ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ
"10" лютого 2020 р. Справа № 300/693/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019, -
На розгляді Івано-Франківського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019 - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління ДФС в Івано-Франківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_1 , яка оформлена актом №225/09-19-13-06/2855421668 від 18.03.2019.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківської області №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківської області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 725,43 грн.
Згідно змісту адміністративного позову, позивач повідомила, що нею окрім сплаченого судового збору понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. (аванс).
03.02.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про розподіл судових витрат та докази здійснення позивачем судових витрат пов'язаних з розглядом справи №300/693/19. До заяви додано належним чином засвідчені копії договору про надання правової допомоги №08/05-2018 від 07.05.2018, додаткової угоди №5 від 26.03.2019 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 за №08/05-2018, додаткової угоди №6 від 28.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 за №08/05-2018, акту приймання-передачі наданих послуг (професійний правничої допомоги) від 28.01.2020, дубліката квитанції №0.0.1311274720.1 від 29.03.2019, квитанції №ЕАМН-ТК5Н-РАМР-М597 від 29.01.2020 .
Розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат у справі №300/693/19, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд встановив, що 31.01.2020, згідно штемпеля на конверті тобто в межах п'ятиденного строку, визначеного частиною 7 статті 139 КАС України, позивач направила суду поштовим відправленням вищезазначену заяву про розподіл судових витрат та докази здійснення позивачем судових витрат пов'язаних з розглядом справи №300/693/19.
До вказаної заяви додано належним чином засвідчені копії вищевказаних документів.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 1 та 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Окрім зазначеного, частинами 4 та 5 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що згідно положень розділу 3 договору про надання правової допомоги №08/05-2018 від 07.05.2018, гонорар є формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно додаткових угод №5 від 26.03.2019 та №6 від 28.01.2020 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 за №08/05-2018, а також акту приймання-передачі наданих послуг (професійний правничої допомоги) від 28.01.2020, вартість наданих послуг адвокатського об'єднання (професійної правничої допомоги) складає у загальній сумі 8 700,00 грн. Також дані документи містять інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій та конкретизовано обсяг наданих послуг.
На підтвердження оплати вказаних послуг, представник позивача надала копію дубліката квитанції №0.0.1311274720.1 від 29.03.2019 та копію квитанції №ЕАМН-ТК5Н-РАМР-М597 від 29.01.2020.
Таким чином, позивач документально підтвердила здійснені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 700,00 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі №300/693/19.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 142, 143, 241-246, 250, 252, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі №300/693/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0008481306, №0008501306, №0008491306 від 15.04.2019 - задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 43142559, адреса: 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 20) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8 700 (вісім тисяч сімсот) грн. 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення додаткового рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Шумей М.В.