Ухвала
12 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 756/16332/15-к
провадження № 51-705ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7
та ОСОБА_11 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 в інтересах засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернувся
до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених захисником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що
є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені
в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу.
Захисник в касаційній скарзі просить оскаржувані судові рішення скасувати
а кримінальне провадження закрити. Вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили
чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
В частині 2 зазначеної статті визначено перелік підстав за наявності яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі захисник, серед іншого, вказує на те, що судом апеляційної інстанції ухвалено завідомо неправосудне рішення, а також про порушення ним правила нарадчої кімнати, при цьому не наводить доводів з огляду на ст. 412 КПК, яких саме істотних порушень було вчинено судом апеляційної інстанції та які б узгоджувалися з предметом перегляду суду касаційної інстанції у відповідності
до статей 433 та 438 КПК.
Крім того, захисник зазначає, що вирок постановлено незаконним складом суду,
з огляду на те, що, на його думку, Оболонський районний суд м. Києва не був утворений у законний спосіб, а головуючий у справі суддя здійснював правосуддя не маючи законних повноважень, однак не наводить конкретних доводів з огляду на положення норм, визначених параграфом 1 глави 3 КПК. Також, з тексту судових рішень вбачається, що вказані доводи є тотожними доводам апеляційної скарги, однак захисник не вказує, які норми процесуального права були порушені судом апеляційної інстанції при їх перегляді.
Зазначаючи про те, що суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою незаконність обвинувального акту, захисник не вказує чи заявлялися будь-які клопотання з цього приводу та які норми процесуального права були порушені судами при їх розгляді, також не конкретизує, які саме істотні порушення були вчинені судами з огляду на ст. 412 КПК, та як вони перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Захисник у касаційній скарзі вказує на порушення принципу презумпції невинуватості, однак не наводить доводів з урахуванням статей 17, 412 КПК, які б вказували на істотність порушень кримінального процесуального закону, та не вказує яким чином ці порушення перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Крім того, в порушення ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано копій судових рішень, які оскаржуються.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду
на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених
ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - десять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Судді