Ухвала
11 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 175/1229/17
провадження № 51 - 4197 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року щодо ОСОБА_5
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000916,
встановив:
16 січня 2020 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 через її невідповідність вимогам
п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) залишено без руху і надано строк для усунення недоліків. Також захиснику було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду ОСОБА_4 направив нову касаційну скаргу проте приписів ст. 427 КПКне дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.
Підстави для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Так, захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування вироку Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року та ухвал Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року
у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Проте, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на думку ОСОБА_4 , перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, захисник, виходячи зі змісту касаційної скарги, оспорює відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а саме, не підтвердження їх доказами, дослідженими під час судового розгляду, які, насамперед, є висновками експертизи, що відповідно до положень статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, тому відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених у ст. 438 КПК, про що було наголошено захиснику ОСОБА_4 в ухвалі Верховного Суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
За таких обставин, касаційна скарга разом з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню.
Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3