Справа № 161/6000/19
Провадження № 1-кп/161/238/20
м. Луцьк 17 лютого 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференц зв'язку в залі суду в місті Луцьку кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030010004441 від 01.12.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-03.03.2017 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст.185 ч.1 КК України до 2 місяців арешту, 11.07.2017 року звільненого у зв'язку із відбуттям строку покарання;
-22.05.2018 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ст.345 ч.2, ст.342 ч.2 КК України, на підставі ст.70 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі.
-за ст.185 ч.2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 30.11.2018 року близько 18.30 год., знаходячись у будинку своєї матері ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав із вищевказаного будинку мікрохвильову піч марки «Samsung» серії ОВ 607WRK 9000, вартістю 3 000 гривень, власником якої є ОСОБА_4 , чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 3 000 гривень.
Окрім цього, він же, 15.02.2019 року близько 13.00 год., знаходячись у будинку своєї матері ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав, шляхом безперешкодного винесення із вищевказаного будинку пральну машину марки «LG» модель F12B8ND, вартість якої згідно висновку експерта №145 від 20.03.2019 року становить 7 666 гривень 67 копійок, власником якої є ОСОБА_4 , чим заподіяв останній матеріальної шкоди на загальну суму 7 666 гривень 67 копійок
Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно.
30.12.2019 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена угода про примирення. Згідно з угодою сторони погоджуються, про відсутність матеріальних і моральних претензій з боку потерпілої та на об'єм визнання вини обвинуваченим. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначене покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2018 року - 2 місяці обмеження волі, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_6 покарання у виді 2 (два) роки 2 місяці обмеження волі.
Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження даної угоди про примирення, думку потерпілої та обвинуваченого, захисника, які просили затвердити зазначену угоду про примирення, дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що дану угоду про примирення, слід затвердити.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винним, віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє положення ст.474 ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання, що зазначено в межах даної угоди.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 ..
Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, -
Угоду від 30.12.2019 року по кримінальному провадженні № 12018030010004441 від 01.12.2018 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.2 КК України та призначити узгоджене у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2018 року - 2 місяці обмеження волі, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_6 покарання у виді 2 (два) роки 2 місяці обмеження волі.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 1001 (одна тисяча одна) гривень витрат за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні.
Речові докази:
- пральну машину марки «LG» модель F12B8ND, яка передана на відповідальне зберігання потерпілії ОСОБА_4 - повернути останній за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.