17.02.2020 Справа № 756/10016/18
Унікальний №756/10016/18
Провадження №2-а/756/14/20
17 лютого 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Табачука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку загальному позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держгеокадастру у Київській області про накладення адміністративного стягнення від 26.07.2018 №354ДК/0050П0/08/01-18, на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 41246 грн. 43 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у період з 07.06.2018 по 26.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:003:0064, яка знаходиться у с. Чубинське Бориспільського району Київської області та належить ТОВ «Віннер Імпортс Україна ЛТД» на праві оренди.
В ході перевірки 07.06.2018 відповідачем було проведено обстеження земельної ділянки, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки, після чого 08.06.2018 позивач отримав від відповідача клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.
На виконання зазначеного клопотання позивач надав відповідачу правовстановлюючі документи, що засвідчують право користування земельною ділянкою, проте складеним відповідачем актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що при виконання будівельних робіт на земельній ділянці проведено роботи по зняттю та перенесенню поверхневого шару ґрунту, а спеціальний дозвіл на вчинення вказаних робіт не видавався, що є порушенням вимог земельного законодавства, за що на позивача складено протокол, а в подальшому винесено постанову, якою накладено штраф в розмірі 340 грн. та зобов'язано сплатити матеріальну шкоду в розмірі 41246,43 грн.
Позивач вважає такі дії протиправними, такими, що порушують її права та інтереси, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Київській області про накладення адміністративного стягнення від 26.07.2018 №354ДК/0050П0/08/01-18, на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 41246 грн. 43 коп.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, подав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки законодавством не передбачено своєчасне попередження про початок проведення перевірок та їх проведення з обов'язковою присутністю позивача. Також є необґрунтованими посилання позивача про порушення процедури проведення перевірки та оформлення матеріалів перевірки, оскільки вказані дії були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель наділені відповідними повноваженнями на здійснення перевірок дотримання вимог земельного законодавства.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що у період з 07.06.2018 по 26.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:09:003:0064, яка знаходиться у с. Чубинське Бориспільського району Київської області та належить ТОВ «Віннер Імпортс Україна ЛТД» на праві оренди.
В ході перевірки 07.06.2018 відповідачем було проведено обстеження земельної ділянки, після чого 08.06.2018 позивач отримав від відповідача клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (а.с.17), на підставі якого позивачем були надані відповідні документи, зокрема, договір оренди землі №Rent-18753 від 27.04.2017, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3207297732016 від 20.09.2016, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого мана №69241421 від 28.09.2016, акт приймання-передачі земельної ділянки від 17.05.2017, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №87679955 від 22.05.2017, матеріали моніторингу ґрунтів, проведеного ДУ «Держгрунтоохорона» у 2017, технічна документація щодо інформації щодо інформації про якісну характеристику ґрунтового покриття, дозвіл на виконання будівельних робіт від 02.02.2018 №КС112180330090 (а.с.20-124).
Складеним відповідачем актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №354ДК/312/АП/09/01/-18 від 27.06.2018 встановлено, що при виконання будівельних робіт на земельній ділянці проведено роботи по зняттю та перенесенню поверхневого шару ґрунту, а спеціальний дозвіл на вчинення вказаних робіт не видавався, що є порушенням вимог земельного законодавства (а.с.14-16).
Вказані обставини викладені у протоколі №354-ДК/0048П/07/01/-18 від 23.07.2018 (а.с.125-127).
В подальшому ГУ Держгеокадастру у Київській області винесено постанову від 26.07.2018, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.533 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за завдану матеріальну шкоду в розмірі 41246,43 грн. (а.с.131-134).
Такі дії відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області суд вважає протиправними з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, згідно статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Частиною першою статті 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно ч.2 ст. 5 цього Закону державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
При цьому, положеннями статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» установлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Водночас, стаття 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, мають право, зокрема, здійснювати перевірку об'єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб та складати акти, за результатами таких перевірок.
В свою чергу, відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Системний аналіз наведених правових норм надає підстави для висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Київській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
При цьому, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Крім того, з наведених правових норм вбачається, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок.
При цьому, після скасування наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 104 та від 12 липня 2012 року № 424, порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Водночас, Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. У числі органів, на яких не поширюється дія даного Закону, орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, не визначено (статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Разом із тим, відповідач здійснив перевірку із порушенням встановленої законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «;Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» процедури.
Як зазначено в акті перевірки, суть виявленого порушення полягає у знятті та перенесенні родючого шару ґрунту з належної позивачу на праві оренди земельної ділянки без отримання на це спеціального дозволу. Зняття та перенесення родючого шару ґрунту, проводиться в процесі виконання будівельних робіт, і є особливим видом діяльності, що здійснюється суб'єктом господарювання. При даному конкретному порушенні земельна ділянка не могла бути самостійним предметом перевірки. Предметом перевірки не є земельна ділянка, а господарська діяльність позивача з використанням цієї ділянки.
Отже, доводи відповідача про те, що в питаннях контролю за використанням земель слід керуватись виключно Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», є помилковими.
Так, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 10.07.2018 року по справі № 818/1511/17, порядок проведення перевірки суб'єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватись відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Частиною пятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Недотримання ГУ Держгеокадастр у Київській області під час здійснення перевірки вимог чинного законодавства, порушує один із складових принципу верховенства права - принцип правової визначеності.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
У рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Крім того, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Суд звертає увагу на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (справа №810/4361/18) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна Лтд» до Головного управління Держгеокадастру У Київській області про визнання протиправних дій позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що полягають у порушенні порядку (процедури) здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель у формі перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна Лтд» вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером №3220880900:09003:0064.
Оскільки, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень в частині порушення процедури проведення перевірки, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду, не надано.
За таких обставин позовна заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 9, 77, 241-246 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.07.2018 №354ДК/0050П0/08/01-18 про накладення на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 41246 грн. 43 коп.;
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській обл. (м. Київ, віл Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ 39817550) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його вручення через Оболонський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.В. Диба