Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"05" липня 2007 р. Справа № АС-13/543-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д. , суддя Фоміна В.О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Гузенка С.В., довіреність № 4495/10/10-026 від 04.07.2007 р.
відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № НОМЕР_1) на постанову господарського суду Харківської області від 06.02.07 р. по справі № АС-13/543-06
за позовом Куп"янської об"єднаної державної податкової інспекції в Харківській області
до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Куп"янськ Харківської області
про стягнення 55391,65 грн.
встановила:
Куп"янська державна податкова інспекція Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з останнього податкового боргу в сумі 55391, 65 грн. за рахунок активів.
Постановою господарського суду Харківської області від 06.02.2007 р. у справі № АС-13/543-06 (суддя Водолажська Н.С.) позовні вимоги задоволено частково. З відповідача стягнуто в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 54028,11 грн. за рахунок активів.В задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Відповідач із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Позивач у відзиві та в судовому засіданні вважає, оскаржувану постанову прийнятою у відповідності до норм чинного законодавства, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, до суду повернулись поштові повідомлення з копіями ухвали суду, якою було призначено дату, час та місце даного судового засідання у зв"язку з незнаходженням другого відповідача за адресою, яка ним зазначена в апеляційній скарзі, копія зазначеної ухвали з повідомленням була направлена на адресу його представника ОСОБА_2., яка повернулась також у зв"язку із закінченням строку зберігання повідомлення на пошті.
Тому відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце апеляційного розгляду і його неприбуття згідно з ч. 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи начальником Куп"янської ОДПІ було винесено та направлено відповідачу податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2р. на суму 416 грн. податку з доходів фізичних осіб, № НОМЕР_3р. на суму 252,96 грн. штрафу, № НОМЕР_4р. на суму 182 грн. податку з доходів фізичних осіб, № НОМЕР_5р. на суму 1363,54 грн. штрафу , № НОМЕР_6р. на суму 0,35 грн. штрафу, № НОМЕР_6р. на суму 0,55 грн., № НОМЕР_7р. про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 41101,00 грн.
Зазначені суми були визначені позивачем на підставі проведених перевірок своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов"язань відповідача, які були задекларовані ним у податкових деклараціях та розрахунках, які він подавав до Куп"янської ОДПІ Харківської області, а саме - 2845,74 грн. - по податку з доходів фізичних осіб , 27999,52 грн. по сплаті орендної плати за землю, 22733,48 грн. - по податку на додану вартість, 1,46 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища.
За несвоєчасну сплату зазначених сум позивачем на підставі п. 17.1.7. п. 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) було застосовано до відповідача штрафні санкції: 298, 46 грн. -за несплату податку з доходів фізичних осіб, 1363,54 грн. -за несплату орендної плати за землю.
Відповідно до 5.1. статті 5 Закону № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) податкове зобов"язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим із дня подання такої податкової декларації.
Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3 зазначеної статті платник податків зобов"язаний самостійно сплатити суму податкового зобов"язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 цього Закону.
Згідно з п. 6.1. статті 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового зобов"язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов"язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
У зв"язку з несплатою відповідачем визначених позивачем в повідомленнях- рішеннях сум, останньому було направлено перша податкова вимога від НОМЕР_8 та друга податкова вимога від НОМЕР_9. Однак відповідач зазначені в вимогах суми не сплатив, вимоги не оскаржив в адміністративному чи судовому порядку, тому визначені в них суми податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та збору за забруднення навколишнього природного середовища є узгодженими.
Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1. статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки згідно з п. 1.6 статті 1 Закону України № 2181 примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового зобов"язання, без попереднього узгодження його суми таким платником податків, зазначене стягнення не застосовується до узгоджених податкових зобов"язань.
Колегія суддів вважає зазначені доводи безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1.6. статті 1 Закону України № 2181 примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу,( а не зобов"язання, як зазначає відповідач), без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Відповідно до п. 1.3. статті 1 Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка)-податкове зобов»язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов»язання.
Виходячи із зазначених положень Закону № 2181 примусове стягнення за рахунок активів застосовується в разі наявності податкового боргу, який є узгодженою сумою податкового зобов"язання, але при цьому не вимагається його попереднє узгодження платником податків.
Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевим господарським судом не було враховано той факт, що на момент подачі позову сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість перед відповідачем складає 41101,00 грн. та заявив клопотання про витребування у позивача документів, які на думку відповідача, підтверджують цю заборгованість.
Колегія суддів вважає таке твердження безпідставним, а клопотання необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем було винесено та направлено відповідачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_7, яким зменшено бюджетне відшкодування на суму 41101,00 грн. Зазначене повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувалось.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення сум податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та збору за забруднення навколишнього природного середовища .
Однак, місцевий господарський суд неправомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати за землю в сумі 27999,52.
Як вже було зазначено, згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1. статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п. 1.3. статті 1 Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка)-податкове зобов»язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов»язання.
Згідно з п.1.2. зазначеної статті податкове зобов»язання -зобов»язання платника податків сплатити до бюджетів або до державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами.
Визначення податку, збору, (обов»язкового платежу), а також їх перелік передбачено Законом України «Про систему оподаткування».
Орендна плата за землю не є податком, збором (обов»язковим платежем) згідно із Законом України «Про систему оподаткування»та іншими законами України, а тому не може бути сумою податкового зобов»язання, в тому числі узгодженого, яким є податковий борг.
Крім того, статтею 2 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, згідно зі статтею 19 цього Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем і орендарем.
Сума орендної плати за землю, яку включено до суми позову в даній справі є предметом спору по справі № 44/479-06 за позовом Куп»янської міської ради Харківської області до суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1. про стягнення орендної плати по договору оренди землі від 07.12.2005 р.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд внаслідок порушення норм матеріального права дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати , у зв»язку з чим постанову в цій частині слід змінити, відмовивши в задоволенні цієї вимоги.
Керуючись п. 2 статті 198, статтями 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
У задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача документів відмовити.
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 06.02.2007 р. у справі № АС-13/543-06 змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_10) на користь Куп"янської об"єднаної державної податкової інспекції в Харківській області (63707, Харківська область, м. Куп"янськ, вул. Харківська, 99 код 22706226, р/р 614101000042 на єдиному рахунку № 39214000000219 в управлінні Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 25933,19 грн. податкового боргу за рахунок активів.
В задоволенні решти позову відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі.
Постанову підписано 09.07.2007 р.
Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л.В.
Суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
Суддя (підпис) Фоміна В.О.