Справа 274/5018/19
Провадження: 1-в/0274/135/20
Іменем України
17.02.2020 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , до засудження раніше не судимого,
Засуджений ОСОБА_6 звернувся із заявою про його умовно-дострокове звільнення.
У судовому засіданні засуджений підтримав заяву, пояснив, що свою вину визнає, щиро кається, хоче стати повноправним членом суспільства та створити сім'ю. Вину він став визнавати ще з 2015 року, усвідомивши скоєне. Збитки не відшкодував, оскільки виконавчі листи до установи виконання покарань не надходили.
Захисник вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_6 своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення. Він не мав негативних характеристик, всі його стягнення погашені, а з 2015 року ОСОБА_6 має лише заохочення. За його заявою був залучений до праці. Льодовому надавалися заохочення у виді короткострокових виїздів за межі установи виконання покарань.
Представник установи виконання покарань клопотання засудженого підтримав.
Прокурор заперечив проти задоволення заяви засудженого, зважаючи на всі характеризуючи дані на засудженого, з огляду на те, що сплачено лише 50 гривень цивільного позову.
Дослідивши заяву засудженого, матеріали особової справи, та документи наявні у справі, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Частиною 2 даної норми передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому, суд зазначає. що під сумлінню поведінкою слід вважати зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку, додержання дисципліни, виконання вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, наявність заохочень і відсутність стягнень, участь у самодіяльних організаціях засуджених, товариське ставлення до інших засуджених. Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 засуджений 17 вересня 2009 року Військовим апеляційним судом Центрального регіону за ст.ст. 115 ч. 2, п. 7, 296 ч. 1, 70 КК України на 14 років позбавлення волі. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 26.02.16 у строк покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 03.05.09 до 22.12.09. Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 12.02.18 згідно зі ст. 82 КК України невідбуту частину покарання замінено на 4 роки 6 місяців 23 дні обмеження волі. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29.05.18 у строк покарання зараховано час слідування під вартою до виправного центру з 12.02.18 до 31.03.18.
Початок строку відбування покарання: 03.05.09 - для позбавлення волі; 31.03.18 - для обмеження волі; кінець строку: 22.07.22, строку покарання відбув 22.01.2019.
Засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13 травня 2009 року. За період відбуття покарання в місцях позбавлення волі зарекомендував себе в цілому з посередньої сторони. Допустив 17 порушень вимог режиму відбування покарання, за фактами яких було проведено бесіди виховного характеру та накладено 15 дисциплінарних стягнень. Допущені порушення виразились у порушенні розпорядку дня, порушенні локалізації, невиконанні законних вимог адміністрації, нетактовній поведінці до представників адміністрації. За сумлінну поведінку і ставлення до праці двічі заохочувався адміністрацією установи.
З 31.03.18 відбував покарання у Ірпінському виправному центрі (№ 132), де характеризувався позитивно, дев'ять разів заохочувався адміністрацією установи. З 03 серпня 2019 року відбуває покарання в Бердичівському виправному центрі (№ 108) та має два заохочення, характеризується позитивно.
З характеристики Бердичівського виправного центру (№ 108) від 17.02.2020 вбачається, що засуджений ОСОБА_6 порушень встановленого порядку відбування покарання не допускає, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня. Заходи виховного та профілактичного характеру відвідує, реагує на них правильно. Працевлаштований за межами установи на контрагентському об'єкті. До праці ставиться сумлінно. Має позов згідно вироку суду, виконавчі листи до установи виконання покарань не надходили.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що хоч засуджений ОСОБА_6 відбув передбачені ч.3 ст. 81 КК України строку покарання, призначеного вироком Військового апеляційного суду Центрального регіону від 17 вересня 2009 року та протягом останніх чотирьох років відбування покарання сумлінно ставиться до праці, має 13 заохочень, останні 10 з яких за період з 2018 до 2019 років, разом з тим, враховуючи його характеристику за весь час відбуття покарання, яка була негативною до моменту, що передував настанню пільги у виді права на заміну покарання більш м'яким, та того, що до 30.03.2015 засуджений не мав жодного заохочення, а лише стягнення, які хоч і погашені, проте негативно характеризують засудженого за вказаний період відбування покарання, зробити висновок про його сталу сумлінну поведінку засудженого неможливо
Наявність заохочень у виправних центрах вказує, що засуджений став на шлях виправлення, але враховуючи інші характеристики поведінки та ставлення засудженого до своїх дій (відбуває покарання за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, вину визнав лише перед настанням пільги, завдані своїми злочинними діями збитки не відшкодовує, маючи таку можливість), на даний час відсутні достатні дані, що засуджений вже повноцінно довів своє виправлення і його звільнення не призведе до появи небезпеки суспільству чи окремим громадянам, зважаючи, що невідбута частина покарання складає 2 роки 5 місяців.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим - з дня отримання копії ухвали.
Головуючий - суддя ОСОБА_1