печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3565/20-к
13 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,
27.01.2020 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка була передана слідчому судді ОСОБА_1 того ж дня, на бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Особа, що звернулася зі скаргою не отримала відомостей, що дані за його заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва, яку заявник просить усунути.
Особа, що звернулася зі скаргою в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
З матеріалів скарги слідчим суддею вбачається, що ОСОБА_3 було направлено заяву до Печерського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, дату та реквізити якої, особою, яка подала скаргу не зазначено. В подальшому, як зазначив в своїй скарзі останній, 14.01.2020 ним отримано лист від слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві, яким відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР.
Проте, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
За змістом вказаної норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення.
Також, частиною 2 статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з цим, особа, яка подала скаргу на судові виклики неодноразово не з'являлась, з матеріалів скарги вбачається, що заявником не було долучено до скарги копії заяви про вчинення кримінального правопорушення, листа слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві, яким відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР та підтвердження про те, що ОСОБА_3 звертався до Печерського УП ГУНП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, відомості з якої останній просить внести до ЄРДР.
Згідно вимог КПК України, для оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора відповідно до положень ст. 303 КПК України, необхідне безпосереднє звернення особи права, свободи чи законні інтереси якої порушено.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Враховуючи вищевикладене, а також положення ч. 3 ст. 306 КПК України, відповідно до якої розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника, ОСОБА_3 не скористався своїми правами, а також не виконав покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством обов'язків щодо явки в судове засідання та повідомлення про поважність причини неявки.
Таким чином, беручи до уваги принципи безпосередності дослідження доказів, диспозитивності та розумності строків розгляду провадження, зважаючи на те, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, і у відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником не надано належних, допустимих та достатніх, в розумінні Глави 4 КПК України, доказів, які б свідчили про звернення до Печерського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення та відсутності належного реагування, які б давали підстави стверджувати про існування обставин визначених ч. 1 ст. 303 КПК України для оскарження дій чи бездіяльності органу досудового розслідування, скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з вищезазначеним слідчий суддя позбавлений можливості надати правову оцінку доводам скарги, відтак, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1-35, 84-86, 94, 134, 135, 138, 303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1