Справа № 594/1662/19
13 лютого 2020 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Губіш О.А.
при секретарі - Окулянко У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глибочецької сільської ради, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої входить будинковолодіння АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 1, 15 га, що знаходиться на території Глибочецької сільської ради та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №794780.
Поряд з тим зазначила, що померла за життя зробила заповітне розпорядження, яким вказане майно, заповіла їй, а тому на дану спадщину вона претендує як спадкоємець за заповітом.
З приводу оформлення спадщини звернулася до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З., однак у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, та через виявлені розбіжності у правовстановлюючих документах. Так, у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА №794780, спадкодавець зазначений як ОСОБА_3 , тоді як відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Глибочецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області 23 березня 2018 року, спадкодавцем є ОСОБА_3 .
А тому, просила суд визнати за нею, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , право власності на будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , та право власності на земельну ділянку площею 1, 15 га, що знаходиться на території Глибочецької сільської ради Борщівського району, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №794780.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила справу слухати у її відсутності, а позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Глибочецької сільської ради - сільський голова Плевачук Л.І. подала до суду заяву, у якій просила справу слухати у відсутності представника сільської ради, при цьому зазначила, що позов визнає.
Третя особа ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у його відсутності, при цьому зазанчив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог позивача.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Глибочок Борщівського району Тернопільської області помер ОСОБА_4 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , повторно виданого 07 березня 2019 року Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яку прийняла його мати ОСОБА_3 , оскільки проживала разом з ним на день його смерті, однак спадкових прав на себе не оформила. Наведене підтверджується довідкою Глибочецької сільської ради №999 від 19.11.2018 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Глибочок Борщівського району Тернопільської області померла ОСОБА_3 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 23 березня 2018 року Глибочецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області.
Поряд з тим, встановлено, що за життя померла ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований, а також земельну ділянку (пай) площею 1, 15 га, що знаходиться на території Глибочецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області.
Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 12 квітня 2013 року, посвідченого секретарем Глибочецької сільської ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 72.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яку позивач прийняла, подавши 18 червня 2018 року заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З., на підставі якої до майна померлої було відкрито спадкову справу за №130/2018. Крім того, 15 листопада 2018 року ОСОБА_5 від імені позивача звернулася до нотаріуса із заявою щодо видачі на ім'я позивача свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 1, 15 га, що знаходиться на території Глибочецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №794780, однак у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, та через виявлені розбіжності у правовстановлюючих документах. Так, у державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯА №794780, спадкодавець зазначений як ОСОБА_3 , тоді як відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Глибочецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області 23 березня 2018 року, спадкодавцем є ОСОБА_3 .
Наведене вбачається з приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З. №14/02-14 від 17.01.2019 року, матеріалів спадкової справи №130/2018, відкритої до майна померлої ОСОБА_3 .
Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 , відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , були його членами, що стверджено довідкою Глибочецької сільської ради №998 від 19 листопада 2018 року, а також копіями по господарських книг за 1991-1995 роки.
Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.
Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
А отже, померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 . Однак, у визначеному законом порядку, за життя, не оформили своє право власності на належні їм частини будинковолодіння. Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_4 його ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на ціле спірне будинковолодіння.
Згідно виписки з рішення 6 сесії 22 скликання Глибочецької сільської ради №9 від 06 травня 1996 року, ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 59 га, з них 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0, 34 га для ведення особистого підсобного господарства.
Крім того судом встановлено, що померлій ОСОБА_3 на підставі розпорядження Борщівської районної державної адміністрації від 30.09.2004 року №446, 08 лютого 2006 року Борщівським районним відділом земельних ресурсів Борщівської районної державної адміністрації було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №794780, площею 1, 15 га, яка розташована на території Глибочецької сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зокрема вбачається з копії вказаного державного акта. Однак у такому при написанні імені власника земельної ділянки допущено помилку, і замість ОСОБА_7 , зазначено ОСОБА_8 .
Крім того те, що померлій на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 1, 15 га, що розташована на території Глибочецької сільської ради, підтверджується довідкою Глибочецької сільської ради №400 від 08.06.2018 року.
Судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлої не заявляли. Зазначене випливає з листа приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З. №14/02-14 від 17.01.2019 року, матеріалів спадкової справи №130/2018, відкритої до майна померлої ОСОБА_3 .
Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 24 вересня 2018 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_9 , інвентаризаційна вартість будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 80306 грн.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого відділом у Борщівському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області 08 лютого 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1, 1505 га, що розташована на території Глибочецької сільської ради, становить 49650, 79 грн.
Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, позов ним визнано, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об'ємі.
На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с.Глибочок Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с.Глибочок Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 , як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Глибочок Борщівського району Тернопільської області, право власності на земельну ділянку площею 1, 15 га, що знаходиться на території Глибочецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 794780.
Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуюча: