Єдиний унікальний номер 448/2037/19
Провадження № 2/448/246/20
про залишення позовної заяви без руху
20.01.2020 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину майна в порядку поділу спільного майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину майна в порядку поділу спільного майна подружжя. Позивач просить визнати за ним право власності в порядку поділу спільного майна подружжя 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 ; на 1/2 ідеальну частку об'єкта незавершеного будівництва (будинку) за адресою: АДРЕСА_2 ; на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки (кадастровий номер 4622482400:04:009:0030) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0.25 га за адресою: АДРЕСА_2 земельна ділянка АДРЕСА_2 .
Ознайомившись із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 , вважаю, що таку необхідно залишити без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Однак дана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_3 ; на 1/2 ідеальну частку об'єкта незавершеного будівництва (будинку) за адресою: АДРЕСА_2 та на 1/2 ідеальну частку земельної ділянки (кадастровий номер 4622482400:04:009:0030) за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, позивачем зазначена ціна позову - 478 721 грн., однак позовна заява та додані до неї документи не містять доказів щодо погодження з відповідачем вартості спірного майна подружжя, як і доказів на підтвердження вартості майна, яке є предметом поділу, - на час подачі позову, у мотивувальній частині позовної заяви також відсутні покликання на докази в підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову. Натомість сторона позивача покликається на вартість спірного майна на момент набуття такого, що зазначена у відповідних договорах купівлі-продажу, тобто вартість квартири (150 000 грн.) - станом на 11.12.2015р., вартість об'єкта незавершеного будівництва (152 321 грн.) та земельної ділянки (176 400 грн.) - станом на 08.05.2018р. При цьому копія договору купівлі-продажу квартири в матеріалах справи відсутня, позивач покликається на те, що і оригінал і копії такого знаходяться у відповідача, однак клопотання про витребування доказів в матеріалах позову - відсутнє. Відтак, зазначена вартість квартири - 150 000 грн. не підтверджена. Відповідно, визначення вартості спірного майна з урахуванням наведених позивачем відомостей може не відповідати дійсній вартості такого майна на момент пред'явлення позову.
Згідно із п.п.2, 9, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.
Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014р., розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною (стаття 12 Закону).
Згідно із ст.5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною; експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки; експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки; експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. Натомість, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Зі змісту ст.ст.175, 176 ЦПК України вбачається, що тягар доказування вартості майна несе саме позивач.
Однак, сторона позивача в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів (звіт про оцінку майна із висновком про його вартість, розрахунки грошової оцінки спірної земельної ділянки, роздруківки оголошень продажу аналогічного майна в районі місця знаходження спірного майна, тощо) дійсної вартості спірного майна, із якої необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір.
У зв'язку із не визначенням дійсної (реальної) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого позивачем судового збору.
За викладених обставин, позивач має зазначити дійсну вартість майна (квартири, об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки) на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна.
Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити позивачу ОСОБА_1 терміном десять днів із дня отримання копії ухвали суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину майна в порядку поділу спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз'яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше така вважається неподаною та повертається заявнику з усіма доданими документами.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя підпис Ю.В.Кічак
З оригіналом згідно:
Суддя Ю.В.Кічак