Справа № 158/618/19 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.
Провадження № 22-ц/802/180/20 Категорія: 44 Доповідач: Карпук А. К.
11 лютого 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,
секретар Галицька І.П.,
з участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Серпанок», ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року,-
У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з даним позовом покликаючись на такі обставини.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.11.2007 в цивільній справі № 2-840/07 було задоволено його позов до СГВК «Слава» про стягнення заборгованості, яким стягнуто на його користь 5875,07 грн. та судові витрати по справі. На виконання вказаного судового рішення 04.12.2007 видано виконавчий лист, на підставі якого 07.12.2007 ВДВС Ківерцівськго РУЮ було відкрито виконавче провадження. 03.12.2010 державним виконавцем, у зв'язку з відсутністю майна та коштів у СГВК «Слава», вищевказаний виконавчий лист було повернуто стягувачу без виконання. 14.08.2017 йому стало відомо про наявність рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.07.2010, яким встановлено, що 11.02.2004 СГВК «Слава» припинила свою господарську діяльність. Дана обставина також була встановлена й рішенням Господарського суду Волинської області від 20.08.2013 по справі № 5004/1588/12 за позовом УПФ України в Ківерцівському районі до СГВК «Слава» про порушення справи про банкрутство. 11.02.2014, в день припинення господарської діяльності СГВК «Слава», було проведено державну реєстрацію СГ ТзОВ «Серпанок», керівником новоствореного товариства є ОСОБА_3 , який до цього був керівником ліквідованого СГВК «Слава».
Рішенням Ківерцівського районного суду від 05.11.2007 у цивільній справі № 2-840/07 встановлено, що відповідно до прийнятого рішення комісією по врегулюванню майнових питань та на підставі відповідного акту приймання-передачі, підписаного головою комісії по врегулюванню майнових питань ОСОБА_4 , головою СГВК «Слава» - ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 , майно на належні майнові сертифікати, в тому числі на незавершене виробництво у вигляді посівів жита в кількості 7 га, було передано пайовикам, в свою чергу, виділені паї в єдиному майновому комплексі 28 членам (в минулому) СГВК «Слава», разом із незавершеним виробництвом у вигляді посівів жита в кількості 7 га, фактично не було передані власникам, а після їх дозрівання жито було скошеним і зібраним за вказівкою керівника СГВК «Слава» - ОСОБА_3 до власної комори, останній займався його реалізацією. Вважає, що керівнику СГВК «Слава» та СГ ТзОВ «Серпанок» - ОСОБА_3 під час підписання згаданих актів було відомо про ту обставину, СГВК «Слава» вже припинило свою господарську діяльність, а відтак останній протиправно ввів в оману позивача, усвідомлюючи, що СГВК «Слава» вже не буде виконувати свої зобов'язання перед ним.
На підставі рішення Борохівської сільської ради № 14 від 29.06.2006 майно, розташоване на належній ОСОБА_3 земельній ділянці та було у користуванні СГВК «Слава», перейшло в користування СГ ТзОВ «Серпанок». На думку позивача, з наведеного слідує, що ОСОБА_3 незаконно заволодів зазначеним врожаєм жита, середня ціна реалізації якого, згідно відомостей ГУ статистики у Волинській області, станом на січень 2019 року складала 3832,8 грн. за тонну, а його середня урожайність в господарствах населення становила 24,0 ц за 1 га. Тобто, вартість зерна, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 складає 64391,04 грн. (виходячи з розрахунку 16,8 тонн х 3832,8 грн.). Також вказує, що вищевказаними діями йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у цинічній поведінці ОСОБА_3 , який ошукав інших власників пайового майна, що призвело до погіршення його стосунків з останніми. Він є ветераном війни та особою з інвалідністю другої групи, а судова тяганина, яка спрямована на відновлення справедливості, повсякденно завдає йому фізичних та моральних страждань. Просив суд стягнути солідарно з СГ ТзОВ «Серпанок» та ОСОБА_3 на свою користь 64391,04 грн. завданої матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 11.11.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що суд безпідставно не залучив до участі у справі третіх осіб, не врахував встановленої у рішенні Ківерцівського районного суду від 05.11.2007 у цивільній справі № 2-840/07 обставини про те, що зазначене в акті прийому-передачі майна незавершене виробництво у вигляді 7 га посівів жита фактично не було передане, зібране керівником СГВК «Слава» ОСОБА_3 до власної комори. Суд не надав належної правової оцінки Звітам про збір урожаю ТзОВ «Серпанок» у 2004-2005 роках.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, указує, що питання стягнення на користь позивача вартості неповернутого йому незавершеного виробництва у вигляді 7 га жита вирішено постановленим 05.11.2007 рішенням Ківерцівського районного суду у справі № 2-840/07, яке не було виконане у зв'язку з ліквідацією останнього.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача і відповідача, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області 05.11.2007, ухваленим в цивільній справі № 2-840/2007 вирішено стягнути з СГВК «Слава» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 5875,07 грн. та судові витрати по справі в розмірі 81 грн. (а.с. 5). З мотивувальної частини рішення вбачається, що відповідно до прийнятого комісією по врегулюванню майнових питань рішення, згідно з протоколами № 7 від 30.03.2004 та № 8 від 19.04.2004 по акту № 8 від 21.07.2004, ОСОБА_1 було передано право на належні майнові сертифікати в тому числі і незакінчене виробництво у вигляді посівів жита на площі 7 га на суму 3052 грн. Акт приймання передачі № 8 від 21.07.2004 був підписаний головою комісії по врегулюванню майнових питань, головою СГВК «Слава» та ОСОБА_1 і скріплений печаткою СГВК «Слава».
Виділені згідно з актом від 21.07.2004 № 8, серед іншого майна, незавершене виробництво у вигляді 7 га посівів жита, фактично не були передані згідно акта № 8 від 21.07.2004 пайовикам, а після дозрівання жито було скошене і зібране, за вказівкою керівництва СГВК «Слава», до власної комори. На неодноразові звернення до керівництва СГВК «Слава» про передачу зерна жита з 7-ми га площі, майно передане не було.
На виконання вищевказаного судового рішення 04.12.2007 видано виконавчий лист, на підставі якого 07.12.2007 ВДВС Ківерцівського РУЮ відкрито виконавче провадження № 5664377 (а.с. 6-7).
03.12.2010 ВДВС Ківерцівського РУЮ видано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, по причині відсутності у СГВК «Слава» будь-якого майна та коштів (а.с. 8).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.08.2013 провадження у справі про банкрутство СГВК «Слава» було припинено, юридичну особу СГВК «Слава» ліквідовано (а.с. 10-11).
02.09.2013 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення юридичної особи - СГВК « Слава » (а.с. 13-15).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання перед ОСОБА_1 виникли саме у СГВК «Слава», і це встановлено рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області 05.11.2007 у цивільній справі № 2-840/2007, яке не було виконане у зв'язку з відсутністю майна та ліквідацією підприємства. Позивачем не доведено про наявність зобов'язань перед ним у СГТОВ «Серпанок» та ОСОБА_3 .
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на Законі.
Згідно з приписами ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинним на момент ліквідації СГВК «Слава») вимоги кредиторів до банкрута, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Оскільки в ході розгляду Господарським судом Волинської області справи № 5004/1588/12 про банкрутство СГВК «Слава», ОСОБА_1 не звертався до господарського суду Волинської області із заявою про включення його в число кредиторів СГВК «Слава», його вимоги до цього підприємства, які виникли на підставі рішення суду, вважаються погашеними.
Встановивши на підставі статуту СГ ТзОВ «Серпанок», що це підприємство є новоствореною юридичною особою, установчі документи не передбачають правонаступництва прав і обов'язків ліквідованого СГВК «Слава», суд першої інстанції обґрунтовано вказав про безпідставність заявлених до СГ ТзОВ «Серпанок» позовних вимог. Висновок суду про недоведеність привласнення зерна з 7 га жита ОСОБА_3 відповідає фактичним обставинам справи.
Мотиви апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду на підставі п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України у зв'язку з відмовою суду залучити до участі у справі третіх осіб, зазначених позивачем, необґрунтовані, оскільки вони самі не подавали до суду заяв про притягнення до участі у справі, суд не вирішував питання про права і обов'язки інших осіб, крім позивача.
Посилання в апеляційній скарзі на рішення Борохіської сільської ради Ківерцівського району № 14 від 29.06.2006 про присвоєння порядкових номерів приміщенням, яке було прийняте на підставі звернення керівника СГТОВ «Серпанок» ОСОБА_3 . та на схему розподілу майна підприємства, як на доказ наявності у відповідачів зобов'язань перед ним, збереження безпідставно набутого майна, не спростовують висновків суду про відсутність у відповідача СГТОВ «Серпанок» та фізичної особи ОСОБА_3 зобов'язань перед позивачем та не підтверджують про заволодіння виділеним ОСОБА_1 незавершеним виробництвом у вигляді 7 га жита, оскільки така інформація в цих документах відсутня.
Апеляційний суд вважає за необхідне відмітити, що позивач неправильно тлумачить зміст мотивувальної частини рішення Ківерцівського районного суду Волинської області 05.11.2007 року у цивільній справі № 2-840/2007 в частині вислову «після дозрівання жито було скошене і зібране за вказівкою керівництва СГВК «Слава» до власної комори». Із змісту цього рішення слідує, що спір виник між ОСОБА_1 та СГВК «Слава», судом досліджувались дії, вчинені цим підприємством, а не фізичною особою ОСОБА_3 . Вислів до «власної комори» не можна виривати із тексту мотивувальної частини рішення, наведеному в абзаці 9, з якого слідує, що зерно було зібране до комори СГВК «Слава». Саме у зв'язку із встановленням цієї обставини, Ківерцівський районний суд рішенням від 05.11.2007 у цивільній справі № 2-840/2007 задовольнив вимоги ОСОБА_1 та стягнув на його користь із відповідача СГВК «Слава» вартість жита, яка відповідала зібраному урожаю жита із 7 га ( т.І а.с.5).
З наведених підстав звіти про збір урожаю сільськогосподарських культур в 2002-2005 роках , складені СГ ТзОВ «Серпанок», та довідка про те, що СГВК «Слава» таких звітів не подавала, не підтверджують доводів позивача про привласнення відповідачами виділеного йому незавершеного виробництва у вигляді зерна жита із 7 га ( т.І а.с.220-224).
Звернувшись з даним позовом, ОСОБА_1 заявив вимогу про повторне стягнення на його користь вартості 7 га жита, вже з інших відповідачів, стверджуючи про безпідставне збереження останніми належного йому майна, у той час як спір щодо цього майна вирішений постановленим Ківерцівським районним судом рішенням у справі № 2-840/2007.
Та обставина, що рішення суду не було виконане у зв'язку з ліквідацією юридичної особи відповідача, та ОСОБА_1 не реалізував свого права звернутися з заявою про включення його в число кредиторів СГВК «Слава» під час розгляду господарським судом Волинської області справи про банкрутство цього підприємства не дає підстав для повторного вирішення спору судом, безпідставно заявленого до інших відповідачів.
Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про витребування коштів, у задоволенні яких відмовлено, позов про відшкодування моральної шкоди до задоволення не підлягає.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до суб'єктивного тлумачення відповідачем обставин справи, які були вивчені і досліджені судом першої інстанції, і яким надана правильна правова оцінка, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 367, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду.
Головуючий
Судді: