печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39352/15-а
31 січня 2020 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі судових засідань - Московенку В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, про скасування постанови № 11 від 15 жовтня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у місті Києві Полуніної Т.П. по справі про адміністративне правопорушення № 11 від 15 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 вересня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБК та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у місті Києві Полуніною Т.П. було проведено позапланову перевірку нежитлових приміщень під магазин по АДРЕСА_1. За наслідками перевірки 07 жовтня 2015 року було складено протокол про адміністративне правопорушення та 15 жовтня 2015 року постанову про накладення адміністративного стягнення по справі №11, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 проводить будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень під магазин на АДРЕСА_1 без документа, який би надавав право на проведення будівельних робіт чим порушив ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в чому вбачається порушення ч. 7 ст. 96 КУпАП.
Позивач стверджує, що будівельні роботи в розумінні п. 2 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року не проводив і що за таких обставин у позивача були відсутні правові підстави та обов'язок отримувати будь-які документи, які б надавали право на проведення будівельних робіт.
Крім цього позивач зазначив, що ним подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправним та скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм і правил від 25.09.2015 року, складений відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року зупинено провадження у даній справі до розгляду Окружним адміністративним судом місті Києва справи №826/23676/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ у місті Києві та інспектора Полуніної Т.П. про визнання її дій неправомірними та скасування припису від 25 вересня 2015 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № №826/23676/15 визнано протиправним та скасувано припис Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві від 25 вересня 2015 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, складений відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.
31 січня 2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.
Відзиву, заяв або клопотань від відповідача не надходило.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, що відповідає ч. 5 ст. 77 КАС України.
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, що не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду справи, а тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 23 травня 2011 № 553.
Згідно п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Посадовою особою Департаменту 25 вересня 2015 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено та видано ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25 вересня 2015 року, 07 жовтня 2015 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ОСОБА_1
15 жовтня 2015 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБК та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у місті Києві Полуніною Т.П. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 11, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП .
Відповідно до ч. 7 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 проводить будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень під магазин на АДРЕСА_1 без документа, який би надавав право на проведення будівельних робіт чим порушив ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в чому вбачається порушення ч. 7 ст. 96 КУпАП.
Притягуючи позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КпАП України, посадова особа Департаменту мотивувала постанову тим, що ОСОБА_1 проводить будівельні роботи без документа, який би надавав право на проведення будівельних робіт.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, яке набрало законної сили згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року, встановлено, що відповідач не надав доказів здійснення позивачем будівельних робіт з реконструкції, судом визнано протиправним та скасовано припис Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві від 25 вересня 2015 року про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, складений відносно ОСОБА_1 .
У відповідності з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
З аналізу вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що постанова відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), підлягає скасуванню.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст/ 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБК та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м.Києві Полуніної Т.П. по справі про адміністративне правопорушення №11 від 15.10.2015 р. відносно ОСОБА_1 , та закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 11 від 15 жовтня 2015 року винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної Інспекції у місті Києві Полуніною Т.П. про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП, шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу к розмірі 6 800 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Судові витрати по сплаті судового збору відшкодувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В. А. Писанець