Справа №295/6489/19
4-с/295/27/20
17.02.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 рішення державного виконавця від 10.02.2020 року, вчинених при виконанні рішення суду ухваленого у цивільній справі №295/6489/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скагою.
Вирішуючи питання про розгляд скарги на рішення державного виконавця від 10.02.2020 року, суддею встановлено наступне.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вимога безсторонності, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суддею Богунського районного суду м. Житомира Лєдньовим Д.М. 14.08.2019 ухвалено рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_1 оскаржено вказане рішення суду в апеляційному порядку, одним з доводів апеляційної скарги відповідачем вказано на порушення його права суддею Лєдньовим Д.М. на справедливий суд, не забезпечення головуючим суддею захисту прав відповідача, його інтересів, рівність сторін при реалізації наданих процесуальних прав. Крім того, ОСОБА_1 подано скаргу до Вищої ради правосуддя про притягнення судді ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за дії, вчинені при розгляді справи №295/6489/19.
Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, розгляд мною даної скарги призведе до реального конфлікту інтересів та, з метою усунення можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному і упередженому розгляді справи та виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін, уникнення потенційної підозри певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, вважаю за доцільне заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Задовольнити самовідвід cудді Богунського районного суду м. Житомира Лєдньову Д.М..
Справу передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: