279/731/20
1-кс/279/127/20
іменем України
17 лютого 2020 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060060000119 від 12.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 309 ч.1 КК України, про арешт майна,
Слідчий Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області звернувся з клопотанням про арешт майна в якому вказав, що 11.02.2020 року до чергової частини Коостенського ВП, надійшло повідомлення на службу 102 про те, що ОСОБА_4 , у невідомої особи незаконно придбала шість згортків з кристалоподібною речовиною, яка ззовні схожа на наркотичний засіб - метадон, які в подальшому поклала на зберігання до скриньки для схову особистих речей N46, що розташована на першому поверсі приміщення ТЦ «Місто», за адресою: м. Коростень вул. Героїв Чорнобиля, 11, для власних потреб, без мети збуту.
По даному факту 12 лютого 2020 року слідчим слідчого відділення Коростенського ВП ГУНП України в Житомирській області, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060060000119, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України
11.02.2020 року в період часу з 11 год. 33 хв. по 11 год. 58 хв. було проведено огляд місця події, на першому поверсі в приміщенні ТЦ «Місто», за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Героїв Чорнобиля, 11, під час якого в скринці для зберігання особистих речей №46, було виявлено та вилучено: шість згортків, із кристалічною речовиною білого кольору, які упаковано згідно правил упакування речових доказів в паперовий конверт та визнані речовими доказами в кримінальному проваджені, які належать громадянці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що згортки із кристалічною речовиною білого кольору, які упаковано згідно правил упакування речових доказів в паперовий конверт та визнані речовими доказами в кримінальному проваджені, можуть мати істотне значення у розслідуванні кримінального правопорушення.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вилучені у ході проведення огляду місця події 6 згортків із кристалічною речовиною білого кольору у випадку не накладення на них арешту, можуть бути зіпсовані, знищені, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, збереження вказаних речей клопотав про накладення арешту на них арешту.
Дослідженням матерілаів провадження встановлено, що дані по вказаному в клопотанні факту 12.02.2020 року СВ Коростенського ВП ГУНП України в Житомирській області були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060060000119 за ознаками злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України.
Постановою слідчого від 12.02.2020 року 6 згортків із кристалічною речовиною білого кольору визнані речовими доказами.
Відповідно до ст.171 ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді
або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Слідчим суддею встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучені речі можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Повернення вилученого майна може призвести до його зникнення чи знищення.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено необхідність арешту зазначеного вище майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, що є підставою для задоволення клопотання.
Керуючись ст.167, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на 6 згортків із кристалічною речовиною білого кольору, які упаковано згідно парвил упакування речових доказів в паперовий конверт.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1