79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.07.07 Справа № 14/290-3786
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого-судді: Бонк Т.Б.
Суддів Бойко С.М.
Марко Р.І
при секретарі судового засідання Ковалишин Ю.
з участю представників:
від скаржника (позивача) - з'явився;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Теребовлянському районі від 23.02.2007р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2006року, суддя Руденко О.В.,
у справі №14/290-3786
за позовом: ДПІ у Теребовлянському р-нії, м.Теребовля
до відповідачів
1: ТзОВ «Інтеграл», м.Скалат
2: ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод», с.Кобиловолоки
про визнання недійсним господарського зобовязання
встановив :
рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.12.06 року відмовлено в позові ДПІ у Теребовлянському р-нії до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл»та ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»про визнання недійсним господарського зобовязання з підстав того, що податковим органом не доведено наявність підстав для визнання вказаного договору недійсним.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задоволити повністю з підстав неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що ТзОВ «Інтеграл»придбавало мелясу в контрагентів, які не подають звітність або подають звітність без показників фінансово-господарської діяльності, працівників на них немає, виробничі фонди на них відсутні та на даний час підприємства знаходяться в розшуку, тобто вони не могли виступати власниками товару, реалізованому в подальшому ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод». Податковий орган не оспорює факту наявності в ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод»меляси, зазначеної в податкових накладних, виписаних відповідачем-1, а заперечує можливість одержання вказаного товару від ТзОВ «Інтеграл».
В судове засідання представники відповідачів не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про дату та місце судового засідання, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а провадження в справі припиненню.
Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом спору є вимога податкового органу про визнання недійсним господарського зобовязання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а відповідно до ст.2 вказаного закону завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі) (п.2); запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (п.6).
Вказане свідчить, що в спірному випадку податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за додержанням податкового законодавства.
Таким чином, податковий орган в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційній скарга (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
На порушення цих вимог суд першої інстанції уваги не звернув та розглянув спір, керуючись положеннями ГПК України, які до спірних правовідносин не застосовуються.
За таких обставин рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.2006 року підлягає скасуванню, а провадження в справі -припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, згідно вимог якої господарський суд припиняє провадження в справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Додатково суд роз'яснює , що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України до початку діяльності адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України вирішуються господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене позивачу належало звернутися до господарського суду, проте за процедурою, передбаченою Кодексом адміністративного судочиства.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.80, 99,103,105 ГПК України, суд,
Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.12.06 року в справі за №14/290-3786 скасувати.
Провадження в справі №14/290-3786 - припинити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя Бонк Т.Б.
Судді Бойко С.М.
Марко Р.І.