06 лютого 2020 року Справа № 160/10194/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСидоренко Д.В.
за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д.
за участі:
представника позивача представника відповідача Сиромятникова Е.О. Гармаш І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 09.04.2019 року №2167-п;
визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року;
визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021061305 на суму 262866,40 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021081305 на суму 105146,16 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021021305 на суму 499231,13 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021031305 на суму 41602,54 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021091305 на суму 1870,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021101305 на суму 510,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021041305 на суму 18657,60 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 року за №0021141305 на суму 329939,29 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.07.2019 року за №0021151305 на суму 61336,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.03.2019 року відповідачем було видано наказ №1345-п про проведення документальної планової виїзної перевірки підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року. Перевірку було вирішено провести з 18.03.2019 року тривалістю 10 робочих днів. 09.04.2019 року відповідачем було видано наказ № 2167-п, про внесення змін до наказу від 05.03.2018 року № 1345-п, а саме пункт 1 наказу викладено у наступній редакції: провести документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 22.04.2019 року тривалістю 10 робочих днів. Саме на підставі цього наказу відповідачем було складено акт про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 15.05.2019 року № 26488/04-36-13-05/2264312770. Вищевказані документи позивачем не отримувалися, а про факт проведення будь-яких податкових перевірок позивач дізнався лише 16.07.2019 року, коли і були отримані спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, з огляду на те, що в питаннях зміни виду перевірки законодавство України надає податковому органу право змінити від перевірки лише в одному випадку - за наявності письмового звернення платника податків та виключно з невиїзною перевірки на виїзну перевірку, а не навпаки. Змінивши вид перевірки контролюючий орган вийшов за межі повноважень, які надані йому положеннями Податкового кодексу України та іншими актами законодавства. Також зі змісту спірного наказу вбачається, що ним було внесено зміни до наказу від 05.03.2018 року № 1345-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », отже, в наказі міститься посилання на зміни до наказу, який датований 2018 роком, хоча перевірка відповідно до плану-графіку (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html) могла відбутися виключно у 2019 році, що свідчить про незаконність оспорюваного наказу. Також вказує, що видавши оспорюваний наказ від 09.04.2019 року податковий орган фактично призначив повторну перевірку в межах одного і того самого плану-графіку, що вочевидь позбавляє таку перевірки будь-яких юридичних підстав. Оскільки документальна планова невиїзна перевірка позивача була проведена виключно на підставі наказу від 09.04.2019 року за № 2167-п, що підтверджується також актом перевірки, то дії по проведенню такої перевірки є протиправними.
Ухвалою суду від 23.10.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.12.2019 року закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 січня 2020 року о 15:30 год.
Представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини наведені у письмовому відзиві на позов, згідно якого посилається на те, що перевірка проведена згідно плану-графіку проведення планових документальних перевірок, наказу від 09.04.2019 року № 2167-п та повідомлення від 09.04.2019 року № 681. Про проведення документальної планової невиїзної перевірки позивач повідомлявся письмовим повідомленням від 09.04.2019 року № 681 на копією наказу від 09.04.2019 року № 2167-п, які направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення 10.04.2019 року. Також посилався на зміст акта перевірки від 15.05.2019 року № 26488/04-36-13-05/ НОМЕР_1 , та, зокрема вказав, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано первинні документи, криги РО та книги КОРО, а також інші документи господарської діяльності та бухгалтерського обліку.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований виконавчим комітетом Першотравенської міської ради 13.11.2008 року, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області (Першотравенський район).
05.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 1345-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », яким призначено проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року. Період проведення перевірки призначено з 18.03.2019 року тривалістю 10 робочих днів.
09.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 2167-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.03.2019 № 1345-п», яким внесено зміни до наказу від 05.03.2019 року № 1345-п, а саме пункт 1 наказу викладено у наступній редакції: провести документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 22.04.2019 року тривалістю 10 робочих днів.
Підставою для прийняття вказаного наказу зазначено: доповідна начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, ст..79 Податкового кодексу України.
У період з 22.04.2019 року по 08.05.2019 року, відповідно до п.77.1 ст.77, п.77.4 ст.77, ст..79 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно плану графіку проведення планових документальних перевірок, наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2019 р. № 2167-п, повідомлення від 09.04.2019 року № 681 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.
За результатами перевірки 15.05.2019 року складено акт № 26488/04-36-13-05/ НОМЕР_1 , у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:
1. п.177.2, п.п.177.4.1, п.п.177.4.2, п.п.177.4.4, п.п.177.4.5 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині: заниження чистого доходу в розмірі: 2016 рік - 790620,31 грн., 2017 рік - 1105722,49 грн., 2018 рік - 322462,20 грн.,
в наслідок заниження одержавного доходу у 2016 році на 351945,68 грн.,
в наслідок завищення витрат у 2016 році на 438674,63 грн., 2017 році - 1105722,49 грн., 2018 році - 322462,20 грн.,
в результаті чого донараховано ПДФО у розмірі 399384,90 грн., в тому числі 2016 рік - 142311,66 грн., 2017 рік - 199035,05 грн., 2018 рік - 58043,20 грн.;
2. п.1.2, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, ст. 177 Податкового кодексу України - занижено військовий збір у розмірі 33282,02 грн., у т.ч.: 2016 рік - 11859,30 грн.; 2017 рік - 16585,84 грн., 2018 рік - 4836,93 грн.;
3. п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, п.4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - заниження бази до сплати єдиного соціального внеску за 2016-2018 роки, в результаті чого сума боргу по ЄСВ складає 329939,29 грн., у т.ч.: за 2016 рік 91087,59 грн., 2017 рік 101249,60 грн., 2018 рік - 137602,08 грн.;
4. п.44.3, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України в частині не надання до перевірки договорів укладених із контрагентами, первинних документів, книг РРО та книг КОРО, відомостей нарахування та видачі заробітної плати, трудових угод, інформації щодо способу транспортування ТМЦ, ТТН, путьових листів, актів списання пального на господарські потреби, виписок банку про рух грошових коштів, книги обліку доходів та витрат, інформації щодо залишків ТМЦ, інформації щодо стану розрахунків із контрагентами, документів на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, що використовуються у господарській діяльності та/або належать гр. ОСОБА_1 ;
5. п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України в частині не надання до перевірки Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні офоби-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
6. п.181.1 ст.181, п.183.10 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість та заниження до сплати ПДВ у розмірі 210293,12 грн.;
7. п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкових накладних;
8. п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України в частині не подання декларацій з податку на додану вартість за ківтень 2017 року - лютий 2018 року;
9. п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.216.9 ст.219 Податкового кодексу України в частині заниження до сплати акцизного податку у розмірі 14926,08 грн.
На підставі акта перевірки № 26488/04-36-13-05/2264312770 від 15.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021061305 на суму 262866,40 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021081305 на суму 105146,16 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021021305 на суму 499231,13 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021031305 на суму 41602,54 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021091305 на суму 1870,00 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021101305 на суму 510,00 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021041305 на суму 18657,60 грн.,
- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 року за №0021141305 на суму 329939,29 грн.,
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.07.2019 року за №0021151305 на суму 61336,41 грн.
Зазначені наказ від 09.04.2019 року №2167-п, податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій було оскаржено позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України передбачено, зокрема що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Право на проведення перевірки, в тому числі документальної виїзної визначено положеннями пункту 75.1 статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), при чому така перевірка повинна проводитися в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Порядок проведення документальних планових перевірок визначений у статті 77 Податкового кодексу України, зокрема документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок - пункт 77.1.
Згідно пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 79.5 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Отже, аналізуючи викладені норми чинного законодавства, суд робить висновок, що документальна невиїзна перевірка, як планова так і позапланова, є окремим видом перевірки, а зміна виду перевірки може бути проведена лише з документальної невиїзної перевірки на документальну виїзну перевірку, та виключно за за наявності письмового звернення платника податків.
Судом встановлено, згідно даних офіційної сторінки Державної фіскальної служби України, що у план-графіку проведення документальних перевірок (з урахуванням коригування) проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 заплановано з березня 2019 року.
Так, 05.03.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 1345-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », яким призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з 18.03.2019 року тривалістю 10 робочих днів.
Отже, документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 мала бути завершена 29.03.2019 року (останній день перевірки).
Проте 09.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області видано наказ № 2167-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.03.2019 № 1345-п», яким внесено зміни до наказу від 05.03.2019 року № 1345-п, який станом на 09.04.2019 року вже вичерпав свою дію.
Також, зважаючи на зміну виду перевірки з документальної планової виїзної на документальну планову невиїзну, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області наказом № 2167-п від 09.04.2019 року фактично призначається нова перевірка, після закінчення терміну проведення перевірки, призначеної наказом від 05.03.2019 року № 1345-п, яка не передбачена у план-графіку проведення документальних перевірок на 2019 рік.
Суд зазначає, що Податковий кодекс України не надає контролюючим органом права провидити дві перевірки одного і того ж суб'єкта (платника податків) на підставі одного і того самого плану на відповідний рік.
Окрім того, згідно змісту акта перевірки № 26488/04-36-13-05/2264312770 від 15.05.2019 року, перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2019 р. № 2167-п та повідомлення від 09.04.2019 року № 681; посилання ж на наказ від 05.03.2019 року № 1345-п в акті відсутні.
Також, судом встановлено, що підставою у спірному наказі зазначено доповідна начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, ст..79 Податкового кодексу України.
Однак, суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваного наказу вбачається відсутність посилань на конкретні фактичні підстави призначення нової перевірки, або внесення таких змін до вже призначеної, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного наказу, а отже і для проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.
Суд вказує, що нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для винесення наказу про проведення перевірки. З наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту статей 77, 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно акт незаконної перевірки не може бути використаний для формування висновків та вчинення будь-яких дій на його підставі, оскільки податкова інформація зібрана з порушенням норм чинного законодавства.
А отже, й прийнятий за результатами такої перевірки податковий акт індивідуальної дії повинен бути визнаний протиправним та скасований.
На підставі викладеного, зважаючи на висновки суду щодо скасування наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2019 року № 2167-п спірні податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021061305 на суму 262866,40 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021081305 на суму 105146,16 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021021305 на суму 499231,13 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021031305 на суму 41602,54 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021091305 на суму 1870,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021101305 на суму 510,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року за №0021041305 на суму 18657,60 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 року за №0021141305 на суму 329939,29 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.07.2019 року за №0021151305 на суму 61336,41 грн., прийняті за наслідком безпідставно проведеної перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 13447,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1487083102.1 від 08.10.2019 року.
З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 13447,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 09.04.2019 року №2167-п.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0021061305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0021081305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0021021305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 №0021031305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0021091305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0021101305.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2019 року №0021041305.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2019 року №0021141305.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 02.07.2019 року за №0021151305.
Стягнути на користь фізичної особа-підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13447,00 грн. за рахунок бюджтних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 17.02.2020 року.
Суддя Д.В. Сидоренко