12 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1642/19 пров. № 857/13776/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,
з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 460/1642/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,-
суддя в 1-й інстанції - Щербаков В. В.,
час ухвалення рішення - 30.09.2019 року,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 30.09.2019 року,
Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №0004804000 та №0004794000.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що в оформленому фіскальним органом Акті від 24 квітня 2019 року №911/17-00-13-04/2475202670 дані не відповідають дійсності, оскільки реалізації та зберігання тютюнових виробів (тютюн у кількості 11 упаковок) без марок акцизного податку встановленого зразка не здійснювалося. Зазначає, що під час перевірки працівники ДФС оглядали підсобні приміщення кафе «Візит» та без дозволу здійснили огляд шафи для зберігання особистих речей працівників кафе «Візит», де в одній із шаф виявили тютюн в коробці з написом «Нова Пошта», який призначений для вживання за допомогою кальяну, однак тютюн перебував у окремому приміщенні для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників закладу, що не може доводити його приналежність до кафе «Візит» або до позивача, як підприємця та не доводить, що ця тютюнова суміш була призначена для використання ним у господарській діяльності, а лише підтверджує отримання такого тютюну в приватному порядку для особистого використання. Звертає увагу, що цей тютюн не зберігався на місцях проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) на полицях кафе «Візит» чи інших місцях зберігання продуктів, що підлягають реалізації, а зберігався в підсобному приміщенні в окремій шафі для особистих речей, а тому такий не був призначений для використання позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, що встановлено постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 15 травня 2019 року у справі № 572/1416/19. Вважає, що знаходження тютюну у підсобному приміщенні кафе «Візит», призначеного для власного вживання, не може вважатися зберіганням тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. Крім того, зазначає, що працівники податкового органу поставили вимогу перед продавцем щодо здійснення застосування РРО для встановлення ціни товару, а саме: цигарок “Winchester Blue” у кількості 1 пачки, ціна на цей товар була встановлена відповідно до ціни аналогічного товару, який був поставлений пізніше, а тому вважає, що реалізації тютюнових виробів фактично не було, а застосування РРО здійснено на вимогу інспектора для встановлення ціни товару. Вважає, що перевіркою не встановлено факт реалізації тютюнових виробів, а у відповідача відсутні підстави для застосування штрафної санкції у розмірі 10000,00 грн, оскільки реалізація та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка не здійснювалося та такі товари відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач (апелянт) - ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі представника за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 1996 року Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області Никонець І. В. зареєстрований фізичною особою-підприємцем (а.с.35).
Наказом Головного управління ДФС у Рівненській області від 18 квітня 2019 року №1139 “Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ” постановлено провести фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність на об'єкті торгівлі кафетерій “Візит” та магазин “Візит”, за адресою: АДРЕСА_1 7 з питань обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, патентування або ліцензування, використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету з 19 квітня 2019 року тривалістю 5 діб (а.с.36).
За результатами перевірки податковим органом складено Акт про проведення фактичної перевірки з питань обігу підакцизних товарів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, патентування або ліцензування, використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету від 24 квітня 2019 року №911/17-00-13-04/2475202670.
На підставі згаданого вище Акта перевірки винесені: рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №0004804000, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 10000,00 грн; рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №0004794000, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за реалізацію та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у розмірі 17000,00 грн (а.с.19, 20).
Вважаючи ці рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що за місцем здійснення господарської діяльності позивача в приміщенні кафе зберігалися тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка, а тому рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №0004794000, згідно з яким до позивача застосовані штрафні санкції за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у розмірі 17000,00 грн є правомірним. Крім того, відповідачем належними доказами підтверджено факт реалізації позивачем пачки сигарет “Winchester Blue” за ціною 31,00 грн, тоді як максимальна ціна їх продажу, зазначена виробником безпосередньо на пачці, становить 26,19 грн, а тому рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №0004804000, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 10000,00 грн, є правомірним.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до приписів п.21.1.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
П.21.1.2 -21.1.4 ст.21 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Згідно з пп.14.1.106 п.14.1 ст.14 ПК України максимальні роздрібні ціни - це ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до п. 14.1.107 -14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги); маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;
Ст.1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачає, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення. Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
П.215.1 ст.215 ПК України передбачає, що тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів. Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів, встановлено п.215.3.2 ст.215 ПК України.
Згідно з п.221.1 ст.221 ПК України обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками.
У разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України /ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (пп.214.1.1 п.214.1 ст.214 ПК України).
Відповідно до п.221.3 ст.221 ПК України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні МРЦ, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Згідно з пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків.
Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Таким чином, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто до вартості пачки сигарет (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відсотків), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами - 5 відсотків вказаної вартості. Вартість пачки сигарет, вище якої не дозволено її реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Колегія суддів звертає увагу на те, що продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.
Ст.11-1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачає, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Відповідно до абз.15 ч.2 ст.17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” передбачено застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання у разі: роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки податковим органом встановлено факт порушення позивачем вимог ст.11-1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме: встановлено реалізацію сигарет “Winchester Blue” у кількості 1 пачка, за ціною 31,00 грн, МРЦ 26,19 грн. Продавець провела розрахункову операцію на повну суму покупки із застосуванням РРО, роздрукувала та видала фіскальний чек №0010203 0006221 від 19 квітня 2019 року.
Вказаний факт підтверджений поясненням продавця магазину «Візит» ОСОБА_2 та фіскальним чеком від 19 квітня 2019 року №00102030006221.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що працівники податкового органу поставили вимогу перед продавцем щодо здійснення застосування РРО для встановлення ціни товару, а саме: цигарок “Winchester Blue” у кількості 1 пачки, ціна на цей товар була встановлена відповідно до ціни аналогічного товару, який був поставлений пізніше, а тому вважає, що реалізації тютюнових виробів фактично не було, а застосування РРО здійснено на вимогу інспектора для встановлення ціни товару, оскільки такі жодними доказами не доведені та спростовуються наведеними вище мотивами.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач здійснив реалізацію однієї пачки цигарок з порушенням вимог ст.11-1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №826/3404/15.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що під час перевірки працівниками податкового органу встановлено факт зберігання у приміщенні за адресою: м. Сарни, вул. Бергородська, буд.7, де знаходиться кафе «Візит», 11 пачок тютюну для кальяну без марок акцизного податку встановленого зразка.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
П.226.3 ст.226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
П.24 цього Положення передбачає, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.
Згідно з абз.16 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Колегія суддів звертає увагу, що зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у виді штрафів, при цьому, обов'язковою кваліфікуючою ознакою для застосування фінансових санкцій є саме зберігання тютюнових виробів, незалежно від джерела походження цих товарів та їх належності особі.
При цьому, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 15 травня 2019 року у справі № 572/1416/19 закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки факту реалізації тютюну для кальяну не було, а відповідальність за ч.1 ст.156 КУпАП настає за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, а не за таке зберігання. Тобто про сам факт зберігання тютюну для кальяну без марок акцизного податку зазначено у постанові, яка набрала законної сили.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що цей тютюн не зберігався на місцях проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) на полицях кафе «Візит» чи інших місцях зберігання продуктів, що підлягають реалізації, а зберігався в підсобному приміщенні в окремій шафі для особистих речей, а тому такий не був призначений для використання позивачем, як суб'єктом підприємницької діяльності, що встановлено постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 15 травня 2019 року у справі № 572/1416/19, а тому знаходження тютюну у підсобному приміщенні кафе «Візит», призначеного для власного вживання, не може вважатися зберіганням тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, є безпідставними з врахуванням вищенаведених мотивів.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №0004804000, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розмірі 10000,00 грн та рішення про застосування фінансових санкцій від 25 червня 2019 року №000479400, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за реалізацію та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 17000,00 грн є правомірними та прийняті з дотримання норм чинного податкового законодавства, оскільки за місцем здійснення господарської діяльності позивача в приміщенні кафе зберігалися тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка та відповідачем належними доказами підтверджено факт реалізації позивачем пачки сигарет “Winchester Blue” за ціною 31,00 грн, тоді як максимальна ціна їх продажу, зазначена виробником безпосередньо на пачці, становить 26,19 грн.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 460/1642/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий- суддя О. І. Мікула
Судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 18 лютого 2020 року.