Справа № 755/17697/19
"10" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Гаврилової О.В.,
при секретарі Передрій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Пирожка Євгенія Віталійовича, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,-
До Дніпровського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії приватного виконавця та про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно заявлених вимог, скаржник просить суд: визнати дії приватного виконавця Пирожка Євгенія Віталійовича виконавчого округу Херсонської області неправомірними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №60334644 від 16 жовтня
2019 року.
Вимоги скарги мотивовано тим, що 22 жовтня 2019 року скаржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження №60334644 від 16 жовтня 2019 року. Оскаржувану постанову вважає такою, що винесена з порушенням прав скаржника, виходячи з наступного. 03 грудня 2014 року Дніпровським районним судом м.Києва ухвалено видати виконавчий лист на примусове виконання рішення третейського суду від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 24 грудня 2014 року Дніпровський районний суд м.Києва видав стягувачу виконавчий лист, де зазначено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 03 грудня 2015 року.
20 квітня 2017 року за заявою стягувача головний державний виконавець Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області Жайворонок Н.І. на підставі даного виконавчого листа винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53809975 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ «Укрсоцбанк». На підставі заяви стягувача постановою від 26 липня 2019 року виконавчий документ повернуто, та зазначено, що за виконавчим документом вже стягнуто 54 944,26 грн, виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк по 26 липня 2022 року. Звертаючись до приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Пирожка В.Є. 16 жовтня 2019 року стягувач мав надати копію вказаної постанови. Приватний виконавець в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» прийняв виконавчий лист до виконання, не звернувши уваги на те, що сума боргу частково сплачена, що призвело до подвійного стягнення збору і основної винагороди приватного виконавця, та на те, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання пропущено. Крім того, скаржник посилається на те, що приватним виконавцем не вірно зазначено назву виконавчого документа, оскільки виконавчий документ видано 24 грудня 2014 року, а не 03 грудня 2014 року. У зв'язку з вищевикладеним, просить визнати дій приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Пирожка В.Є. неправомірними, а постанову від 16 жовтня 2019 рок незаконною та такою, що підлягає скасуванню (а.с. 19-24).
19 листопада 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про прийняття скарги до розгляду, призначено справу до судового розгляду та зупинено виконання виконавчого листа №755/28866/14 -ц від 03 грудня 2014 року, виданого Дніпровським районним судом м.Києва, до розгляду даної скарги.
Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги скарги в повному обсязі, просив її задовольнити та дав пояснення аналогічні доводам викладеним у скарзі.
Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Є.В. в судове засідання не з'явився, 04 лютого 2020 року направив до суду письмові пояснення по суті справи разом з копією матеріалів виконавчого провадження, в яких просив відмовити в задоволені скарги та зазначив, що твердження боржника про те, що приватним виконавцем невірно зазначено суму заборгованості в постанові про відкриття виконавчого провадження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача на примусове виконання рішення. У виконавчому листі Дніпровського районного суду м.Києва у справі №755/28866/14-ц від 03 грудня 2014 року відсутні обов'язкові відмітки про проведення часткового стягнення боргу. Постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області №53809975
від 26 липня 2019 року не є обов'язковим документом, який повинен враховуватись при відкритті виконавчого провадження та не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а є лише підставою для корегування суми боргу (а.с. 64).
За змістом частин 1, 2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності приватного виконавця та представника заінтересованої особи - стягувача.
Вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали скарги, копії виконавчого провадження №60334644 та вислухавши пояснення скаржника, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом встановлено що, 03 грудня 2014 року Дніпровський районний суд м.Києва постановив ухвалу про видачу виконавчого листа за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (а.с. 66).
24 грудня 2014 року виконавчий лист видано стягувачу (а.с. 66-зворот).
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час видачі виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП встановлено, що в ВПВР УДВС ГТУЮ у Херсонській області з 19 лютого 2015 року перебувало на виконання виконавче провадження №46545801, за яким боржником значиться ОСОБА_1 , стягував ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, що діяла станом на 19 лютого 2015 року) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня
1999 року втратив чинність.
22 січня 2019 року виконавчий лист передано відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується відповідною відміткою у виконавчому листі.
24 липня 2019 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що також підтверджується відповідною відміткою у виконавчому листі.
Відповідно до ч.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня
2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що з виконавчого листа вбачається, що він був повернутий стягувачу за його заявою 24 липня 2019 року, стягувач не був позбавлений права пред'явити даний виконавчий документ до виконання повторно протягом трьох років з дня його повернення, тобто до 24 липня 2022 року.
Тому посилання скаржника на пропуск строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є безпідставними.
15 жовтня 2019 року АТ «Укрсоцбанк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Пирожка Є.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 65).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»
від 02 червня 2016 року, Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
16 жовтня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Пирожком Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60334644, з примусового виконання виконавчого листа №755/28866/14-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 03 грудня 2014 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 (солідарно з ОСОБА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту у сумі
577 970,75 грн, третейського збору в розмірі 6 179,71 грн та 234,60 грн судового збору (а.с. 70).
Проаналізувавши зміст спірної постанови про відкриття виконавчого провадження №60334644, судом встановлено, що вона винесена з дотриманням вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання скаржника на неврахування приватним виконавцем при відкритті провадження постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області стягувачу від 26 липня 2019 року (ВП №53809975) про повернення виконавчого листа №755/28866/14-ц виданого 24 грудня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва (боржник - ОСОБА_2 ) (а.с. 31) є безпідставними та такими що суперечать вимогам
ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в межах виконавчого провадження боржник не позбавлений права подати приватному виконавцю докази повного або часткового погашення боргу солідарним боржником за виконавчим листом №755/28866/14-ц, а приватний виконавець - врахувати це при примусовому виконанні.
Постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав.
Те що в постанові про відкриття виконавчого провадження №60334644 допущено описку в даті видачі виконавчого листа жодним чином не впливає на законність даної постанови.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга на дії приватного виконавця є безпідставною та в її задоволені слід відмовити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року, зупинено виконання виконавчого листа №755/28866/14-ц від 03 грудня 2014 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ( ОСОБА_2 ), на користь Публічного акціонерного товариство «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту у сумі 577 970,75 грн, третейський збір у сумі 6 179,71 грн та 234,60 грн судового збору (ВП № 60334644) - до розгляду даної скарги.
З наведених підстав стягнення за виконавчим листом підлягає відновленню.
Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 260, 354, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Пирожка Євгенія Віталійовича, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» - відмовити.
Відновити виконання виконавчого листа №755/28866/14-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 24 грудня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ( ОСОБА_2 ), на користь Публічного акціонерного товариство «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту у сумі
577 970,75 грн, третейський збір в сумі 6 179,71 грн та 234,60 грн судового збору
(ВП № 60334644).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцять днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст ухвали суду складено 13 лютого 2020 року.
Суддя: