок залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Бугринської сільської ради (а.с. 17).
Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком та у строки, що визначається договором (п.2.5 Порядку).
Згідно з п. 3.1 Порядку, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника до міської (селищної, сільської) ради про його укладання, але до прийняття об"єкта до експлуатації.
Судом також встановлено, що 2005 року розроблено Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної підприємцю ОСОБА_1 , яка знаходиться в власності згідно договору оренди №040559500001 від 19 жовтня 2005 року для будівництва (встановлення) малої архітектурної форми (кіоску) (а.с. 53).
06 лютого 2006 року ОСОБА_1 надано Дозвіл №1 на розміщення малої архітектурної форми для здійснення торгівлі (а.с. 54). Загальний вигляд об'єкта архітектурної форми погоджено головним архітектором Гощанського району (а.с. 55).
03 квітня 2013 року за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, головним державним інспектором інспекційного відділу по східних районах області територіального управління №1 інспекції ДАБК у Рівненській області Дубовим А.М. та головним державним інспектором відділу по центральних районах області територіального управління №2 інспекції ДАБК в Рівненській області Ясеньчуком В.П. складено Акт, яким встановлено самовільно проведену реконструкцію малої архітектурної форми (кіоску) під магазин на АДРЕСА_1 без затвердження проектної документації, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (а.с. 56-57).
Перевірка інспекцією ДАБК у Рівненській області щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 03 квітня 2013 року проводилася на підставі звернення голови Посягівської сільської ради Гощанського району (правонаступником якої є Бугринська сільська рада) про порушення суб'єктом містобудування вимог мостобудівного законодавства гр. ОСОБА_1 ..
На момент фактичного виконання будівельних робіт у 2009 - 2010 роках чинним був Закон України «Про планування та забудову територій» (в редакції від 14.10.2009 року). 17.02.2011 року був ухвалений Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з яким Закон України «Про планування та забудову територій» був визнаний таким, що втратив чинність.
Правовідносини між органом місцевого самоврядування та замовником будівництва - ОСОБА_1 з приводу будівництва об'єкта містобудування у населеному пункті, а саме магазину по АДРЕСА_1 , виникли з жовтня 2009 року, тобто з моменту фактичного здійснення будівництва малої архітектурної форми станом на час дії Закону України «Про планування та забудову територій» (в редакції від 14.10.2009 року).
Закінчений будівництвом об'єкт був введений в експлуатацію замовником будівництва - ОСОБА_1 21.07.2015 року, тобто з дати реєстрації Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області поданої відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації № РВ202152020854.
За загальним правилом про дію цивільно-правових актів у часі, яке закріплене в ч. 1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відповідні цивільно-правові відносини з дня набрання ними чинності.
Разом з тим, ч. 3 ст. 5 ЦК України регламентує так звані «триваючі» відносини, і встановлює, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, правові й організаційні основи містобудівної діяльності на час виникнення спірних правовідносин врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4 ч. 1 ст. 1 якого передбачає, що замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Згідно з частиною другою статті 40 зазначеного Закону замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті, до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (частина п'ята статті 40 зазначеного Закону).
Частина третя статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 статті 40 зазначеного Закону).
Враховуючи вказане, відповідач як замовник будівництва мала обов'язок до реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації укласти договір про пайову участь. Проте такий обов'язок нею не був виконаний.
Згідно з ч. 2, 3, 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва.
Визначений частиною дев'ятою статті 40 Закону, строк тривалістю у п'ятнадцять робочих днів встановлений для добровільного виконання замовником будівництва обов'язку звернутися до органу місцевого самоврядування з метою укладення договору про пайову участь. Ухилення замовника будівництва від ініціювання укладення цього договору до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов'язку, прямо передбаченого чинним законодавством. Факт реєстрації декларації про готовність до експлуатації багатоквартирного житлового будинку не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь після такої реєстрації.
З огляду на те, що декларація про готовність до експлуатації магазину була зареєстрована 05 жовтня 2015 року, а Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає обов'язок замовника будівництва ініціювати укладення договору про пайову участь і укласти такий договір до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи зазначеного Закону.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону (частина перша статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами у справі та характер позовних вимог, які ґрунтуються на завданні відповідачем позивачу шкоди внаслідок неукладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та несплати внеску пайової участі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, які регулюють деліктні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Порушення відповідачем зобов'язання, встановленого Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо укладення договору та сплати пайової участі, вказує на протиправність поведінки ОСОБА_1 ..
Відповідач не зверталась з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області, що свідчить про її бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій, в результаті чого настали негативні наслідки: Бугринська сільська рада Гощанського району Рівненської області була позбавлена коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту у відповідному розмірі.
Протиправна поведінка ОСОБА_1 у формі бездіяльності перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із наслідками у формі упущеної вигоди. Вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач ОСОБА_1 повинна довести, що в її діях відсутня вина у заподіянні збитків. Доказів відсутності вини у заподіянні шкоди Бугринській сільській раді Гощанського району Рівненської області відповідачкою не надано та судом їх також не здобуто.
Розрахунок суми пайової участі врегульовані Порядком розрахунку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури сіл Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області у разі будівництва об'єктів, загальна кошторисна вартість яких не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, затвердженим рішенням сесії № 274 від 11.09.2012 року.
Згідно п. 3 вказаного Порядку, розрахунок пайової участі Замовників під час будівництва об'єктів, вартість яких згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами не визначена, здійснюється за формулою:
ПУ=(П х О - В3 - Вбм - Вім) х 10 (4)%, де:
ПУ - пайова участь;
П - площа об'єкта будівництва у метрах квадратних, визначена відповідно до державних будівельних норм;
О - норматив для одиниці створеної потужності;
В3 - витрати пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки;
Вбм - витрати із звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж;
Вім - витрати на влаштування внутрішньо- та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Інформацію про витрати пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки, із звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, витрати на влаштування внутрішньо- та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій ОСОБА_1 до Бугринської сільської ради не надсилала.
Таким чином, під час розрахунку розміру пайової участі використовувалася площа об'єкта будівництва у метрах квадратних, норматив для одиниці створеної потужності та 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, оскільки вказана будівля належить до нежитлових будівель та споруд.
Щодо розміру нормативу для одиниці створеної потужності будівництва об'єкта міста, який береться для розрахунку розміру пайового внеску для замовників будівництва, в яких кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, то згідно Додатку №2 до рішення Бугринської сільської ради від 11.11.2012 №274 вказаний розмір встановлено в сумі 2 500 грн (а.с. 23).
Апеляційний суд також враховує, що здійснений позивачем розрахунок заподіяної шкоди у формі упущеної вигоди за вищеописаною формулою на суму 11 300,00 гривень не оскаржений відповідачкою та не спростований, він відповідає вимогам частини 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якою встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області звернувся до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди в сумі 11 300,00 грн, та скасування у зв'язку з цим рішення суду першої інстанції та ухваленням нової постанови по суті позову.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з наведеним, до стягнення з відповідача підлягають судові витрати, які складаються з судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви в сумі 1 600,00 грн та за подачу апеляційної скарги в сумі 2 400, 00 грн, а всього 4 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2019 року скасувати.
Позов Керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області (ЄДРПОУ 40130624, Рівненська область, Гощанського району, с. Бугрин, вул. Перемоги, 1) збитки у формі упущеної вигоди в сумі 11 300 (одинадцять тисяч триста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Прокуратури Рівненської області (ЄДРПОУ 02910077, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52) судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 лютого 2020 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Бондаренко Н. В.
Хилевич С. В.