Ухвала від 10.02.2020 по справі 761/20365/18

Ухвала

10 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 761/20365/18

провадження № 61-14523св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Стрільчука В. А. у справі за позовом фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джи Принт» про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець адвокат (далі - ФОП адвокат ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ем Джи Принт» (далі -ТОВ «Ем Джи Принт») про зобов'язання усунути порушення його прав як адвоката шляхом виготовлення йому посвідчення адвоката.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 червня 2019 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - позивачу необхідно було визначитися із суб'єктним складом відповідно до частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, та надати суду виправлену редакцію позовної заяви відповідно до кількості учасників процесу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року позовну заяву ФОП адвоката ОСОБА_1. визнано неподаною та повернуто.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ФОП адвоката ОСОБА_1. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - позивачу необхідно було надати докази сплати судового збору в розмірі та порядку, встановленими Законом України «Про судовий збір».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року апеляційну скаргу ФОП адвоката ОСОБА_1. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року визнано неподаною та повернуто.

31 липня 2019 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ФОП адвокат ОСОБА_1. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до касаційного суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази, а також - оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1 921 грн.

19 вересня 2019 року ФОП адвокат ОСОБА_1. подав до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року задоволено клопотання ФОП адвоката ОСОБА_1. про поновлення строку на касаційне оскарження, відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Продовжено ФОП адвокату ОСОБА_1. строк для усунення недоліків касаційної скарги в частині оплати її судовим збором.

18 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ФОП адвоката ОСОБА_1. про звільнення від плати судового збору за подання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2019 року клопотання ФОП адвоката ОСОБА_1. про звільнення від сплати судового збору задоволено частково. Відстрочено ФОП адвокату ОСОБА_1. сплату судового збору в сумі 1 921 грн до ухвалення судового рішення у справі. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП адвоката ОСОБА_1. наухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року та витребувано справу з Шевченківського районного суду міста Києва.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ФОП адвоката ОСОБА_1. про відвід судді Стрільчука В. А., в якій заявник, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, зазначив, що постановляючи ухвалу від 02 жовтня 2019 року, суддя обмежив його право на доступ до суду, оскільки відмовив йому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Суддя не надіслав запит до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДПС у місті Києві про доходи, отримані ним у 2018 році, не витребував жодних інших доказів. Поданий ним позов не визнавався судами необґрунтованим чи безрозсудним.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року заяву ФОП адвоката ОСОБА_1. про відвід судді Верховного Суду Стрільчука В. А.визнано необґрунтованою і передано її для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року в задоволенні заяви ФОП адвоката ОСОБА_1. про відвід судді-доповідача Стрільчука В. А. відмовлено.

У січні 2020 року ФОП адвокат ОСОБА_1., посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, повторно подав до Верховного Суду заяву про відвід судді Стрільчука В. А. Заява ФОП адвоката ОСОБА_1. обґрунтована тим, що він не звертався до суду як фізична особа-підприємець та звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а суддя Стрільчук В. А. безпідставно вимагає та зобов'язує його сплатити судовий збір до Державного бюджету України, заздалегідь розуміючи його неспроможність це здійснити. Суд не є фіскальним органом і стягнення судового збору не є його функцією. Зобов'язуючи сплатити судовий збір, суддя Стрільчук В. А. перевищив службові повноваження та допустив відкрите лобіювання інтересів Державної казначейської служби, від якої він отримує заробітну плату, а тому є зацікавленим в надходженні судового збору на рахунки казначейства.

Заява про відвід є необґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з абзацом 1 частини третьою статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зі змісту заяви вбачається, що ФОП адвокат ОСОБА_1. подав заяву про відвід виключно у зв'язку з його незгодою з процесуальним рішенням судді, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Доводи заявника про те, що він не звертався до суду як фізична особа-підприємець, а позов стосується захисту його прав як споживача поліграфічних послуг, є неспроможними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що він звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права, пов'язаного з його адвокатською діяльність. Всі документи, подані заявником до Верховного Суду, підписані ним як адвокатом, а в заяві про відвід він вказав, що порушення його прав як споживача полягає у перешкоджанні його адвокатській діяльності. Крім того, до клопотання про звільнення від сплати судового збору заявник додав копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Зі змісту доданої ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору довідки Головного управління ДПС у місті Києві вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) подавав податкову декларацію платника єдиного податку за звітні (податкові) періоди - з 2016 року по третій квартал 2019 року.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованою за запитом про фізичну особу-підприємця за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 , основним видом підприємницької діяльності ОСОБА_1 є діяльність у сфері права.

Відомостей, які свідчили б, що адвокат ОСОБА_1. здійснює адвокатську діяльність в іншій формі, а не як фізична особа-підприємець суду не надано.

Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відтак посилання заявника на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки, звертаючись до суду, адвокат ОСОБА_1., який здійснює адвокатську діяльність як фізична особа-підприємець і обґрунтовуючи порушення своїх прав перешкоджанням його адвокатській діяльності, не є споживачем в розумінні вищенаведеного пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, аргументуючи свою неспроможність оплатити касаційну скаргу судовим збором, заявник посилався на низький рівень його доходу, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, та не надав відомостей про інші його доходи як фізичної особи і не вказав про їх відсутність.

Однією з вимог, яким має відповідати подана до суду касаційна скарга, є наявність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт третій частини четвертої статті 392 ЦПК України).

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, які визначаються виходячи з майнового стану сторони, тобто особа, що подає касаційну скаргу, повинна повідомити та надати докази наявності цих умов. Суд оцінює надані стороною докази та встановлює наявність чи відсутність підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Тобто надання належних та достатніх доказів майнового стану покладається саме на заявника.

Заявнику неодноразово надавалася можливість обґрунтувати підстави для звільнення його від сплати судового збору, однак він не навів достатніх підстав для задоволення його клопотання та, не погоджуючись з процесуальними рішеннями суду щодо відмови в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору, а згодом - щодо його часткового задоволення, двічі заявив відвід судді Верховного Суду Стрільчуку В . А.

Незгода сторони з процесуальним рішенням суду, що прийняте в межах його повноважень, в силу вищенаведених положень статті 36 ЦПК України, не може бути підставою для його відводу.

Згідно з частиною другою та абзацом 1 частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки викладені в заяві ФОП адвоката ОСОБА_1. обставини не є підставою для відводу судді-доповідача Стрільчука В. А., то вказану заяву слід визнати необґрунтованою.

Враховуючи необґрунтованість заявленого судді Стрільчуку В. А. відводу, відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді необхідно передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Стрільчука В. А. визнати необґрунтованою.

Заяву про відвід судді Верховного Суду Стрільчука В. А. передати для вирішення іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук

С. О. Карпенко

М. Ю. Тітов

Попередній документ
87581180
Наступний документ
87581182
Інформація про рішення:
№ рішення: 87581181
№ справи: 761/20365/18
Дата рішення: 10.02.2020
Дата публікації: 14.02.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (16.02.2021)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 05.01.2021
Предмет позову: про зобов’язання вчинити певні дії