печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50766/19-ц
14 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Габрись О.М.
справа № 757/50766/19-Ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач 1: Державна казначейська служба України
відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Київській області
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Київській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,
У вересні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача 1: Державна казначейська служба України, відповідача 2: Головне управління Національної поліції в Київській області, в якому просив стягнути з відповідача 2 на його користь грошову компенсацію матеріальної шкоди в сумі 61 815,00 грн. та з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України у відшкодування моральної шкоди 20 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є власником Бульдозера ДЗ-42, реєстраційний номер НОМЕР_5 , шасі НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , рік випуску заводом 1986, заводський номер НОМЕР_4 , який 11 травня 2018 року в рамках кримінального провадження № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. при проведенні огляду місця події слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасовим Є.В. в с. Вороньків Бориспільського району Київської області на території господарського двору Свято-Успенської Києво-Печерської лаври було вилучено без законних на то правових підстав.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/5120/18 від 22.08.2018 р. слідчого у кримінальному провадженні № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. зобов'язано повернути спірний транспортний засіб позивачу. Однак, 04.09.2018 р. ОСОБА_2 , який протиправно утримував транспортний засіб, відмовився виконувати вказане судове рішення та постанову слідчого, що була постановлена 22.08.2018 р. на його виконання. Окрім того, на час подання даного позову набрало законної сили рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 359/8096/18 за позовом ТОВ «Біотех ЛТД» до ОСОБА_1 про визнання права власності на бульдозер, яким у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, бульдозер утримується без жодних законних підстав на території ТОВ «Біотех ЛТД» за адресою: АДРЕСА_3.
Крім того позивачу стало відомо, що бульдозер зберігався недбало і в зимовий період з системи охолодження не була злита вода, що призвело до замерзання двигуна та пошкодження інших частин бульдозера, у зв'язку з чим бульдозер втратив робочий стан.
На даний час кримінальне провадження № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. закрито. Однак, бульдозер, що був вилучений у позивача як речовий доказ позивачу досі не повернуто, втрачено.
Позивач зазначає, що протиправними діями слідчого, який не забезпечив схоронності речових доказів, йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Так, розмір матеріальної шкоди в сумі 61 815,00 грн. підтверджується висновком оцінювача, і на думку позивача підлягає стягненню з відповідача 2 на підставі ст. 1174, 1176, 1192 ЦК України. Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач посилаєтеся на загальні засади розумності, справедливості, пропорційності, необхідність зміни його нормального життєвого стану, витраченого часу та коштів на відновлення прав, стан його здоров'я, і оцінює в сумі 20 000,00 грн.
Ухвалою суду від 23 вересня 2019 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження.
18 жовтня 2019 р. від представника відповідача 2 ГУ НП в Київській області Лащіва О.В. до суду надійшов відзив на позов, згідно з яким 08.05.2018 р. до ЄРДР за № 12018110100001029 внесені відомості про те, що 28.04.2018 в АДРЕСА_3 невстановлена особа самоправно заволоділа бульдозером ДЗ-42, що належить ТОВ «Біотех Лтд». Зазначені дії було кваліфіковано за ст. 356 КК України. Під час допиту у вказаному кримінальному проваджені ОСОБА_2 пояснив, що у 2012 році ТОВ «Біотех Лтд», в якому він є директором, придбало у ОСОБА_1 гусеничний трактор ДТ-42 бульдозер за 32 500 гривень. Інколи ОСОБА_1 за домовленістю запрошували на роботу на вказаний трактор. ОСОБА_2 також повідомив, що 28.04.2018 р. ОСОБА_1 після закінчення роботи самовільно забрав вказаний бульдозер та в телефонних розмовах повідомляв, що повертати його відмовляється. Також ОСОБА_1 повідомив, що трактор знаходиться в с. Вороньків і що він збирається на ньому працювати, який згодои категорично заперечив повертати.
12.05.2018 р. на території господарського двору Свято-Успенської Києво- Печерської лаври, розташованого в с. Вороньків Бориспільського району, співробітниками Бориспільського ВП ГУНП в Київській області вилучено у ОСОБА_6 бульдозер ДЗ-42, номерний знак НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_2 та переданий на відповідальне зберігання заявнику та потерпілому у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , який на підтвердження свого права власності на вказану річ надав копію акту прийому-передачі транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане 06.07.2007 за номером НОМЕР_6 ОСОБА_2
22.08.2018 р. слідчим слідчого відділу Бориспільського ВП ГУНП в Київській області Черкасовим Є.В. на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.08.2018 р. у справі № 359/5120/18, винесено постанову про повернення вказаного бульдозеру ОСОБА_1 , а її примірник направлений ОСОБА_2 , в якого трактор був на зберіганні.
Щодо підстав заявлених позивачем вимог про відшкодування матеріальної шкоди зазначає, що позивачем в належний спосіб не доведено факт спричинення йому такої шкоди. Щодо відшкодування моральної шкоди, вказує не недоведеність позивачем обов'язкових підстав для її відшкодування: позивач не надав доказів наявності такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, вини останнього у її заподіянні.
Ухвалою суду від 14.02.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача 2 ГУ НП в Київській області Лащіва О.В. про залучення до участі у справі в якості співвідповідача прокуратури Київської області.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області перебувало кримінальне провадження № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 (самоправство) КК України за заявою ОСОБА_2 , який повідомив, що 28.04.2018 в АДРЕСА_3 невстановлена особа самоправно заволоділа бульдозером ДЗ-42, що належить ТОВ «Біотех Лтд» (лист СУ ГУ НП в Київській області від 12.10.2018 р. № 24/43-Б-960).
Потерпілим у вказаному провадженні визнано ОСОБА_2 (лист Бориспільської місцевої прокуратури від 31.07. 2018 р. № 14-10088 18 вих).
Також судом встановлено, що в рамках вказаного кримінального провадження 11 травня 2018 року при проведенні огляду місця події слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасовим Є.В. в с. Вороньків Бориспільського району Київської області на території господарського двору Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, вилучено транспортний засіб бульдозер ДЗ-42, номерний знак НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_2 , який згодом органом досудового розслідування був переданий на відповідальне зберігання заявнику та потерпілому ОСОБА_2 .
Як вбачається з листа Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області від 09.08.2019 р. № 13370 кримінальне провадження № 12018110100001029 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області в справі № 359/5120/18 від 22.08.2018 р. слідчого у кримінальному провадженні № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. зобов'язано повернути спірний транспортний засіб позивачу.
На виконання вказаного рішення слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасовим Є.В. 22.08.2018 р. прийнято постанову про повернення бульдозеру ДЗ-42, номерний знак НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_2 ОСОБА_1 , примірник якої направлено ОСОБА_2 для організації виконання, який згідно з доводами позивача рішення суду та постанову слідчого до цього часу не виконав.
Окрім того, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що транспортний засіб зберігався недбало і в зимовий період з системи охолодження не була злита вода, що призвело до замерзання двигуна та пошкодження інших частин бульдозера, внаслідок якого бульдозер втратив робочий стан.
Судом також встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.09.2019 р. у цивільній справі № 359/8096/18 за позовом ТОВ «Біотех ЛТД» до ОСОБА_1 про визнання права власності на спірний бульдозер, у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 27.06.2019 р. Вказаним рішенням підтверджено факт права власності позивача на зазначений бульдозер.
Враховуючи, що позивач є законним власником бульдозера ДЗ-42, номерний знак НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_2 , він вважає, що внаслідок протиправних дій слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасова Є.В. його було протиправно позбавлено права власності на вказаний транспортний засіб. Окрім того слідчим не забезпечено схоронність речових доказів, що є підставою для відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди.
При цьому, обґрунтовуючи протиправність дій слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасова Є.В., позивач посилається на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 03.10.2019 р. у справі № 359/7735/18, якою заяву адвоката Баховського М.М. в інтересах ОСОБА_1 про відвід слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасова Є.В. у кримінальному провадженні №12018110100001029 від 08.05.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У статті 19 Конституції України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Чинним законодавством України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Таким чином, враховуючи, що жодної з перелічених незаконних дій щодо позивача вчинено не було, стаття 1176 ЦК України не підлягає застосуванню у даній справі.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.
Так, статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже, обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
При цьому, як вбачається з тексту статті 1174 ЦК України для відшкодування особі шкоди за її положеннями, обов'язковою умовою є заподіяння особі шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень.
Разом з тим, як вбачається з тексту ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 03.10.2019 р. в справі № 359/7735/18, при вирішенні питання про відвід слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасова Є.В. у кримінальному провадженні № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, суд керувався мотивом запобігання упередженого ставлення ОСОБА_1 та його представника до результатів досудового розслідування.
Вказаним судовим рішенням протиправності дій чи бездіяльності слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП у Київській області Черкасова Є.В. у кримінальному провадженні № 12018110100001029 від 08.05.2018 р. щодо протиправного позбавлення позивача права власності на бульдозер ДЗ-42, номерний знак НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_3 , № шасі НОМЕР_2 , та незабезпечення його схоронності встановлено не було.
Вказане виключає відшкодування позивачу матеріальної шкоди за ст. 1174 ЦК України.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу, виконаного оцінювачем ФОП « ОСОБА_5 » розмір матеріальних збитків складає суму 61 815,00 грн. Водночас, зі звіту вбачається, що огляд об'єкта оцінки не проводився через неможливість фізичного доступу до нього. Оцінка проводилася, виходячи із припущення, що транспортний засіб, зі слів замовника, знаходився в робочому, комплектному та укомплектованому стані. Разом з тим, позивач вказує, що через неналежне зберігання бульдозер втратив робочий стан, що в свою чергу прямо впливає на його ринкову вартість.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом враховується, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року по справі № 640/3837/17 та від 29 серпня 2018 року по справі № 686/16161/16-ц.
Отже, в даному випадку необхідною умовою для притягнення відповідача 1 до відповідальності у вигляді стягнення моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
За правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем належних та допустимих доказів обставин, викладених в позовній заяві щодо заподіяння йому моральної шкоди суду не надано, факт завдання йому моральної шкоди перед судом не доведено.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів наявності порушених посадовою або службовою особою відповідача 2 прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку, позов ОСОБА_1 про стягнення з державного бюджету України через Державну казначейську службу України грошових коштів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягає.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то судовий збір за розгляд справи підлягає компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст. 23, 1167, 1174, 1176 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Київській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач 1: Державна казначейська служба України: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 37567646.
Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Київській області: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616.
Суддя О.В.Батрин