Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 лютого 2020 р. № 520/14134/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022)про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, яка була виплачена їй на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 року у справі №2-12913/10 та Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/14119/13-а, за період з 24 лютого 2011 року по день фактичної виплати пенсії - 17 вересня 2019 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18.10.2019 року звернулась до ГУ ПФУ у Харківській області з вимогою здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, виплаченої позивачці на підставі рішень Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 року у справі № 2-12913/10 та Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/14119/13-а за період з 24.02.2011 року по день фактичної виплати нарахованої пенсії - 17.09.2019 року. Проте, відповіді відповідачем на звернення позивача не надано, компенсація не виплачена.
Представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2019 року надано відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки пенсійні виплати ОСОБА_2 є спадщиною та не підпадають під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх сплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, а тому відсутні підстави вважати, що управління порушило строки виплати пенсії позивачу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФУ в Московському районі м. Харкова рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 у справі 2-12913/10 позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про повернення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволено: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо нездійснення перерахунку та призначення пенсії ОСОБА_2 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова здійснити перерахунок та виплату йому основної пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду війни виходячи з розміру 350 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 01.01.2007 р. по 27.01.2009р та з 02.07.2009 роки без кінцевої дати перерахунку пенсії, відповідно до ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнано за ОСОБА_2 право на отримання основної пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та право на щомісячне отримання підвищення пенсії, як інваліду війни 2-ї групи, виходячи з розміру 350 % відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача призначити (встановити) ОСОБА_2 , як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії (2-ї групи інвалідності), основної пенсії згідно вимог ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, та щомісячне підвищення пенсії, як інваліду війни виходячи з розміру 350% мінімальної пенсії за віком згідно вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3511-XII від 22 жовтня 1993 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011 у справі №2-12913/10/2027 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010р. по справі №2-12913/10/2027 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про повернення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії повернуто Управлінню Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова.
Судове рішення набрало законної сили 03.06.2011 року.
Відповідно до розпорядження УПФУ в Московському районі м. Харкова від 20.06.2012 о/р 107317 на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.10 р. у справі № 2-12913/10 нараховано суму пенсії та інші соціальні виплати в розмірі 225450, 11 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/14119/13-а Адміністративний позов Заступника прокурора Харківської області до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за участі третіх осіб які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, Пенсійний фонд України, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області забезпечити виплату ОСОБА_1 нарахованих її чоловіку - ОСОБА_2 коштів відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 касаційну скаргу відповідача відхилено, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 та ухвалу ХААС від 15.05.2014 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 15.05.2014 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2018р. змінено спосіб і порядок виконання рішення у справі №820/14119/13-а, шляхом його зміни на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 3 під., 2 пов., ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованих її чоловіку - ОСОБА_2 кошти відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 у розмірі - 225450 (двісті двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 11 коп.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено з матеріалів справи, 17.09.2019 року кошти у розмірі 225450,11 коп. на виконання вищезазначених рішень судів позивачкою отримані, про що свідчить довідка Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 16.10.2019 року № 9D3D6DDHPCNOEHT0G.
18.10.19р. позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з вимогою здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Проте, відповідачем, відповіді на звернення позивача не надано.
Позивачка, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії з 24.02.2011 року протиправною, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон №1058-ІV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі за текстом - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а), від 12.02.2019 (справа №814/1428/18) та від 15.04.2019 року (справа №727/7818/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45555/18).
Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії, що встановлено судовими рішеннями Московського районного суду м.Харкова від 25.08.2010 року у справі № 2-12913/10 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/1419/13-а, які набрали законної сили, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, у зв'язку з чим позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Доводи відповідача, що виплачена сума пенсії позивачу, нарахована на виконання судового рішення її померлому чоловіку, не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушені права позивачки підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, яка була виплачена їй 17 вересня 2019 року на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 року у справі №2-12913/10 та Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/14119/13-а.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 24.02.2011 року по день фактичної виплати пенсії 17.09.2019року, суд вважає вказану вимогу передчасною, зверненою на майбутнє, оскільки предметом розгляду даної справи є саме не нарахування та не виплата компенсації, спір щодо періодів обчислення вказаної компенсації на час розгляду справи відсутній. Отже вказана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Суд зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішень судів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню з підстав, викладених вище.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була виплачена ОСОБА_1 17 вересня 2019 року на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 року у справі №2-12913/10 та Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/14119/13-а.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, яка була виплачена ОСОБА_1 17 вересня 2019 року на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.08.2010 року у справі №2-12913/10 та Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 року у справі № 820/14119/13-а.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.