Сарненський районний суд
Рівненської області
_____________________________________________________________________________________ Справа № 571/556/18
Провадження № 1-кп/572/54/20
06 лютого 2020 року м.Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карпилівка, Рокитнівського району, Рівненської області жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-
До Сарненського районного суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
04 червня 2018 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. крім того, від цього ж захисника, 24 липня 2018 року надійшло клопотання про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників кримінального провадження в якості потерпілого. В своїх клопотаннях захисник посилається на те, що обвинувальний акт має бути повернено прокурору в зв'язку з відсутністю в ньому викладу фактичних обставин, які ставляться у вину обвинуваченому. Щодо клопотання про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників кримінального провадження, то вказує, що в обвинувальному акті зазначено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням - відсутня, тому, захисник вважає, що ОСОБА_7 не може бути потерпілим по вказаному кримінальному провадженню.
В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали подані клопотання, вважають їх обґрунтованими, просять їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні зазначав про відсутність підстав для задоволення клопотань захисника, оскільки вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Також вважає безпідставним клопотання про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників кримінального провадження, оскільки його було залучено на стадії досудового розслідування в порядку ст. 55 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання сторони захисту, крім того заявив своє клопотання про повернення обвинувального акту.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали поданих клопотань, обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань захисника та представника потерпілого, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).
У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».
Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Отже обов'язок доведення того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов'язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акту, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, в даному обвинувальному акті, зокрема, зазначено, що його складено у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015180190000414 від 12 червня 2015 року, і під час досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України.
Враховуючи викладене, посилання захисника та представника потерпілого на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
На переконання суду, відомості, які містяться в обвинувальному акті, свідчать про офіційне доведення до відома ОСОБА_6 компетентним органом твердження про вчинення ним відповідного злочину, передбаченого КК України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
З огляду на викладене, клопотання захисника ОСОБА_5 та представник потерпілого - ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору із викладених ними підстав не можуть бути задоволені.
Що стосується клопотання про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також особа яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачається, а тому статус потерпілого особа набуває автоматично, при наявності вказаних вище підстав. Факт заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням може бути остаточно встановлений обвинувальним вироком суду.
Тобто, на думку суду, особа при залученні до кримінального провадження потерпілим не повинна доводити розмір збитків заподіяних правопорушенням або розмір іншої шкоди. Це повинен встановлювати суд, під час винесення вироку.
На момент розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_6 було подано заяву про залучення його як потерпілим та він набув статусу потерпілого в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 291, 314, 315, 316, 372, 350 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту - відмовити.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про виключення ОСОБА_7 зі складу учасників кримінального провадження в якості потерпілого - відмовити.
В задоволенні клопотання представника потерпілого - ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту - відмовити.
Суддя ОСОБА_1