Справа № 263/18863/19
Провадження № 2/263/968/2020
(заочне)
18 лютого 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:
головуючої судді Ікорської Є.С.,
за участю секретаря Шпичак Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що він із ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з 04 жовтня 1996 року по 01 серпня 2017 року. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 серпня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний. Під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбаний автомобіль марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був зареєстрований 16 березня 2010 року за ОСОБА_2 , та відчужений останньою 18 вересня 2018 року, без згоди позивача, вартість спірного транспортного засобу склала 193266,08 грн., що підтверджується довідкою територіального сервісного центру № 1441 від 01 червня 2019 року № 31/5-1441-4334. Оскільки автомобіль марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , придбаний у період шлюбу, належить сторонам на праві спільної сумісної власності, керуючись ст. ст. 60, 61, 70, 71 СК України, ст. 372 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 19, 43, 141, 174-177, 193, 194 ЦПК України, позивач просить суд визнати автомобіль марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де частки співвласників є рівними та поділити це майно; стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості Ѕ частини транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 96633 грн.; стягнути із ОСОБА_2 понесені судові витрати.
Відповідач не скористалася своїм правом та відзив на позов на адресу суду не направила.
У судові засідання, призначені на 28 січня 2020 року, 18 лютого 2020 року відповідач не з'явилася з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена. Заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Під час повідомлення телефонограмою зазначила, що буде тривалий час перебувати за межами України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 грудня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 18 лютого 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - надала заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій вона заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Судом установлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 серпня 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.
Відповідно до довідки від 01 травня 2019 року № 31/5-1441-4334, виданої Територіальним сервісним центром № 1441, вартість автомобіля марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , який був зареєстрований за ОСОБА_2 , станом на 31 травня 2019 року складає 193266,08 грн. Вказаний автомобіль 18 вересня 2018 року перереєстрований на іншого власника.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, в частині позовних вимог щодо поділу транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , залишені без розгляду (провадження № 2/263/213/2019, справа № 367/6123/17).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 грудня 2019 року відмовлено у прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна спільно нажитого майна подружжя (провадження № 2/263/2912/2019, справа № 263/15984/19).
За правилами статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Як встановлено в статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 77, 78 ЦПК України), і це є її процесуальним обов'язком (статті 12, 81 ЦПК України).
Наведені норми матеріального права та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що спірний транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , придбаний під час юридичного шлюбу подружжя є їх спільним сумісним майном, тому і позивачу, як і відповідачу відповідно до статті 63 СК України належить право власності на Ѕ частини транспортного засобу.
Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя врегульовані у статті 71 СК України, відповідно до частини 2 якої неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно з ч. 2 ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Отже, поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).
Cутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.
У відповідності до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження обставин продажу та вартості спірного транспортного засобу позивачем представлено довідку від 01 травня 2019 року № 31/5-1441-4334, виданою Територіальним сервісним центром № 1441, вартість якого станом на 31 травня 2019 року складала 193266,08 грн. Автомобіль перереєстрований на іншого власника 18 вересня 2018 року.
У зв'язку з викладеним, оскільки позивачем представлені дані, які містять інформацію щодо предмета доказування, доказів отримання їх з порушенням процесуального закону суду не представлено, на підставі цих даних, за відсутності іншого, можливо встановити дійсні обставини, у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування, тому суд, за відсутності іншого, приймає указану позивачем вартість спірного автомобіля як дійсну на час розгляду справи.
Оскільки сторони не досягли згоди про поділ транспортного засобу, позивач не користується автомобілем, він проданий відповідачкою, реальний розподіл його неможливий, його вартість становить 193266,08 грн., вона у передбаченому порядку не спростована відповідачкою, спірний автомобіль придбаний сторонами під час шлюбу за спільні кошти, є спільною власністю сторін, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, внаслідок чого вимоги підлягають задоволенню у заявлений спосіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1932,66 грн., тому у відповідності до положень ч. 9 ст. 10, ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 60, 61, 63, 65, 68, 70, 72 СК України, ст. ст. 364, 372 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 89, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Визнати транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , спільним сумісним майном подружжя, набутим у період шлюбу, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , припинивши право ОСОБА_1 на Ѕ частини цього автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування Ѕ частини вартості транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , у розмірі 96633 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1932,66 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецької апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Є.С.Ікорська