Справа № 569/2577/20
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2020 року м.Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Першко О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
18 лютого 2020 року позовна заява передана на розгляд судді.
Позивачем не додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору, чим не дотримано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, розмір судового збору, який слід сплатити позивачу становить 840 грн. 80 коп.
До позовної заяви позивачем долучено клопотання про звільнення її від сплати судового збору, оскільки вона перебуває в тяжкому матеріально становищі, так як є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» №3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати враховуючи майновий стан сторони.
Зміст цих статтей передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов'язком, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.
За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивач надає до суду пенсійне посвідчення. Однак суд зазначає, що наданий позивачем доказ не може свідчити про те, що позивач перебуває в тяжкому матеріальному становищі та не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).
Вказане унеможливлює вирішення питання судом щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:
- долучити до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.О.Першко