Справа № 617/1909/19
Провадження № 3/617/19/20
12 лютого 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді -
Глоби М.М., перевіривши матеріали по справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Відділу прикордонної служби «Вовчанськ» про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 202 КУпАП,
20 листопада 2019 року о 13 год. 20 хв. в межах прикордонної смуги на відставні 1000 м від лінії ДКУ, на напрямку н.п. Стариця (Україна) - н.п. Муром (РФ), в районі ІПЗ № 850, громадянин України ОСОБА_1 перебував без будь-яких документів, які посвідчують особу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги постанови КМУ № 1147 від 28 липня 1998 року, чим скоїв адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП.
Неповнолітній ОСОБА_1 , його законний представник ОСОБА_2 . та захисник ОСОБА_3 .В. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались судом завчасно та належним чином.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимогст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії СхРУ № 181972 від 20 листопада 2019 року, відповідно до якого 20 листопада 2019 року о 13 год. 20 хв. в межах прикордонної смуги на відставні 1000 м від лінії ДКУ, на напрямку н.п. Стариця (Україна) - н.п. Муром (РФ), в районі ІПЗ № 850, громадянин України ОСОБА_1 перебував без будь-яких документів, які посвідчують особу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги постанови КМУ № 1147 від 28 липня 1998 року, чим скоїв адміністративне правопорушення за ст. 202 КУпАП.
Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 202 КУпАП, як порушення прикордонного режиму.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Згідност. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю можливим призначити ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, адміністративне стягнення в межах санкції передбаченої ст. 202 КУпАП та враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступень її вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, згідно ст. 24-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 13, п. 2 ч. 1 ст. 24-1, 276, 279, 283 - 285 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 202 КУпАП та застосувати відносно нього захід впливу відповідно до ст. 24-1 КУпАП у виді - попередження.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -