Справа № 570/591/20
Номер провадження 2/570/665/2020
17 лютого 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі судді Гнатущенко Ю.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" про визнання зобов'язання виконаним, -
Позивачка одночасно зі зверненням до суду з даним позовом подала клопотання, в якому просить суд звільнити її від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Зазначає, що її позов до суду спрямований на захист її прав як споживача кредитних послуг.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про можливість звільнити позивачку від сплати судового збору.
У Законі України «Про захист прав споживачів» не визначено вичерпного переліку правових відносин, на які поширюється його дія, втім з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої слабкої сторони, як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що цим Законом регулюються відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо.
Ураховуючи, що Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини між споживачами товарів і послуг та продавцями товарів і послуг, а також визначається механізм захисту прав споживачів товарів і послуг, положення Закону України «Про захист прав споживачів» підлягають застосуванню до спірних правовідносин нарівні з іншими актами цивільного законодавства України.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
В статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний аналіз зазначеного закону та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави зробити висновок про те, що відсутність у переліку такої категорії, як споживачі, не означає, що вони не звільнені від сплати судового збору, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, зокрема частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».
Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Порушені права підлягають захисту як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу (при поданні апеляційної та касаційної скарг). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 1 ЦПК України 2004 року, стаття 2 ЦПК України).
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 14-57цс18.
Виходячи з ч.3 ст.3, ч.1 ст. 4 ЦПК України, за наведених вище обставин, позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів",Законом України «Про судовий збір», суд, -
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" про визнання зобов'язання виконаним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Гнатущенко Ю.В.