м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
26.07.2007 року Справа № 15/250
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Парамонової Т.Ф.
суддів : Баннової Т.М.
Єжової С.С.
секретар судового засідання Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
прокурор відділу прокуратури
Луганської області Кадацький М.В., посв. № 295, від 14.06.07,
від позивача представник не прибув,
від відповідача: ОСОБА_1., дов. № 1061, від 17.05.07
розглянувши
апеляційне подання Прокурора м. Лисичанська
на рішення
господарського суду Луганської області
від 22.06.07
у справі № 15/250 (суддя Пономаренко Є.Ю.)
за позовом Прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради, м. Новодружеськ Луганської області
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Новодружеськ
про стягнення 19 022 грн. 75 коп.
Прокурор м. Лисичанська звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі Новодружеської міської ради до відповідача суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 з вимогою стягнути з останнього збитки за період безпідставного користування землею з 26.04.04 по 27.07.05 у вигляді неотриманих доходів у сумі 19 022 грн. 75 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.06.07 у справі № 15/250 у задоволенні позову прокурора відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Прокурор м. Лисичанська вніс до Луганського апеляційного господарського суду апеляційне подання, в якому просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідач у відзиві на апеляційне подання просить залишити рішення суду без змін, подання прокурора -без задоволення.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне подання до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Суд першої встановив, що на підставі договору дарування від 06.04.2004 громадянин ОСОБА_2. набув право власності на будівлі і споруди, розташовані у АДРЕСА_1
Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано 26.04.2004, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.04.2004.
12.05.04 ОСОБА_2. звернувся із заявою до Новодружеської міської ради, в якій просив дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої у м. АДРЕСА_1, під розміщення будівель і споруд.
18.08.04 Новодружеською міською радою прийнято рішення № 105 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
13.10.04 ОСОБА_2. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Після завершення процесу узгодження проекту землеустрою Новодружеською міською радою ухвалено рішення від 27.07.2005 № 167 щодо продажу земельної ділянки відповідачу у справі.
23.08.05 між Новодружеською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір купівлі -продажу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Прокурор у позовній заяві зазначив, що у зв'язку з тим, що відповідач використовував земельну ділянку протягом 457 днів, яка належала територіальній громаді м. Новодружеська, ОСОБА_2. повинен був сплачувати плату за землю нараховану у розмірі орендної плати.
Як встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги у заявленому розмірі ґрунтуються на підставі акту комісії про визначення збитків від 18.10.2006 № 02/06 (а.с. 15).
Питання діяльності комісії регламентовано Порядком визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993 № 284, та Положенням про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі і землекористувач в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 23.05.06 № 276.
Комісією встановлено заподіяння відповідачем збитків за період з 26.04.2004 по 27.07.2005, що розраховані виходячи з розміру орендної плати.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам до складу комісій обов'язково включаються представники підприємств та громадяни, які будуть відшкодовувати збитки.
До складу комісії, якою приймався акт від 18.10.2006 № 02/06 щодо визначення збитків, на підставі якого заявлені вимоги, не було включено відповідача - ОСОБА_2., на засіданні комісії він не був присутнім.
Відповідно до п. 10 Положення про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі і землекористувач в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля у випадку відсутності на засіданні Комісії представника юридичної або фізичної особи, якою завдано збитки, розгляд питання переноситься на наступне засідання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, питання про стягнення з відповідача збитків було розглянуто на першому та єдиному засіданні комісії, що відбулося 18.10.2006, за відсутності ОСОБА_2. або його представника.
Суд першої інстанції зробив висновок, що рішення комісії щодо визнання факту завдання відповідачем у даній справі збитків у розмірі 19022,75 грн., оформлене актом від 18.10.2006 №02/06, прийнято недобросовісно; без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Також, як зазначив суд першої інстанції, до складу комісії, якою прийнято рішення оформлене актом від 18.10.2006 №02/06, не включено 4 особи, які повинні включатися до комісій, виходячи зі складу комісії, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лисичанської міської ради від 20.06.2006 №347.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача та ступінь його вини протягом всього періоду, за який нараховані збитки з огляду на те, що відповідач звертався до позивача за придбанням земельної ділянки, тобто відповідач вживав заходів з оформлення прав на землю. Також, зокрема комісією не враховано положення ст. 128 Земельного кодексу України.
Крім того, прокурором та позивачем не доведено обґрунтованість стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаних доходів, що розраховані виходячи з розміру орендної плати, оскільки відповідач не являвся орендарем земельної ділянки, а ні до, а ні під час періоду, за який нараховані збитки, не набув права орендаря і після такого періоду.
Прокурор вважає, що суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, прийняв поспішне рішення без урахування інтересів держави.
Прокурор посилається, що висновок суду про те, що питання стягнення з відповідача збитків було розглянуто за відсутності останнього, не відповідає обставинам справи, оскільки представник відповідача відмовився від присутності на засіданні комісії, не надавши підтвердження, з яких причин його не буде.
Також не відповідає висновок суду обставинам справи щодо не включення чотирьох осіб до складу комісії, оскільки відповідно до Положення про комісію, затвердженого рішенням виконкому Лисичанської міської ради від 20.06.06 № 347, засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів. Присутніх було 7 осіб, відсутніх -4 особи.
На думку прокурора, суд також не врахував, що відповідач самовільно та незаконно використовував 457 днів земельну ділянку. Своїми діями відповідач причинив збиток Новодружеської громаді, чим порушив право ради на отримання орендної плати у місцевий та державний бюджет. Неналежне надходження платежів за використання землі спричиняє збитки місцевому бюджету у вигляді неодержаних доходів.
Доводи апеляційного подання судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.
Посилання заявника апеляційного подання на відмову відповідача від присутності на засіданні комісії документально не підтверджено.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно п. 10 Положення про комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі і землекористувач в межах міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля у разі відсутності на засіданні комісії особи, що спричинила збитки, розгляд питання повинен бути перенесений на наступне засідання. Рішення за відсутності вказаної особи приймається у випадку повторної його неявки на засідання без поважної причини.
Заявник апеляційного подання вважає, що прокурором та позивачем доведено обґрунтованість стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаних доходів у розмірі орендної плати і висновок суду першої інстанції не є правильним. Втім, обґрунтованість стягнення збитків саме у розмірі орендної плати матеріалами справи не доведено.
Позивач набув права власності на об»єкт нерухомості у АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 06.04.04 (а.с. 9) як громадянин від громадянина. Право власності зареєстроване за відповідачем 26.04.04 (а.с. 10).
Як суб'єкт підприємницької діяльності відповідач зареєстрований 02.03.05 (а.с. 13, 17). У матеріалах справи відсутні будь-які документальні підтвердження того, що до 06.04.04 земельна ділянка під забудовами по вул. Пролетарська, 3 знаходилась у режимі оренди і позивач одержував орендну плату у розмірі, визначеному згідно розрахунку суми позову (враховуючи грошову оцінку, ставку земельного податку та коефіцієнт), від попереднього власника будівель (теж громадянина).
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування -на підставі договору оренди.
Таким чином, до придбання у власність нерухомості у відповідача були відсутні підстави оформлення правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Матеріалами справи підтверджено, що після державної реєстрації права власності 26.04.04 відповідач 12.05.04 звернувся з заявою згідно ч. 2 ст. 127 та ст. 128 Земельного кодексу України і надалі вчиняв дії, направлені на придбання земельної ділянки у власність.
Відносини сторін у справі є господарськими і вимоги заявлено прокурором на підставі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України. Крім Господарського кодексу України правовідносини регулюються також нормами Цивільного законодавства.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, стягнення шкоди можливе за наявності складу цивільного правопорушення, тобто протиправної поведінки відповідача, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками та вини відповідача.
Наявність складу цивільного правопорушення з боку відповідача матеріалами справи не доведено. Не доведено і понесення позивачем збитків у вигляді орендної плати.
З огляду на викладене, апеляційне подання Прокурора м. Лисичанська Луганської області задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи і, приймаючи рішення, не допустив порушення норм матеріального та процесуального права. Рішення господарського суду Луганської області слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційне подання Прокурора м. Лисичанська Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.06.2007 у справі № 15/250 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 22.06.2007 у справі № 15/250 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Ф Парамонова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя С.С. Єжова