Справа № 567/1399/19
13 лютого 2020 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Назарук В.А.
при секретарі Власюк І.В.
за участю
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Острозького ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.130, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 15.11.2019 року о 21:45 год. ОСОБА_1 на автодорозі Рівне-Тучин-Гоща керував автомобілем "ВАЗ 2107" реєстраційний номер НОМЕР_2 та від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
15.11.2019 о 21:45 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2107" реєстраційний номер НОМЕР_3 на автодорозі Рівне-Тучин-Гоща, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внасілідок чого здійснив перекидання тарнспортного засобу в кювет, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП визнав повністю, підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що 15.11.2019 близько 21:45 год., він дійсно керував автомобілем "ВАЗ 2107" реєстраційний номер НОМЕР_3 на автодорозі Рівне-Тучин-Гоща. Поблизу с.Сіянці його автомобіль став некерованим, внаслідок чого він не впорався з керуванням та здійснив з'їзд кювет, де автомобіль перекинувся, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Після чого на місце події прибули працівники поліції, які висловили припущення, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп"яніння та запропонували пройти огляд для визначення стану сп'яніння на місці події, на що він відмовився, оскільки не довіряв показам приладу, однак був згідний пройти такий огляд в медичному закладі. При цьому, вказав, що свідки зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення на місці події були відсутні. При свідках пройти огляд для визначення стану сп'яніння йому не пропонували. Направлення для проходження огляду в медичному закладі його не надавали та в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яніння його не доставляли.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов до наступного висновку.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
З метою повного з'ясування обставин справи судом вживались передбачені законом заходи шляхом виклику в судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, для дачі пояснень в судовому засіданні. Однак вказані свідки в судове засідання неодноразово не з'явились без повідомлення причин, а відтак суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи в їх відсутності, за наявними доказами.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлення адміністративним законом сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність складу адміністративного правопорушення визнається КУпАП обставинами, що виключають провадження про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, згідно якої визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
З пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено, що свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції були відсутні.
При цьому суд враховує, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами його вини, оскільки зазначені свідки не були допитані в судовому засіданні та попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Пунктом 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак в медичний заклад для проходження такого огляду ОСОБА_1 не доставлявся.
Інші належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану сп"яніння в матеріалах справи відсутні.
Зазначені відомості свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, оскільки інспектором не було достовірно з'ясовано всіх обставин справи, відсутні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в присутності двох свідків, чим не було дотримано вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 251 КУпАП, обов"язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю.
Водночас, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з огляду на наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 15.11.2019 серії БД №333008, схемою місця ДТП від 15.11.2019 та іншими матеріалами справи.
Згідно схеми місця ДТП від 15.11.2019 вбачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце на автодорозі Рівне-Тучин-Гоща та в результаті ДТП транспортний засіб «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, які відображені в зазначеному документі.
Відповідно до довідки Острозького ВП ГУНП в Рівненській області №5784/202/01/12-2019 від 28.11.2019 року, ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності 15.11.2019 за ч.1 ст.126 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
З зазначених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що призвело до ДТП.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Зокрема, судом взято до уваги те, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся, за віком та станом здоров'я є працездатною особою.
За таких обставин, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ст.124 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова судді про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 680 грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.