17 лютого 2020 року м. Київ справа № 320/4347/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління ПФУ Київської області, правонаступником якого є Головне управління ПФУ у Київській області, щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління ПФУ у Київської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 за період: з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. (включно) державну пенсію по інвалідності з розрахунку - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності ІІ групи та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стверджує, що нарахування та виплату їй пенсії відповідач з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. протиправно здійснював у меншому розмірі, ніж визначено вказаним законом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
25 вересня та 10 жовтня 2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що розмір пенсії позивача по інвалідності та додаткової пенсії позивачу обчислено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 р. № 1210. Відповідач зауважив, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", розділ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення ст.ст. 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік. У зв'язку з цим, на думку відповідача, відсутні підстави для перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії позивача.
24 вересня 2019 р. до суду від позивача надійшла заява про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Позивач також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
9 жовтня 2019 р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 9 жовтня 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Яготинським РВ ГУ МВС України в Київській області 26 листопада 1998 р., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням від 11 квітня 2003 р. серії НОМЕР_2 та вкладкою до вказаного посвідчення №102590.
Судом встановлено, що позивач з 28 липня 1998 р. перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену згідно із статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
1 липня 2019 р. позивач звернувся до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити основну та додаткову пенсію за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р.
Листом від 12 липня 2019 р. № 28/103-28 Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивача, що він перебуває на обліку в управлінні з 1 червня 1998 р. та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно з Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Станом на 1 липня 2019 р., після проведення перерахунку пенсії розмір пенсії позивача становить 8211 грн., а саме: основний розмір пенсії від середнього заробітку 2890 грн. 36 коп.; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інв. війни 2 гр. - 625 грн. 60 коп.; цільова допомога інвалідам війни 2-ї групи - 50 грн. 00 коп.; додаткова пенсія інв. 2 групи з числа лікв. 1-ї категорії - 379 грн. 60 коп.; збільшення ст. 27, 42 інв. війни Пост. №1381 п. 1 - 662 грн. 77 коп.; державна адресна доп. інв. війни 2-ї групи (525% від 1564 грн.) - 3602 грн. 67коп.
У цьому листі також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому за змістом ч. 3 зазначеної норми, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Це означає, що конкретний розмір додаткової пенсії, встановлений ст.50 та розмір пенсії встановлений ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які виплачуються за рахунок коштів державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України за правилами ст. 11 Закону України "Про пенсійне забезпечення", саме до відання Уряду належать питання, пов'язані з реорганізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством.
Крім того, такі повноваження узгоджуються з правилами ст. 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Стверджує, що відповідно до статті 9 Закону № 1058-ІУ за рахунок коштів Пенсійного фонду призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання та пенсій зв'язку з втратою годувальника. Виплати пенсій та доплат передбачених Законом № 796 за рахунок коштів Пенсійного фонду не передбачені. Також згідно з ст. 18 Закону № 1058- IV страхові внески не можуть зарахуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Зокрема, ст. 63 Закону №796 передбачає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону №796, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу у період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. передбаченої статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до вимог ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію
Згідно з вимогами ст. 50 Закону № 796-XII пенсії, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як убачається з ч. 4 ст. 54 Закону № 796-XII, пенсії, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з цим, 14 червня 2011 р. Верховна Рада України прийняла Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон № 3491-VI), яким розділ VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
Положення пункту 4 розділу VІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 р. № 20-рп/2011.
Відтак, Законом № 3491-VI Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання п. 7 Закону №3491-VI, 6 липня 2011 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності з 23 липня 2011 р., пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23 липня 2011 р. набрала чинності постанова № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, положення статей 50, 54 Закону № 796-XII підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 р., а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону № 2857-VI та постанови №745.
У подальшому, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 р. № 4282-VI (набрав чинності 1 січня 2012 р.) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 р. № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 р. у справі № 21-3696а15 міститься правовий висновок про те, що з 1 січня 2012 р. нарахування і виплата пенсії позивачу має здійснюватись у розмірі, встановленому Законом України від 22 грудня 2011 р. № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Закон № 4282-VI був прийнятий пізніше Закону № 796-XII, а на виконання Закону № 4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону № 4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.
Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 6 грудня 2012 р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон № 5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52, 54 Закону № 796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.
Вказана норма Закону № 5515-VI також неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась.
Водночас, з 1 січня 2014 р. набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 р. № 719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону № 796-ХІІ, передбачено не було.
Лише Законом України від 31 липня 2014 р. № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 3 серпня 2014 р., розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16 січня 2014 р. № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Отже, тільки з 3 серпня 2014 р. Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надано повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50-54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, у період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014р. виплата позивачу пенсії по інвалідності мала здійснюватись відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, мала здійснюватись відповідно до ст. 50 Закону № 796-XII у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 619/2262/17 та 11 вересня 2018 р. у справі № 522/6810/17.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача, що у період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. виплата пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, мала здійснюватись у порядку та розмірі, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 р. № 1210, якою був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд зазначає, що виходячи з принципу пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, з 1 січня 2014 р. нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі статей 50-54 Закону №796-ХІІ.
Аналогічний висновок був висловлений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 619/2262/17.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що у період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. його пенсія по інвалідності та додаткова пенсія були обчислені у розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії у повному розмірі та щодо застосування способу захисту - зобов'язання відповідача здійснити перерахунку та виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. (включно) відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням раніше сплачених сум.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління ПФУ Київської області, правонаступником якого є Головне управління ПФУ у Київській області, щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління ПФУ у Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. (включно) державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 17 лютого 2020 року