Дата документу 11.02.2020
Справа № 334/8079/19
Провадження № 3/334/519/20
11 лютого 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Запорізькій області ДПП НП України у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 130 ч.1 КУпАП, -
Згідно до протоколу ОБ № 162759 від 12 листопада 2019 року, 12.11.2019 року о 14 год. 07 хв. в м. Запоріжжі по вул. Добролюбова 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MAZDA 6 державний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком № 5317 від 12.11.2019 року. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, але адвокат Щасливий О.Р., який представляє його інтереси та діє на підставі договору про надання правової допомоги від 05.02.2020 року, пояснив суду, що ОСОБА_1 не визнає себе винним з підстав вказаних в поясненнях від 11.02.2020 року за Вх. № 3924. Просив суд провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката Щасливого О.Р., суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 року, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 року за № 1413/27858, яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Всупереч вищевказаним вимогам законодавства та в порушення вищезазначеної Інструкції направлення на огляд водія транспортного засобу не містить підпису ОСОБА_1 або помітки про відмову від підпису. Направлення складено поліцейським Петренко В.С., проте в висновку вказано, що ОСОБА_1 було направлено на огляд ОСОБА_2 (а.с.3, 4). Разом з тим, копії направлення даним поліцейським до матеріалів справи не додано.
Висновком експерта № 5317 від 12.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного (маріхуана) сп'яніння (а.с.4).
Однак в порушення Інструкції зазначений висновок не містить ПІБ лікаря (фельдшера), який проводив огляд (п.12).
Пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Статтею 40 закону України «Про національну поліцію» наділено поліцейських правом на здійснення відео фіксації як виявленого правопорушення, так і процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення, проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
До матеріалів справи додано диск з файлами відеозапису, однак даний файл створений не 12.11.2019 року (день вчинення правопорушення), а 13.11.2019 року. Крім того, файл з відеозаписом не містить відомостей про дату та час зняття відеозапису.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За вищевикладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не доведено сукупністю достатніх, належних, допустимих, достовірних доказів вину ОСОБА_1 у вчиненні дій, зазначених в протоколі, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 284, 287 КУпАП, суд
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького Апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти діб з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Суддя: Козлова Н. Ю.