13 лютого 2020 року
Київ
справа №520/3962/19
адміністративне провадження №К/9901/3919/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
сперевіривши касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби (правонаступник Харківської митниці ДФС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картку відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000/2019/001943/2 від 8 квітня 2019 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807170/2019/00886 від 8 квітня 2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю.
10 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог щодо неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником у справі, де предметом спору є вимоги, зокрема, про визнання протиправними та скасування рішень Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, не надано належним чином завіреної копії рішення митного органу та митних декларацій, що, крім іншого, позбавляє Суд можливості розрахувати суму судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що відповідно до статті 331 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, тобто суд касаційної інстанції при вирішенні питання стосовно допустимості та прийнятності поданої касаційної скарги не має в своєму розпорядженні матеріалів судової справи та перевіряє касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України за матеріалами касаційної скарги.
Так, суд звертає увагу на те, що в пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
В газеті "Голос України" (№42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, в якому зазначено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
Отже, на сьогоднішній день початок роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2019 році, носить одночасно майновий (про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів) і немайновий (про відмову у визначенні заявленої митної вартості товару) характер.
Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в тій же редакції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацами першим та другим частини третьої статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1921 гривні.
При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: в частині майнових позовних вимог 200% х (ціна позову х 1,5% ), в частині немайнових позовних вимог - 1921 гривні х 200%.
Утім, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити показники митних платежів, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.
Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27 січня 2020 року № 164, згідно з яким сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону та подати до Верховного Суду документ про сплату такого збору.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055")
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, які б підтверджували ціну позову у справі, а саме: копію оскаржуваного рішення Харківської митниці ДФС, митної декларації, а також документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби (правонаступник Харківської митниці ДФС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картку відмови залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх