Справа № 404/510/20
Номер провадження 3/404/208/20
13 лютого 2020 року м. Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган Олексій Валерійович, розглянувши матеріали справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, -
До Кіровського районного суду міста Кіровограда від Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.173-2 КУпАП, складений ДОП сектору ДОП відділу превенції Кропивницького ВП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Тарасенко Д.Ю.: (серії АПР18 №160017 від 13.01.2020 року): 13.01.2020 року о 23-00 год., ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно мами ОСОБА_2 , а саме перебуваючи в п'яному вигляді ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, повторно протягом року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину категорично не визнав та пояснив, щоне офіційно працює в оркестрі при філармонії, отримуючи не значні кошти. Мати постійними зверненнями до поліції фактично вигнала його з будинку та зняла з реєстрації, проживає, де прийдеться, в тому числі, намагався жити в гуртожитку, проте отримуваних коштів на винаймання окремого житла не вистачає. В зв'язку з чим, вимушений проситься до матері ночувати. Оскільки часто вживає алкогольні напої, матір категорично відмовляється його пускати в дім, в зв'язку з чим, виникають сварки. Після образ матері, що він в житті нічого не досяг, він вимушений їй відповідати, після чого матір одразу викликає працівників поліції, і так відбувається кожного разу. Вказує, що не може мовчати, коли матір починає порівнювати його з братом, після чого одразу вибухає.
Пояснив, що йому на все байдуже, із-за частих викликів працівників поліції його матір'ю, відносно нього внесли відомості до ЄРДР.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, вважаю не доведеною його винуу вчиненні правопорушення, а його дії такими, що не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вище перелічених порушень.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Розгляд справи проводиться за принципом диспозитивності. 13.01.2020 року о 23-00 год., ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно мами ОСОБА_2 , а саме перебуваючи в п'яному вигляді ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, повторно протягом року.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що психологічне насильство в частині висловлювання словесних образ, нецензурної лайки буде мати місце тоді, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З огляду на наведене, сам лише факт висловлювання, зокрема, нецензурною лайкою не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, на підтвердження фактів зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, до суду надано тільки письмові пояснення та заява ОСОБА_2 , аналогічні за своїм змістом, які зводяться до того, що її син систематично вчиняє домашнє насильство, висловлюється в її бік грубою нецензурною лайкою.
Також, на підтвердження фактів зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення до суду надано рапорт про прийняття повідомлення по лінії «102», згідно до якого ОСОБА_2 повідомила, що її син увімкнув музику та заважає сусідам відпочивати.
Однак, під час складання даного протоколу про адміністративне правопорушення інші особи, незаінтересовані у накладенні на ОСОБА_1 (сусіди та ін.) опитані не були, відео фіксації подій під час виїзду на виклики заявниці до суду не надано.
ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю спростував факти зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши, що сварки провокує саме мама, під час конфліктів будь-якого насилля їй не завдає.
Відтак, з пояснень наданих до суду встановлено, що доказів того, що саме ОСОБА_1 своїми одноособовими діями впливав на психіку заявниці та, що від цих дій була завдана чи могла бути завдана шкода її фізичному чи психічному здоров'ю матеріали справи не містять.
Так, у розумінні до вимог п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» матеріали справи, не містять доказів на підтвердження ознак психологічного насильства вчиненого саме з метою навмисного спричинення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, якими могла завдаватись або завдана шкода психічному здоров'ю.
В даному випадку вирішення спільних побутових питань закінчується обопільною сваркою між заявником та порушником, тобто це є спосіб спілкування, а не «психологічна невпевненість», як то вимагає Закон. Таким чином, матеріали адміністративного провадження не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б переконливо вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст.173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, зазначених у цій статті.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 36, 173-2, 245, 247, 277, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КуПАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган