Копія
Справа № 560/3684/19
іменем України
17 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку (м. Хмельницький, вул. Івана Франка, 30) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року.
В обґрунтування позову зазначає, що в період з 30.08.2003 по 04.04.2019 проходив службу у Хмельницькому зональному відділі Військової служби правопорядку. На день виключення зі списків особового складу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку протиправно не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексації за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
24.12.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
24.12.2019 Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує наведене нижче.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд встановив, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа від 05.11.2019 №2984, в якому зазначено, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив, що позивач проходив військову службу у Хмельницькому зональному відділі Військової служби правопорядку в період з 30.08.2003 по 04.04.2019.
Наказом начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку від 04.04.2019 №75 (по стройовій частині) позивача звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення.
Враховуючи те, що позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, позивач 31.10.2019 звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення.
За результатами розгляду заяви, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 05.11.2019 №2984, в якому повідомив про те, що відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України, керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2015 року № 10685/0/14-15/10 від 09 червня 2016 року № 252/10/136-16 та від 08 серпня 2017 року № 78/0/66-17. Відповідно до вищезазначених роз'яснень механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Відповідно до листа Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26 березня 2018 року № 248/1485 у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерстві оборони України не було, а тому вона в зазначений період не нараховувалась та не виплачувалась. Що стосується періоду березня 2018 року, то відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", було підвищено розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців. Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 1078 визначено, що у місяці, в якому відбувається підвищення посадових окладів, значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, тобто, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється з квітня 2018 року. Враховуючи викладене, після надходження відповідного фінансування, з квітня 2018 року були підстави виплати індексації грошового забезпечення, проте встановлений поріг індексації - 103 відсотка наступив в грудні 2018 року. Таким чином, позивачу в період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року нарахування та виплата індексації не здійснювалась, оскільки встановлений поріг індексації наступив в грудні 2018 року.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Як встановлено судом, позивачу за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Зазначений Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Однак, як вже зазначалося, позивачу за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат ним не вчинялися.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що аргументи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування не можуть бути підставою для не нарахування індексації заробітної плати та відмови у її виплаті позивачу, а також жодним чином не впливають на наявність чи відсутність у позивача права на її нарахування та виплату, що фактично є предметом спору у даній справі.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року є протиправною, а тому належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року включно.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов необхідно задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, з врахування положень ст. 139 КАС судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 01 січня 2018 року.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку (вул. Івана Франка, 30, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29009 , код ЄДРПОУ - 097765840)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький