Справа 556/2095/19
Номер провадження 2/556/120/2020
10.02.2020 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді- Котик Л.О.
при секретарі -Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області про визнання права власності на реконструкцію будівлі та прибудови,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рафалівської селищної ради про визнання права власності на реконструкцію будівлі та прибудови.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що згідно рішення Володимирецького районного суду від 20.09.2005 року за ним було визнано право власності на будівлю, розташовану в АДРЕСА_1 .
Рішенням Рафалівської селищної ради №151 від 27.12.2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію придбаної ним будівлі кафе «Світанок» під житловий будинок по АДРЕСА_1 . А рішенням Рафалівської селищної ради №140 від 25.10.2005 року надано дозвіл на будівництво гаража за вказаною адресою.
На протязі 2006 року позивач проводив реконструкцію приміщення, будував гараж. В подальшому використовував дане приміщення по АДРЕСА_1 як житловий будинок, проживає там. Однак в реєстрації права власності на будинок по АДРЕСА_1 йому було відмовлено, оскільки подані документи не відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». А тому ОСОБА_1 вимушений був звернутися з даним позовом в суд.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 21.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 18.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розгляд справи здійснюється у відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Позивач та його представник - адвокат Савенко Т.М. в судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Від Рафалівської селищної ради надійшла заява про розгляд справи в їх відсутності, позовні вимоги визнають.
Суд всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, із наступних підстав:
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що згідно рішення Володимирецького районного суду від 20.03.2005 року за ОСОБА_1 визнано право власності на приміщення кафе-бару «Світанок» по АДРЕСА_1 . І відповідно до Витягу про реєстрацію на нерухоме майно №9046029 від 23.11.2005 року, останній є власником даної будівлі.
Згідно довідки виконавчого комітету Рафалівської селищної ради №268 від 10.02.2020 року, ОСОБА_1 фактично користувається земельною ділянкою, орієнтованою площею 0,1100 га, яка розташована по АДРЕСА_1 без належного оформлення правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку. На даній земельній ділянці знаходиться будівля, яка належить ОСОБА_1 на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.11.2005 року, номер витягу 9046029.
Рішенням Рафалівської селищної ради №140 від 25.10.2005 року ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво гаража по АДРЕСА_1 , а рішенням №151 від 27.12.2005 року - дозвіл на реконструкцію придбаного ним кафе «Світанок» під житловий будинок по АДРЕСА_1 .
На протязі 2006 року позивачем було проведено реконструкцію приміщення кафе «Світанок» під житловий будинок, збудовано прибудову, гараж.
Однак дана реконструкція проведена без належно затвердженого проекту і відповідно без дозволу на початок виконання будівельних робіт, а отже являється самочинною.
12.09.2019 року позивачем виготовлено технічний паспорт № НОМЕР_1 на будинок садибного типу, з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Рішенням державного реєстратора №49206030 від 17.10.2019 року, ОСОБА_1 відмовлено в державній реєстрації права власності на приватний житловий будинок на АДРЕСА_1 .
Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Зокрема, згідно із нормою частини 5 статті 376 ЦК України, яка регламентує порядок визнання права власності на майно, що виникло внаслідок самочинного будівництва, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до Постанови №6 від 30.03.2012 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі за текстом Постанова №6):
Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.
Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки (стаття 19 ЗК, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548), зазначений у рішенні відповідного компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.
Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. Порядок забудови земельних ділянок регулюється нормами Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема право на виконання підготовчих і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Присвоєння адреси самочинно збудованим об'єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об'єктам, визначеним пунктом 9 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону, здійснюється після прийняття в експлуатацію таких об'єктів. (ч.3 ст.26-5 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»)
ОСОБА_1 , як користувач земельної ділянки, дійсно здійснив реконструкцію будівлі без належно затвердженого проекту і відповідно без дозволу на початок виконання будівельних робіт, а отже самочинно.
Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК, а саме: за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України); за особою - власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).
Разом з тим, позивач, здійснюючи самочинне будівництво, не порушив прав та інтересів інших осіб, що стверджується Звітом з технічного обстеження реконструкції будівлі кафе-бару під житловий будинок садибного типу та будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_2 . В зазначеному звіті експерт зробив висновок, що за результатами проведення технічного обстеження, встановлено, що реконструкція будівлі кафе-бару під житловий будинок садибного типу та будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_2 і встановлено їх готовність до експлуатації.
Пункт 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) передбачає, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається за підставами, що незаборонені законом, зокрема із правочинів, ч. 2 цієї статті, передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Беручи до уваги вищенаведене, зокрема те, що самочинне будівництво спірного нерухомого майна здійснено без порушення будівельних і технічних норм, а також те, що судом не здобуто доказів того, що таке будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб та що таким будівництвом порушені санітарно-технічні вимоги чи правила експлуатації, суд не вбачає перешкод для задоволення позову, а вважає, що є достатньо підстав для задоволення такого і визнання за позивачем права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно.
Як зазначено у ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 16,328, 376, ЦК України, ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 30, 81, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України суд,-
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Рафалівської селищної ради Володимирецького району Рівненської області про визнання права власності на реконструкцію будівлі та прибудови, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на реконструкцію будівлі (приміщення кафе-бару «Світанок») у будинок садибного типу - літера «А-1», «а1», загальною площею 72,1 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на самочинно збудовану господарську прибудову - літера «Б», площею забудови 15.2 кв.м та гараж - сарай - літера «В», площею забудови 66,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С У Д Д Я : Котик Л.О.