233 № 233/931/20
18 лютого 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
особи, які брали участь у справі:
заявник ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи,-
До Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області з вказаною заявою звернувся ОСОБА_1 , в якій просиввстановити факт смерті його баби ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харцизьк Донецької області - тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. В обґрунтування вказаних вимог заявник послався на те, що Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 18 лютого 2020 року відмовив у проведенні державної реєстрації смерті особи, оскільки документи, видані на зазначеній території, не можуть бути підставою для державної реєстрації смерті особи.
У судове засідання заявник не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з'явився, заінтересована особа повідомлялась належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки свого представника не повідомила.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, поданні на їх підтвердження, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з абзацом першим п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Судом встановлено, що згідно з відомостями паспорту громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Харцизьк Донецької області, мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки УСЗН Костянтинівської міської ради № 1425-5000269169 від 18 лютого 2020 року заявник має зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_1 від 19 жовтня 1982 року (актовий запис № 870 від 08.12.1977 року, складений відділом ЗАГС м. Харцизьк Донецької області), свідоцтвом про народження батька заявника серії НОМЕР_2 від 03 липня 1973 року (актовий запис № 277 від 08.05.1957 року, складений Харцизьким міським бюро ЗАГС), копії яких долучені до матеріалів справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харцизьк Донецької області у віці 86 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка Оленівського кар'єру Ольгинського району Донецької області, на підтвердження чого до заяви долучено довідку Центральної міської лікарні м. Харцизьку про причину смерті до форми № 106/у № 456 від 27 серпня 2019 року, що видається для поховання, відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_3 стала хронічна серцево-судинна недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз з гіпертензією, ішемічна хвороба серця, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане 27 серпня 2019 року відділом ЗАГС м. Харцизьку, свідоцтво про захоронення ОСОБА_4 , світлини з місця поховання ОСОБА_4 .
Згідно з відомостями паспорту громадянина України, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка смт Оленівські Кар'єри Ольгинського району Донецької області, мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, з вимогою про подання оригіналів письмових доказів до суду не надходило.
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно з абз. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18 січня 2018 року, який набув чинності 24 лютого 2018 року, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
18 лютого 2020 року Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) заявнику надано відмову у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_3 за № 16.19-65-237 у зв'язку з наданням документу для підтвердження факту смерті особи, який не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті».
Враховуючи те, що заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті особи, суд дійшов висновку про те, що для проведення державної реєстрації смерті особи є об'єктивні перешкоди.
З метою захисту прав і свобод громадян України суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харцизьк Донецької області, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про смерть, видане державним органом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.259, 264-265, 273, 293-294, 317, 319, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки Оленівського Кар'єру Ольгинського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років в місті Харцизьк Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , заінтересована особа: Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, буд. 5, ЄРДПОУ 22021072.
Суддя