Справа № 234/2708/20
Провадження № 2-о/234/272/20
17 лютого 2020 року
Краматорський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Михальченко А.О., за участю секретаря судового засідання Каліберди А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу 234/2708/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
17 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем смерті м. Ясинувата Донецької області, Україна.
Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ясинувата Донецької області помер її батько ОСОБА_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті від 27.01.2020 року №22, що видані медичним закладом, який знаходиться на території непідконтрольній державній владі України. Оскільки батько помер на території, що Верховною Радою України визнана тимчасово окупованою, заявник не має належних медичних документів, передбачених законодавством України, для реєстрації факту смерті батька. Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті батька - ОСОБА_2 та подальшого отримання в державному органі України свідоцтва про смерть. Заявник звернувся до заінтересованої особи із заявою про отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , однак отримав відмову, оскільки надані документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Тому заявниця вимушена звернутися до суду.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачає, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Статтею 317 ЦПК України встановлено особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, згідно яких заява може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, дана категорія справ розглядається невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду та ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупованою територією України є Автономна Республіка Крим та м. Севастополь.
Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та Постанови Верховної Ради України №252-VIII від 17.03.2015 року (згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї постанови. Місто Ясинувата Донецької областівіднесено до населених пунктів, у яких тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, а, відтак, і до тих, які визнано тимчасово окупованими територіями.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014р. № 1085 «Про затвердження населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» м. Ясинувата Донецької областівіднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади, у тому числі органи реєстрації актів цивільного стану тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про взяття на облік ВПО від 01.08.2018 №428, заявниця фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявниця ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_2 від 21.02.1978 року, в якому її батьком зазначений ОСОБА_2 .
На підтвердження факту смерті заявником до суду надано: лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті ОСОБА_2 №22 від 27.01.2020 року, які видані Ясинуватським відділенням республіканського Бюро судово-медичних експертиз.
Згідно медичних документів ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від атеросклеротичного коронарокардіосклерозу.
Вищезазначені медичні документи видані на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим не відповідають встановленим вимогам законодавства України.
Державна реєстрація смерті громадянинаОСОБА_2 не була проведена на території України, оскільки відповідно до наданої суду Відмови у проведенні державної реєстрації смерті Краматорського МВ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №20.13-115/1/635 від 15.02.2020 року, заявником для підтвердження факту смерті пред'явлено медичний документ форма якого, не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Заявниця ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 та встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для проведення реєстрації смерті державним органом влади на території України та подальшого отримання свідоцтва про смерть, що буде створювати правові наслідки на території України.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77,78). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими за змістом частини першої ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватися положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду повинно ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Тобто, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справи у порядку статті 317 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявником доведено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим її заява підлягає задоволенню.
На підставі Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та керуючись статтями 10, 12, 264, 265, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснополка Уманського р-ну Черкаської області, громадянина України, визнавши датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем смерті м. Ясинувата Донецької області, Україна.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Краматорського
міського суду А.О. Михальченко