Справа № 357/12034/19
2/357/781/20
іменем України
13 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О. І.
за участі секретаря - Сокур О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 у м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
22.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 27.04.1996 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області, актовий запис № 346.
Ухвалою судді від 06.11.2019 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.12.2019 року о 09 год. 30 хв.
04.12.2019 року сторони в підготовче засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були належно повідомлені, що підтверджується їх особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 25,26).
Від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання за вх. № 44405 про відкладення підготовчого засідання, в зв'язку з тим, що за сімейними обставинами остання не може прибути в судове засідання. Клопотання позивача було задоволено та відкладено підготовче засідання на 15.01.2020 року о 12 год. 00 хв.
В підготовче засідання 15.01.2020 року сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належно, що підтверджується їх особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 32,33). Про причини неявки суд повідомлено не було, заяв та клопотань до суду не надходило.
Ухвалою суду від 15.01.2020 року підготовче засідання у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.02.2020 року о 10 год. 00 хв.
В судове засідання сторони повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується їх особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 38,39). Про причини неявки суду не повідомили. Заява про розгляд справи без участі позивача до суду не надходила та така у матеріалах справи відсутня.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом ч. 5, 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повіска-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У відповідності ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Встановлено, що про призначені судові засідання позивач повідомлялась заздалегідь належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повертались на адресу суду з відміткою про отримання особисто позивачем.
А тому, суд дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до справи, більш того, нехтуючи своїми правами та обов'язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, повторно не з'являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
З матеріалів справи вбачається, що з дня закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду минуло вже тридцять днів.
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Неявка позивача в судові засідання без поважних причин унеможливлює розгляд справи у розумні строки розгляду справи, з врахування дати звернення до суду. Крім того, таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює як затягування без поважних причин розгляду даної справи.
Вказана позиція узгоджується з позицією ВС/КЦС у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019 р.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд враховує, що повідомлення про день, час та місце розгляду справи були направлені позивачу завчасно, з дотримання розумних строків розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, однак в судове засідання позивач не з'явилася повторно, не повідомивши суд про причину неявки. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки до суду як в попередні та і в теперішнє судові засідання позивач не надала.
Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судом судочинства, а вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності,
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Невиконання покладених на позивача обов'язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.
За вищевикладених обставин, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин, судові витрати не підлягають поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13,128,131, 223, 257,260,261,263, 275, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
СуддяО. І. Орєхов