07 лютого 2020 року м. Житомир справа № 240/11301/19
категорія 111030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,
за участю: представників позивача - Гарбара К.Г., Пруднікова І.А.,
представника відповідача - Поплавського Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
28 жовтня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0019531401 від 5 серпня 2019 року прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Житомирській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0019541401 від 5 серпня 2019 року прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Житомирській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в бухгалтерському обліку підприємство відобразило придбання пального при одночасному визнанні зобов'язань перед ТОВ "Пром Гарант Плюс", отже первинними документами підтверджуються реальні зміни майнового стану підприємства за наслідками спірних відносин. Наслідком виконання стало надходження пального, збільшення зобов'язань перед постачальником, використання придбаного пального у господарській діяльності позивача. Стосовно послуг аудиту від ТОВ «Легалліс» позивач посилається, що вказані послуги були необхідні підприємству та були використані у господарській діяльності з метою отримання сертифікатів FSC, оскільки відсутність вказаних сертифікатів робило неможливим експортування лісопродукції за кордон. Щодо нереальності господарських операцій з ТОВ "Донекоресурс" по заготівлі та трелюванню деревини позивачем зазначено, що підприємством правомірно сформовано кредит за вказаними операціями на підтвердження чого підприємством під час перевірки були надані акти виконаних робіт, а також докази проведення відповідної реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Стосовно виписування податкових накладних на неплатника ПДВ, то позивачем зазначено, що вказані посилання контролюючого органу є безпідставними, оскільки підприємством під час перевірки були надані усі необхідні розрахунки коригувань по спірним періодам, які підтверджують всі суми коригувань по декларації. Окрім того вказана інформація є доступною для відповідача по ЄРПН. З огляду на наведене позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначенням підготовчого судового засідання на 11 грудня 2019 року на 11:30.
3 грудня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (Том №2 а.с.126-129). В якому відповідач проти заявлених вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень пояснив, що документальною перевіркою позивача встановлено: заниження податку на прибуток на загальну суму 94219,00 грн у результаті допущених підприємством порушень податкового законодавства у зв'язку з завищенням собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за рахунок відображення в даних бухгалтерського обліку вартості придбаних ПММ отриманих від ТОВ «Пром Гарант Плюс»; з завищенням показника «Собівартість реалізованої продукції» форми №2, внаслідок віднесення до собівартості реалізованої продукції вартість послуг з проведення основного аудиту лісоуправління та внутрішнього ланцюжка постачання за системою FSC, отриманих від ТОВ «Лагалліс», які не використовуються у господарській діяльності; не доведення факту отримання послуг по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ «Донекоресурс» в наслідок неможливості здійснення господарської операції контрагентом.
Стосовно господарських операцій з ТОВ «Пром Гарант Плюс» відповідач зазначає що позивачем завищено показник собівартості продукції в даних бухгалтерського обліку вартості придбаних ПММ отриманих від «Пром Гарант Плюс». Ключовим у сукупності доказів щодо нереальності господарських операцій з ТОВ «Пром Гарант Плюс» є наступне: неподання вказаним контрагентом позивача контролюючому органу податкової звітності, що стало підставою для анулювання його свідоцтва ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу; відсутністю платника податків за місцезнаходженням і неповідомлення контролюючого органу всупереч норм Податкового кодексу України про його зміну; наявністю ознак фіктивності, визначених у статті 55 Господарського кодексу України. Встановлені дані і факти, на думку відповідача, доводять нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Пром Гарант Плюс".
Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ "Легалліс" відповідач зазначає, що позивач не надав будь яку інформацію щодо безпосереднього виїзду осіб, що виконували дані послуги з проведення сертифікаційної оцінки за схемою за системою FSC та щодо практичного використання даних послуг у фінансово-господарській діяльності та ступеню їх ефективності. Таким чином, на думку відповідача, позивачем в ході перевірки не доведено саме факту отримання послуг проведення сертифікаційної оцінки в сумі 277441,00 грн (без ПДВ), а надані до перевірки акти виконаних робіт не можуть бути взяті до уваги в якості підтвердження понесених витрат по причині того, що дана господарська операція не підтверджена, а також не підтверджено її використання у господарській діяльності.
Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Донекоресурс», то відповідачем зазначено, що у ході проведення перевірки проведено відпрацювання ризикових контрагентів, які здійснюють сумнівні господарські операції, з якими у перевіреному періоді були взаємовідносини позивача та встановлено неможливість надання ТОВ «Донекоресурс» такого виду послуг, а саме: відсутність необхідної кількості штатних та найманих працівників; відсутність власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для в такого виду робіт. Що стало підставою для висновку контролюючого органу, що у ході перевірки позивачем не доведено факту отримання послуг по трелюванню та заготівлі деревини від ТОВ «Донекоресурс» в сумі 155110,00 грн (без ПДВ). Надані до перевірки акти виконаних робіт не можуть бути взяті до уваги в якості підтвердження понесених витрат з причини того, що сама господарська операція не відбулася. Крім того, Слідчим управлінням ГУ ДФС у Житомирській області проводиться розслідування по відкритому кримінальному провадженню №42017060000000104 з приводу ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ "Донекоресурс".
Стосовно заниження податкових зобов'язань з ПДВ, відповідачем зазначено, що таких висновків контролюючий орган дійшов у зв'язку з встановленням невідповідності відображених сум у бухгалтерському обліку до декларацій з ПДВ; виписка позивачем податкових накладних на не платника ПДВ; не доведення отримання послуг від ТОВ «Донекоресурс»; не підтвердження податковими накладними та іншими первинними документами господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Пром Гарант Плюс».
У підготовчому засіданні суд ухвалою від 11 грудня 2019 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 17 січня 2020 року на 15:30, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 11 грудня 2019 року (Том №2 а.с.133-134).
15 січня 2020 року відповідачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів (Том №2 а.с.136-148).
У судовому засіданні суд ухвалою від 17 січня 2020 року, постановленою у порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи на 7 лютого 2020 року на 11:00 для повторного виклику свідка ОСОБА_1 , що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 17 січня 2020 року (Том №2 а.с.176-177).
У судове засідання 7 лютого 2020 року прибули представники позивача, які заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, що зазначені у позовній заяві.
У судове засідання 7 лютого 2020 року представник відповідача проти заявлених вимог заперечував повністю та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 6 березня 2019 року №501, №502, №502/14, №503, №504, від 10 червня 2019 року №1357, від 14 червня 2019 року, виданих ГУ ДФС у Житомирській області посадовими особами відповідача у період з 11 березня 2019 року до 1 липня 2019 року була проведена планова виїзна перевірка ДП «Малинський лісгосп АПК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2018 року.
За результатами перевірки було складено акт «Про результати документальної виїзної планової перевірки ДП «Малинський лісгосп АПК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2018 року» від 8 липня 2019 року №475/06-30-14-01/30939599, який було отримано 12 липня 2019 року (Том №1 а.с.24-102).
За висновками акта перевірки ДП «Малинський лісгосп АПК» порушено:
- підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, статті 3, статті 4 та статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Мінюсті України 14 грудня 1999 року за №860/4153 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 «Зобов'язання», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року №85/4306, Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України в 19 січня 2000 року за №27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну 94219 грн;
- Закон України «Про управління об'єктами державної власності» та Постанови Кабінету Міністрів від 23 лютого 2011 року №138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами об'єднаннями» в результаті чого підприємством занижено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету унітарними підприємствами та їх об'єднаннями в сумі 128765 грн;
- пункт 44.1 статті 44, пункт 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 пункту 192.2, пункту 192.3 статті 192, пункт 198.1, пункт 198.2, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 194681 грн;
- пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, а саме: проводились розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій, не роздруковувались та не видавались відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій, не роздруковувались та не видавались відповідні розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахункових операцій при отриманні готівкових коштів на суму 2560,00 грн;
- пункти 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15 грудня 2004 року, а саме відсутні достовірні розрахункові документи встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний розрахункова квитанція), що підтверджує факт витрачених коштів (вартість оплачених послуг, придбаних товарів), які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 9358 грн;
- пункт 46.1 статті 46, пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та підпункт 3.2, підпункт 3.3, підпункт 3.4, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 13 січня 2015 року №4 Податковим агентом допущено помилки при відображені реєстраційних номерів облікових карток платників за І квартал 2016 року, IV квартал 2017 року, з І-IV квартал 2018 року.
Також платником подано уточнення розрахунку за І квартал 2016 року, III та IV квартали 2017 року, І та II квартали 2018 року.
Податковому агенту потрібно подати уточнюючі податкові розрахунки Ф№1-ДФ з. врахуванням вищевказаного порушення за відповідні періоди.
- підпункт 168.1.2, підпункт 168.1.4, підпункт 168.1.5 пункту 168.1, підпункт 168.4.4, підпункт 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утримано із доходу фізичних осіб з заробітної плати з січня 2016 року до грудня 2018 року на загальну суму 47287,86 грн;
- підпункт 164.1.2, пункту 164.1, пункт 164.5 статті 164, пункт 167.1 статті 167, підпункт 168.1.1, підпункт 168.1.2, пункту 168.1 статті 168, підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1684,44 грн;
- пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено суму зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, на суму 140,37 грн;
- пункт 1 частини 2 статті 6, частину 2 статті 9, пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове соціальне страхування» від 8 липня 2010 року: в звіті за грудень 2015 року не було відображено суми нарахованої відпустки по ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на загальну суму 19340,48 грн, що призвело до заниження зобов'язання із єдиного соціального внеску ставкою 37,3% на загальну суму 7214,00 грн та утримання єдиного соціального внеску за 3,6% на загальну суму 696,26 грн. Платником самостійно виявлено та виправлено до початку перевірки в звіті за січень 2016 року (Таблиця 1 Додаток 4). Проведено коригування, де було донараховано єдиного соціального внеску по вищевказаним працівникам за ставкою 22% - 4254,91 грн та утримання за ставкою 3,6% на загальну суму 696,26 грн;
- пункт 1 частини 2 статті 6, пункт 2 частини 1 статті 7, частини 2, статті 9, частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове соціальне страхування» а саме: в звіті за грудень 2015 року по працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 занижено суму зобов'язання із єдиного соціального внеску за 37,3% на суму 2959,09 грн. У результаті чого недоутримано ЄСВ за ставкою 37,3% в сумі 2959,09 грн.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки 22 липня 2019 року ДП «Малинський лісгосп АПК» подано заперечення до акта перевірки, однак відповідач надав відповідь від 31 липня 2019 року, що свої висновки в акті перевірки залишає без змін (Том №2 а.с.32-36, 44-50).
На підставі акта перевірки від 8 липня 2019 року №0475/06-30-14-01/30939599 ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0019531401 від 5 серпня 2019 року згідно з яким ДП «Малинський лісгосп АПК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності на 94219,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23555,00 грн (Том №2 а.с.114);
- №0019541401 від 5 серпня 2019 року згідно з яким ДП «Малинський лісгосп АПК» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 194681,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 48670,00 грн (Том №2 а.с.115).
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення №0019531401 та №0019541401 від 5 серпня 2019 року є безпідставними та протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходив з наступного.
Правовідносини у даній справі регулюються нормами Податкового кодексу України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0019531401 від 5 серпня 2019 року суд зазначає наступне.
Так, уповноважені особи контролюючого органу в акті перевірки дійшли висновку про заниження ДП «Малинський лісгосп АПК» податку на прибуток на загальну суму 94219,00 грн, підставою для таких висновків слугувала нереальність вчинених операцій між позивачем та ТОВ «Пром Гарант Плюс» щодо поставки паливно-мастильних матеріалів. А саме, на думку перевіряючих, фактично ТОВ «Пром Гарант Плюс» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції для ДП «Малинський лісгосп АПК», а саме у ході перевірки не підтверджено саме факт отримання ПММ, які відображено платником у звіті та використання у діяльності для отримання доходу. Крім того, відповідач посилається на ТОВ "Пром Гарант Плюс" має ознаки фіктивності та зазначає, що ДП «Малинський лісгосп АПК» витрати за рахунок придбання ПММ, отриманих від ТОВ "Пром Гарант Плюс".
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Податковим органом не надано доказів фіктивної діяльності, не наведено жодної встановленої законом підстави для визнання діяльності ТОВ «Пром Гарант Плюс» фіктивною, також діяльність ТОВ «Пром Гарант Плюс» не визнана судом фіктивною. Ознаки фіктивної діяльності, про які йдеться в акті перевірки, не свідчать про доведеність фіктивності діяльності, а є лише припущенням контролюючого органу, яка має бути доведена відповідними доказами.
Відсутність чи наявність перелічених у акті «сукупностей доказів» для здійснення поставки товару не породжує наслідок - нікчемність правочину. Таке твердження є виключно суб'єктивною думкою працівників податкового органу.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року, судам відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.
З огляду на викладене, беручи до уваги норми статті 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, слід дійти однозначного висновку про відсутність у посадових осіб податкових органів як підстав, так і повноважень щодо визначення угод нікчемними.
На цей висновок вказує і відсутність жодної правової підстави у нормативних актах, що регламентують діяльність контролюючих органів.
До того ж, у силу статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Таким чином, стверджуючи про укладення ДП «Малинський лісгосп АПК» правочину, що не направлений на реальне настання правових наслідків, ГУ ДФС у Житомирській області фактично заявляє про фіктивність цих правочинів, що не є тотожним як за змістом, так і за наслідками з нікчемним правочином.
В акті перевірки не зазначено конкретні порушення норм статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в момент укладання правочину з посиланням на конкретну частину, пункт зазначених норм.
У матеріалах справи на підтвердження реальності проведених господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "Пром Грант Плюс" містяться наступні документи: копії податкових накладних, які зареєстровано в ЄРПН, що підтверджено відповідними квитанціями (Том №1 а.с.202-205), копія договору поставки від 3 жовтня 2016 року №Т47/0026 (Том №1 а.с.215-216), копії видаткових накладних на підтвердження оплати за ПММ (Том №1 а.с.202-205, Том №2 а.с.37-41), документи на підтвердження використання підприємством ПММ, а саме: реєстри приходу та видатків пального (Том №1 а.с.195-196, Том №2 а.с.42-43). Вказані документи перевіряючими прийняті до уваги не були, крім того в акті перевірки не зазначено взагалі про надання вказаних документів під час перевірки та чи містили вказані документи недоліки.
Оскільки ДП «Малинський лісгосп АПК» надав усі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагента ТОВ «Пром Гарант Плюс», які фактично підтверджують ДП «Малинський лісгосп АПК» реальне придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів у господарській діяльності.
Стосовно висновків перевіряючих щодо того, що ДП «Малинський лісгосп АПК» до перевірки не надано будь-яку інформацію щодо безпосереднього виїзду осіб, що виконували послуги аудиту та практичне використання даних послуг у фінансово-господарській діяльності та ступінь їх ефективності. За висновками акта перевірки підприємством не доведено саме факту отримання послуг з сертифікації проведення оцінки за FSC, у сумі 27744,00 грн, крім того зазначено, що надані акти перевірки не можуть бути взяті до уваги в якості підтвердження понесених витрат з причин того, що використання даної господарської операції не підтверджено у господарській діяльності.
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.
Слід зазначити, що Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council ®, FSC) була створена у 1993 році в м.Торонто (Канада) за ініціативи групи екологічних організацій, лісових компаній, трейдерів, а також лісових профспілок та інших зацікавлених сторін. Основні причини створення FSC 1) Міжнародні процеси зі сталого розвитку та управління лісами: конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 рік), конвенція про охорону біологічного різноманіття, конвенція CITES, конвенції Міжнародної організації праці (МОП) та інші; 2) Протести ряду екологічних організацій проти обезліснення в тропіках (80-ті і 90-ті роки); 3) Прагнення великих торгових мереж і провідних екологічних організацій до створення механізму відділення деревини, яка походить з відповідально керованих лісів, від іншої продукції.
В FSC є три види сертифікації: системи ведення лісового господарства, ланцюга постачання і контрольованої деревини. Різні види сертифікатів відносяться до різних етапів виробництва і подальшої обробки лісової продукції. Дотримання всіх вимог FSC гарантує, що матеріали та вироби з маркуванням FSC походять з відповідально керованих лісів.
Сертифікація системи ведення лісового господарства (Forest Management certification, FM) це вид сертифікації організацій, що володіють або управляють лісами та хочуть, щоб їх система лісоуправління відповідала вимогам Принципів і критеріїв FSC.
Сертифікація ланцюга постачання (Chain of Custody (СОС) certification) необхідна виробникам, переробникам та продавцям для підтвердження того, що продукція, які продається із заявою FSC, походить з лісів із належним рівнем господарювання, контрольованих джерел, перероблених матеріалів, або суміші вказаних вищенаведених видів сировини.
Контрольована деревина (Controlled Wood, CW). У випадках сертифіковані виробники відчувають нестачу сертифікованої сировини або продукції, в той час як зупиняти виробництво або зменшувати його обсяги може бути недоцільно як з економічної, так і з інших точок зору, FSC допускає використання так званої FSC контрольованої деревини CW.
Сертифікація в системі FSC здійснюється акредитованими FSC органами сертифікації. Органи сертифікації є незалежними компаніями, які акредитували свої програми сертифікації в FSC. Акредитацією органів сертифікації в FSC займається партнерська організація ASI - Accreditation Services International.
Органи сертифікації - це незалежні від FSC організації, які отримали акредитацію на право проведення сертифікації та видачу сертифікатів FSC.
Аудиторська компанія ТОВ «Легалліс», що працює на умовах підряду міжнародного акредитованого органу із сертифікації "Forest Certification" LLC".
Основним видом діяльності ДП «Малинський лісгосп АПК» є КВЕД 02.10 Лісництво та інша діяльність у лісовому господарстві (Том №1 а.с.167).
Як пояснено представниками позивача під час розгляду справи, проведення аудиту відповідності процесів та продукції міжнародному стандарту FSC є надзвичайно важлива складова у реалізації продукції кінцевому покупцю.
Покупці лісопродукції у ДП «Малинський лісгосп АПК» постійно звертаються до підприємства з вимогою надати товаросупровідну документацію відповідно до вимог стандарту FSC (зазначити номер сертифікату) (Том №1 а.с.206-208), оскільки виготовлена ними продукція не з сертифікованої лісопродукції не може бути експортована за кордон. Таким чином лише сертифікована лісопродукція надає можливість ДП «Малинський лісгосп АПК» здійснювати її реалізацію покупцям, а отже є необхідною у господарській діяльності. Таким чином вказані послуги аудиту є складовою собівартості продукції ДП «Малинський лісгосп АПК».
Крім того відповідно до правової позиції Верховного Суду зазначеної у постанові від 27 листопада 2018 року у справі №804/8024/14 економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов такого приросту (збереження) в майбутньому. При цьому не обов'язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операцій. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект від господарської операції може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявишся збитковою, і це є одним із варіантів об'єктивного перебігу подій при здійсненні господарської діяльності. Суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності.
Факт отримання послуг від ТОВ «Легалліс» підтверджено наявними матеріалах справи документами, а саме: копії договорів про надання послуг з проведення сертифікації оцінки за схемою FSC та додаткові угоди до них (Том №1 а.с.180-185, Том №2 а.с.23-28), копії актів прийому-передачі виконаних робіт (Том №1 а.с.186-188, Том №2 а.с.29-31), копії сертифікатів відповідності (Том №1 а.с.189-192, 209-210), копії звітів про реєстрацію невідповідностей та свідоцтв їх ліквідування (Том №2 а.с.19-22).
Виконання робіт по наданню послуг аудиту підтверджено свідком ОСОБА_1 - директором товариства, а саме: свідком пояснено, що вказані роботи виконувались згідно договору на проведення аудиту. Роз'яснено суть сертифікації та пояснено, що наявність сертифікатів на лісопродукцію є обов'язковою для лісових господарств, оскільки за відсутності відповідних сертифікатів таку продукцію неможливо реалізувати наприклад через мережі IKEA та Jysk. Крім того, свідком пояснено, що сертифікати реєструються в міжнародній базі даних та є доступними он лайн, таким чином можна перевірити факт надання послуг. Свідком ОСОБА_1 також пояснено, що ТОВ "Легалліс" веде інтернет-сторінку у мережі Facebook та повідомляє про проведення аудиту на різних підприємствах в Україні, у тому числі у Житомирській та Вінницькій областях.
Що стосується посилання відповідача, що йому не було надано пояснення та докази яким чином здійснювали виїзд представники ТОВ «Легалліс» для надання послуг, то згідно умов договору №101/2017-С/12 від 24 січня 2017 року (Том №2 а.с.25-28), укладеного ДП «Малинський лісгосп АПК» (Замовник) з ТОВ «Легалліс» (Виконавець), за пунктом 1.1 Виконавець зобов'язується надати послуги з сертифікаційної оцінки, а Замовник зобов'язується прийняти їх та оплати надані послуги. Питання оформлення документально фактів виїзду представників ТОВ «Легалліс» для надання послуг аудиту договором не передбачено. Директор ТОВ «Легалліс» у судовому засіданні підтвердив, що виїзд здійснювався, послуги надавались, у разі якщо послуги не були б надані, у міжнародній базі даних FSC були б відсутні сертифікати ДП «Малинський лісгосп АПК».
Стосовно господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ "Донекоресурс", суд зазначає наступне.
В акті перевірки за висновками перевіряючих ДП «Малинський лісгосп АПК» до складу витрат зайво віднесено витрати по отриманих послугах по заготівлі та трелюванню деревини від ТОВ «Донекоресурс» в сумі 155110,00 грн (р.2050 Форми №2 «Собівартість реалізованої продукції»), в тому числі: І квартал 2016 року в сумі 147391,00 грн, півріччя 2016 року - 155110,00 грн, 3 квартали 2016 року - 155110,00 грн, 2016 рік - 155110,00 грн». Надані до перевірки акти виконаних робіт по наданим послугам ТОВ «Донекоресурс» по заготівлі та трелюванню деревини, на думку перевіряючих, не підтверджують саме факту здійснення господарської операції - виконання робіт із заготівлі деревини та по її трелюванню. Також, наявна оперативна та інша інформація в базах даних ДФС України по ТОВ «Донекоресурс» по послугах по заготівлі та трелюванню деревини свідчить про неможливість надання вказаним контрагентом такого виду послуг, а саме: відсутність необхідної кількості штатних та найманих працівників - у звітності по формі 1 ДФ за 2016 -2017 роки ТОВ «Донекоресурс» - наявна інформація про одного робітника у періоді до листопада 2016 року та двох робітників у періоді з листопада 2016 року (крім директора та бухгалтера) за ознакою доходу 101 (основна заробітна плата), та відсутня інформація про взаємовідносини з іншими робітниками за іншими ознаками доходів; також, відсутня інформація про залучення до виконання робіт надання послуг ТОВ «Донекоресурс» інших суб'єктів господарювання; зазначений в актах виконаних робіт вид наданих послуг - заготівля та трелювання, свідчить про те, що один робітник підприємства такі роботи самостійно виконувати не може фізично; відсутність власного та/або орендованого спеціального обладнання та техніки для виконання такого виду робіт - згідно з проведеною аналізу звітності ТОВ «Донекоресурс».
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.
Судом встановлено, що надання послуг по заготівлі та трелюванню деревини ТОВ «Донекоресурс» здійснювалась на підставі договору №ДП-7 від 4 січня 2016 року (Том №2 а.с.88-89) додатки до договору №1-5 (Том №2 а.с.90-94). До договору ТОВ «Донекоресурс» було надано ряд документів, які свідчать про можливість ним виконання даних робіт - дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки від 29 серпня 2014 року (Том №2 а.с.95), накази на трьох працівників лісорубів (Том №2 а.с.97-99), копії посвідчень лісорубів (Том №2 а.с.100), копію посвідчення тракториста-машиніста (Том №2 а.с.101).
Як підтверджено у судовому засіданні свідком - ОСОБА_6 , який був директором ТОВ "Донекоресурс" на час виконання спірних послуг, усі послуги надавались відповідно до умов договору (розділ 4) шляхом оформлення відповідних актів приймання-передачі лісосіки для розробки та здавання-приймання виконаних робіт (послуг), які містяться у матеріалах справи (Том №2 а.с.106-113). У ТОВ "Донекоресурс" були наявні відповідні ресурси - техніка та працівники, ресурсів товариству вистачало навіть для одночасного надання послуг кільком лісництвам. Для заготівлі деревини потрібно 2-3 робітника і відповідні інструменти, техніка, які були наявними у товариства.
По наданим послугам ДП «Малинський лісгосп АПК» проводилась повна оплата, сума якої відносилася підприємством до витрат. Після надання зазначених послуг ДП «Малинський лісгосп АПК» здійснювало продаж та вивезення з ділянок, на яких надавались послуги, лісопродукції, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (Том №1 а.с.217-250, Том №2 а.с.1-18).
Таким чином, якби вказані послуги не надавались ТОВ «Донекоресурс», то не можлива була б і подальша реалізація лісопродукції.
З огляду на що господарські операції з ТОВ «Донекоресурс» документально повністю підтверджені і мають реальний характер.
Крім того, як вже зазначалось, договір №ДП-7 від 4 січня 2016 року, укладений підприємством з ТОВ «Донекоресурс», не був визнаний недійсним, а отже відповідач не може посилатися на недійсність правовідносин, оскільки на виконання вищевказаного договору у справі містяться відповідні документи.
Відповідно до статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Платник податків жодним чином не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника, тощо, про яку взагалі не обізнаний та не повинен бути обізнаний. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання з подання звітності чи навіть сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність за негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №803/2094/15, від 23 травня 2019 року у справі №804/5093/16, від 24 січня 2019 року у справі №808/2090/14, від 16 квітня 2019 року у справі №818/1106/17, від 21 грудня 2018 року у справі №813/1497/17, від 21 березня 2018 року у справі №813/59/13-а, від 30 березня 2018 року у справі №821/2106/13-а.
Таким чином, ДП «Малинський лісгосп АПК» правомірно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 94219,00 грн, а висновок контролюючого органу, що став причиною збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності на 94219,00 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 23555,00 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення №0019531401 від 5 серпня 2019 року, є безпідставним.
Беручи до уваги обставини викладені вище, суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року №0019531401, яке з огляду на його безпідставність слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року №0019541401 суд зазначає наступне.
За висновками перевіряючих в акті перевірки ДП «Малинський лісгосп АПК» занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у сумі 194681,00 грн, в тому числі: березень 2016 року в сумі 29478 грн; квітень 2016 року в сумі 1501 грн; травень 2016 року в сумі 43 грн; жовтень 2016 року в сумі 4781 грн; листопад 2016 року в сумі 2476 грн; грудень 2016 року в сумі 65650 грн; січень 2017 року в сумі 81134 грн; лютий 2017 року в сумі 7878 грн; липень 2018 року в сумі 1740 грн.
Крім того, контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку про заниження ДП «Малинський лісгосп АПК» суми податкового зобов'язання на загальну суму 59760 грн у результаті співставлення даних бухгалтерського обліку (бухгалтерське проведення Дт 701 Кг 64. Дт 703 Кт 64. Дт 949 Кг 64) з даними поданих декларацій з податку на додану вартість та з урахуванням попередніх оплат, отриманих від покупців.
Також, у ході проведення перевірки встановлено, що ДП «Малайський лісгосп АПК» відображено в даних бухгалтерського обліку нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року у сумі 477245 грн, за січень 2017 року у сумі 275320 грн, а відповідно до декларації з податку на додану вартість, поданої підприємством, податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року задекларовано у сумі 443162 грн, а за січень 2017 року у сумі 249643 грн.
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, дане порушення зазначено безпідставно, оскільки воно відсутнє, всі податкові зобов'язання, які існували в грудні 2016 року та в січні 2017 року ДП «Малинський лісгосп АПК» було відображено у податковій декларації. Відповідач не зазначив по яким саме контрагентам та операціям підприємством не відображено у податковій декларації податкове зобов'язання з ПДВ на суму 59760 грн.
Також, в акті перевірки перевіряючими зазначено, що ДП «Малинський лісгосп АПК» занижено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ у розмірі 91102 грн, оскільки ДП «Малинський лісгосп АПК» безпідставно було скориговано (зменшено) податкові зобов'язання з податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на неплатника ПДВ без відповідних первинних підтверджуючих документів та необхідних зареєстрованих розрахунків коригування у ЄРПН на загальну суму 91102 грн.
Суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу з огляду на те, що дані порушення є безпідставними, оскільки підприємством під час перевірки були надані перевіряючим усі розрахунки коригувань по зазначеним періодам, які підтверджують всі суми коригувань по декларації. Крім того, дана інформація є завжди доступною для відповідача по ЄРПН.
Так перевіряючими не взято до уваги наступні розрахунки коригувань: за грудень 2016 року на суму 29197,55 грн, а саме: РК №9 від 22 грудня 2016 року на суму 6047,17 грн, РК №10 від 22 грудня 2016 року на суму 2500 грн, РК №11 від 22 грудня 2016 року на суму 20650,38 грн, за січень 2017 року на суму 53999,15 грн, а саме: РК №10 від 16 січня 2017 року на суму 20400 грн, РК №11 від 16 січня 2017 року на суму 16334,49 грн, РК №12 від 16 січня 2017 року на суму 12623,56 грн, РК №13 від 16 січня 2017 року на суму 877,44 грн, РК №8 від 16 сінчя 2017 року на суму 3256,99 грн, РК №9 від 16 січня 2017 року на суму 506,67 грн, за лютий 2017 року на суму 7877,75 грн, а саме: РК №9 від 16 лютого 2017 року на суму 296,50 грн, РК №13 від 28 лютого 2017 року на суму 2150,82 грн, РК №14 від 28 лютого 2107 року на суму 6023,43 грн (Том №2 а.с.51-52, 54-55, 57-58, 60-61, 63-64, 66-67, 69-70, 72-73, 75-76, 82-83, 85-86).
Доказами прийняття даних РК є відповідні квитанції, які видаються ЄРПН в яких зазначено про прийняття документів (Том №2 а.с.53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 84, 87).
Крім того, перевіряючі в акті перевірки дійшли висновків, що ДП «Малинський лісгосп АПК» завищено податковий кредит за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2018 року та безпідставно сформовано податковий кредит по отриманим послугам від ТОВ "Донекоресурс".
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу та зазначає, що про безпідставність висновків податкового органу щодо нереальності операцій з ТОВ «Донекоресурс» зазначено вище. Під час перевірки були надані усі відповідні документи, підтверджуючі дану операцію.
Крім того, контролюючий орган дійшов висновків про завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ в розмірі 87400 грн, оскільки ДП «Малинський лісгосп АПК» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені податковими накладними та іншими первинними документами у частині господарських операцій з контрагентом ТОВ «Пром Гарант Плюс».
Безпідставність висновків податкового органу щодо нереальності операцій з ТОВ «Пром Гарант Плюс" зазначено вище. Під час перевірки були надані усі відповідні документи підтверджуючі дану операцію.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статі 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, право декларування податкового кредиту з ПДВ виникає при умові здійснення реальної господарської операції придбання товарів (робіт, послуг) та отримання податкової накладної.
В свою чергу, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Господарські операції, що здійснювались між ДП «Малинськнй лісгосп АПК» та його контрагентом ТОВ "Донекоресурс", мають реальний характер, оскільки вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права, претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, до правового статусу сторін цього правочину, як платників ПДВ контролюючий орган при проведенні перевірки не висловлював, первинні документи складені у відповідності до законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
При цьому, фінансово-господарські документи, що були досліджені під час проведення перевірки свідчать про наявність у сторін, які вчинили правочини необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасників правочину, що відповідає їх внутрішній волі. Правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, це доводиться укладеними та виконаними договорами між сторонами.
А отже, приймаючи, до уваги, наявність всіх необхідних первинних документів, щодо фінансово-господарських взаємовідносин ДП «Малинський лісгосп АПК» з контрагентами зокрема, податкових накладних оформлених та зареєстрованих у повній відповідності з чинним законодавством ДП «Малинський лісгосп АПК» мало право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Беручи до уваги обставини викладені вище, суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 5 серпня 2019 року №0019541401, яке з огляду на його безпідставність слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 5571 грн 26 коп. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 5571,26 грн.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити адміністративний позов Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (вул.Молодіжна, 4, с.Малинівка, Малинський район, Житомирська область, 11642, код ЄДРПОУ 30939599) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 5 серпня 2019 року №0019531401 та №0019541401, прийняті Головним управлінням ДФС у Житомирській області відносно Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Малинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради 5571 грн 26 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене 17 лютого 2020 року.
Суддя Д.М. Гурін