Вирок від 12.02.2020 по справі 336/3699/17

Справа № 336/3699/17

Пр. № 1-кп/336/29/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, батька дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не працює, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

- за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинуваченому органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення у службовому підробленні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

Згідно наказу № 1879-к від 30.09.2013 року ОСОБА_8 призначений на посаду начальника відділу капітального будівництва казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» починаючи з 1 жовтня 2013 року.

Згідно положення про відділ капітального будівництва (відділ № 8) казенного підприємства «НВК «Іскра» відділ виконує наступні функції: п. 4.2 здійснює технічний контроль за якістю виконання підрядною організацією будівельно-монтажних робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та технічних умов; п. 4.21 контролює якість ремонтно-будівельних робіт, що виконуються відділом та будівельно-монтажних робіт, що виконуються підрядним способом.

Крім того, згідно з вищезазначеним положенням безпосередньо у функції начальника відділу входить: здійснення технічного нагляду по забезпеченню високої якості будівельних робіт у повній відповідності з проектом; координування роботи підрядних організацій з ремонтно-будівельних робіт на підприємстві; забезпечення приймання в експлуатацію об'єктів закінченого будівництва та ремонту. Згідно його посадової інструкції на нього покладено обов'язок з організації, керівництва та управління справами підприємства, розпоряджання майном підприємства, представництво інтересів підприємства у взаємовідносинах із громадянами, юридичними особами та органами державної влади, укладання трудових договорів із працівниками, підписання та візування документів та прийняття управлінських рішень в межах своєї компетенції.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_8 з 1 жовтня 2013 року є особою, яка постійно обіймає на підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і є службовою особою.

9 червня 2015 року між приватним підприємством «Михасик» та казенним підприємством «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/193-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 9145 від 06.07.2015 року на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 755139,36 грн.; згідно платіжного доручення № 17219 від 11.11.2015 року на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 191149,44 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору казенним підприємством «НВК «Іскра» на банківський рахунок приватного підприємства «Михасик» були перераховані грошові кошти у загальній сумі 946288,8 грн.

10 листопада 2015 року підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року по договору № 17/193-юр від 09.06.2015 року. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_9 та зі сторони замовника виконуючий обов'язки директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 .

Вказані будівельні роботи по договору № 17/193-юр від 09.06.2015 року контролював начальник відділу капітального будівництва казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_8 , який згідно своїх функціональних обов'язків: здійснює технічний контроль за якістю виконання підрядною організацією будівельно-монтажних робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та технічних умов; контролює якість ремонтно-будівельних робіт, що виконуються відділом, та будівельно-монтажних робіт, що виконуються підрядним способом. Крім того, безпосередньо у функції начальника відділу входить: здійснення технічного нагляду по забезпеченню високої якості будівельних робіт у повній відповідності з проектом; координування роботи підрядних організацій з ремонтно-будівельних робіт на підприємстві; забезпечення приймання в експлуатацію об'єктів закінченого будівництва та ремонту.

Згідно висновку експерта № 2285 від 25.05.2017 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт заявлені як виконані в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за 2015 рік по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя, частково не відповідають фактично виконаним будівельним роботам. Фактично завищені наступні види робіт:

п.1/1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари;

п. /2 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної покрівлі;

п.3/3 Приготування важких кладок цементно-вапняних розчинів, марка 100;

п.4/4 Влаштування цементної стяжки, що вирівнює;

п.5/5 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки, що вирівнює, додавати або виключати;

п.6/6 Пристрій покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополуменевих пальників, в два шари.

Різниця між вартістю фактично виконаних робіт та заявлених як виконані з урахуванням ПДВ-20% складає 37 418,80 грн. (тридцять сім тисяч чотириста вісімнадцять грн. 80 коп.).

ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою розтрати грошових коштів казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» у листопаді 2015 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ, а саме: в акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року форми КБ-2в від 10.11.2015 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра» щодо об'єму фактично виконаних робіт, а саме внесені недостовірні дані в наступні пункти акту:

п. 1/1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари;

п. 2/2 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної покрівлі;

п. 3/3 Приготування важких кладок цементно-вапняних розчинів, марка 100;

п. 4/4 Влаштування цементної стяжки, що вирівнює;

п. 5/5 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки, що вирівнює додавати або виключати;

п. 6/6 Пристрій покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополуменевих пальників, в два шари.

Достовірно знаючи про те, що обсяги фактично виконаних ПП «Михасик» робіт не відповідають заявленим, ОСОБА_11 прийняв вказані роботи, поставив свій підпис в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в б/н за 2015 рік по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра», що в подальшому стало підставою для підписання вказаного акту виконуючим обов'язки директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 та безпідставного перерахування на банківський рахунок ПП «Михасик» грошових коштів в загальній сумі 37 418,80 гривень.

Дії ОСОБА_11 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

9 червня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/193-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 9145 від 06.07.2015 року на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 755139,36 грн.; згідно платіжного доручення № 17219 від 11.11.2015 року на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 191149,44 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК «Іскра», на банківський рахунок ПП «Михасик» перераховані грошові кошти у загальній сумі 946288,8 грн.

10 листопада 2015 року підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 по договору № 17/193-юр від 09.06.2015. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_9 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 .

Вказані будівельні роботи по договору № 17\193-юр від 09.06.2015 контролював начальник відділу капітального будівництва КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» - ОСОБА_8 , який згідно своїх функціональних обов'язків: здійснює технічний контроль за якістю виконання підрядною організацією будівельно-монтажних робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та технічних умов; контролює якість ремонтно-будівельних робіт, що виконуються відділом та будівельно-монтажних робіт, що виконуються підрядним способом. Крім того, безпосередньо у функції начальника відділу входить: здійснення технічного нагляду по забезпеченню високої якості будівельних робіт у повній відповідності з проектом; координування роботи підрядних організацій з ремонтно-будівельних робіт на підприємстві; забезпечення приймання в експлуатацію об'єктів закінченого будівництва та ремонту.

Згідно висновку експерта № 2285 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт заявлені, як виконанні в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за 2015 рік по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя, частково не відповідають фактично виконаним будівельним роботам. Фактично завищені наступні види робіт:

1/1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари;

2/2 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної покрівлі;

3/3 Приготування важких кладок цементно-вапняних розчинів, марка 100;

4/4 Влаштування цементної стяжки, що вирівнює;

5/5 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки, що вирівнює додавати або виключати;

6/6 Пристрій покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополуменевих пальників, в два шари.

Таким чином ОСОБА_8 шляхом зловживання службовим становищем, діючи за попередньою змовою з особою, обвинувальний акт відносно якої направлено до суду, розтратив грошові кошти КП «НВК «Іскра» в загальній сумі 37 418,80 гривень, які були безпідставно перераховані за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт по акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року форми КБ-2в від 10.11.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик».

Дії ОСОБА_12 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

2 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/280-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 15456 від 12 жовтня 2015р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку казенного підприємства «НВК «Іскра» перераховано 685094,64грн.; платіжного доручення № 197 від 06 квітня 2016р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 218321,76 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору комунальним підприємством «НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик» були перераховані грошові кошти у загальній сумі 903416,4 грн. Після чого ОСОБА_9 як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.

31 березня 2016 року підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/280-юр від 09.02.2015. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_9 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 .

Згідно висновку експерта № 2286 від 25.05.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт заявлені як виконані в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані, з урахуванням ПДВ-20%, складає 153 196,80 грн. (сто п'ятдесят три тисячі сто дев'яносто шість грн. 80 коп.).

ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою розтрати грошових коштів КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра», у березні 2016 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ, а саме в акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях 21-43, в рядах А-Б інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя» щодо об'єму фактично виконаних робіт, а саме внесені недостовірні дані в наступні пункти акту:

-п. 3. улаштування цементної вирівнювальної стяжки;

-п. 4. на кожні 5 мм зміни товщини шару цементної вирівнювальної стяжки додавати або виключати;

-п. 5. готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів, марка 100;

-п. 6. цемент ПЦ-П Б-Ш-400 (25 кг);

Достовірно знаючи про те, що обсяги фактично виконаних ПП «Михасик» робіт не відповідають заявленим, ОСОБА_11 прийняв вказані роботи, поставив свій підпис в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 2 за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях 21-43, в рядах А-Б інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя», що в подальшому стало підставою для підписання вказаного акта виконуючим обов'язки директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 , та безпідставному перерахуванню на банківський рахунок ПП «Михасик» грошових коштів в загальній сумі 153 196,80 гривень, що в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

2 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/280-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 15456 від 12 жовтня 2015р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685094,64 грн.; платіжного доручення № 197 від 06 квітня 2016р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 218321,76 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору КП «НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик» були перераховані грошові кошти у загальній сумі 903416,4 грн.

Вказані будівельні роботи по договору № 17\280-юр від 09.02.2015 контролював начальник відділу капітального будівництва КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» - ОСОБА_8 , який згідно своїх функціональних обов?язків: здійснює технічний контроль за якістю виконання підрядною організацією будівельно-монтажних робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та технічних умов; контролює якість ремонтно-будівельних робіт, що виконуються відділом та будівельно-монтажних робіт, що виконуються підрядним способом. Крім того, безпосередньо у функції начальника відділу входить: здійснення технічного нагляду по забезпеченню високої якості будівельних робіт у повній відповідності з проектом; координування роботи підрядних організацій з ремонтно-будівельних робіт на підприємстві; забезпечення приймання в експлуатацію об'єктів закінченого будівництва та ремонту.

Згідно висновку експерта № 2286 від 25.05.2017 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані з урахуванням ПДВ-20% складає 153 196,80 грн. (сто п'ятдесят три тисячі сто дев'яносто шість грн. 80 коп.).

Таким чином ОСОБА_8 шляхом зловживання службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою з особою, обвинувальний акт відносно якої направлено до суду, розтратив грошові кошти КП «НВК «Іскра» в загальній сумі 153 196,80 гривень (з урахуванням ПДВ-20%), які були безпідставно перераховані за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт по акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року форми КБ-2в від 31.03.2016 року на банківський рахунок ПП «Михасик».

Дії ОСОБА_12 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

3 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/281-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс Іскра» м. Запоріжжя. Згідно платіжного доручення № 15455 від 12 жовтня 2015 року на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685094,64 грн.; платіжного доручення № 3455 від 18 березня 2016 року на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 249922,56 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик» були перераховані грошові кошти у загальній сумі 935017,20 грн. Після чого ОСОБА_9 , як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.

16 березня 2016 року підписано акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/281-юр від 03.09.2015 року. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_9 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 .

Згідно висновку експерта № 2287 від 25.05.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в акті б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах Г-Е», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт, згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконанні з урахуванням ПДВ - 20% складає 165 182,40 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч сто вісімдесят дві грн. 40 коп.).

ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою розтрати грошових коштів КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» у березні 2016 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ, а саме в акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях Г-Е, в рядах 21-43КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя» щодо об'єму фактично виконаних робіт, а саме внесені недостовірні дані в наступні пункти акту:

-3 Улаштування цементної вирівнювальної стяжки;

-4 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної вирівнювальної

стяжки додавати або виключати;

-5 Готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів, марка 100;

-6 Цемент ПЦ-П Б-Ш-400 (25 кг).

Достовірно знаючи про те, що обсяги фактично виконаних ПП «Михасик» робіт не відповідають заявленим, ОСОБА_11 прийняв вказані роботи, поставив свій підпис в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в б/н за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях Г-Е, в рядах 21-43КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя», що в подальшому стало підставою для підписання вказаного акту виконуючим обов'язки директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 та безпідставному перерахуванню на банківський рахунок ПП «Михасик» грошових коштів в загальній сумі 165 182,40 гривень.

3 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/281-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс Іскра» м. Запоріжжя. Згідно платіжного доручення № 15455 від 12 жовтня 2015р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685094,64 грн.; платіжного доручення № 3455 від 18 березня 2016р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 249922,56 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик» були перераховані грошові кошти у загальній сумі 935017,20 грн.

16 березня 2016 року підписано акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/281-юр від 03.09.2015. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_9 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 .

Вказані будівельні роботи по договору № 17\281-юр від 03.09.2015 контролював начальник відділу капітального будівництва КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» - ОСОБА_8 , який згідно своїх функціональних обов'язків: здійснює технічний контроль за якістю виконання підрядною організацією будівельно-монтажних робіт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та технічних умов; контролює якість ремонтно-будівельних робіт, що виконуються відділом та будівельно-монтажних робіт, що виконуються підрядним способом. Крім того, безпосередньо у функції начальника відділу входить: здійснення технічного нагляду по забезпеченню високої якості будівельних робіт у повній відповідності з проектом; координування роботи підрядних організацій з ремонтно-будівельних робіт на підприємстві; забезпечення приймання в експлуатацію об'єктів закінченого будівництва та ремонту.

Згідно висновку експерта № 2287 від 25.05.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт заявлені як виконанні в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт, згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконанні з урахуванням ПДВ-20% складає 165 182,40 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч сто вісімдесят дві грн. 40 коп.).

Таким чином ОСОБА_8 шляхом зловживання службовим становищем, діючи повторно, за попередньою змовою з особою, обвинувальний акт відносно якої направлено до суду, розтратив грошові кошти КП «НВК «Іскра» в загальній сумі 165 182,40 гривень (з урахуванням ПДВ - 20%), які були безпідставно перераховані за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт по акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року форми КБ-2в від 16.03.2016 року на банківський рахунок ПП «Михасик».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений заявив про повне невизнання винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінально караних діянь і дав такі показання.

З жовтня 2013 року він обіймає посаду начальника відділу капітального будівництва КП «НВК «Іскра», до того пропрацювавши в зазначеному суб'єкті господарювання кілька років на різних посадах. В 2013 році підприємство стало до ремонту дахів, які внаслідок тривалої експлуатації протікали, потребували здійснення поточного ремонту, і це питання мало пріоритетне значення. Для виконання робіт була залучена стороння комерційна структура, оскільки було недостатньо власних фізичних ресурсів для подолання значного обсягу робіт. З підрядником, який отримав право на здійснення вказаних робіт і яким стало приватне підприємство «Михасик», було укладено три договори щодо здійснення поточного ремонту трьох ділянок покрівлі. В процесі виконання означених робіт відбувався розтин старого руберойду, влаштування вирівнювальної стяжки, потім покриття двома новими шарами руберойду. По мірі завершення робіт претензій у замовника до якості робіт не виникало, здійснення будівництва він особисто контролював під час його проведення. Відремонтовані покрівлі відповідали і до теперішнього часу відповідають існуючим до них споживчим вимогам. В лютому 2017 року експерт ОСОБА_13 запропонував показати йому обсяг та якість робіт на місці їх вчинення, що не здивувало обвинуваченого, оскільки для підприємства є типовим перебування в зоні уваги правоохоронних та контролюючих органів, які періодично порушували кримінальні справи в сфері господарської та службової діяльності, перспективи розслідування яких зводились до закриття кримінальних проваджень. За його вказівкою до участі у здійсненні вирубок були залучені співробітники структурного підрозділу, що був у нього на той момент у підпорядкуванні, які власноруч за вказівкою експерта робили розтини покрівлі в місцях, на які вказував експерт. До того моменту обвинувачений роз'яснив експерту, де виконувалась вирівнювальна стяжка, тотальне розміщення якої суперечить умовам здійснення поточного ремонту. Стяжка вчинялась не на всіх ділянках покрівлі, і це є професійно обґрунтованим, обумовленим технологічними процесами, виконуємими з врахуванням даних зйомки висот з використанням спеціального приладу нівеліру, що визначав уклон покрівлі, а відповідно до цього - і товщину стяжки в певних місцях, та взагалі необхідність її улаштування в тому чи іншому місці. Роботи були виконані якісно, зауважень з приводу якості та обсягів до підрядника не було. Оскільки означене будівництво характеризувалось вкладанням значної кількості грошей, він особисто контролював його здійснення. У відсутність зауважень роботи були прийняті та оплачені. Сплив майже п'яти років після закінчення будівництва на тлі відсутності будь-яких зауважень з приводу скритих дефектів за умови, що гарантійний строк обчислюється п'ятьма роками, свідчить на користь висновків про якість робіт. Що стосується товщини стяжки, в кошторисній документації до фактичного початку робіт цей показник неможливо визначити, оскільки він є мінливим, тому в кошторисі закладені середні показники. Про те, що стяжка не цілковито покриває дах, він розказував експерту, показуючи йому місця влаштування вирівнювальної стяжки. Зроблені розтини виявили як наявність, так і відсутність стяжки, і з огляду на наведені ним обставини такий підхід при здійсненні ремонтних робіт, технологія яких відрізняється від робіт, що виконуються при новому будівництві, і є правильним. Проте експерт з незрозумілих йому причин зазначив про відсутність стяжки, і цей висновок є хибним.

Пояснив, що у нього склалося враження в заінтересованості експерта у виявленні похибок саме в улаштуванні стяжки, оскільки інші види робіт і застосованих процесів його не цікавили.

Що стосується певних робіт, які за висновками експерта, свідчать про невідповідність їх вартості кошторисній документації, через те, що вони не передбачені кошторисом, дійсно початок фактичного відновлення покрівлі виявив необхідність здійснення непередбачених кошторисом відновлень покрівлі, проте вчинення цих дій є технологічно виправданим та невідворотнім, між тим експерт необґрунтовано зробив висновок, що сплата цих робіт спричинила шкоду підприємству, лише тому, що вони заздалегідь не були визначені кошторисом.

Він хоча й знайомий з директором підприємства-підрядника, проте їх стосунки не характеризуються близькістю, вони обумовлені невідворотнім з'ясуванням певних виробничих питань та питань, що пов'язані з виконанням договорів. Жодного зговору з ОСОБА_9 він не мав, допомоги тому у привласненні державних коштів не надавав.

Акти виконаних робіт містять об'єктивні висновки, в ґрунтовності яких він пересвідчився як особа, що за посадовими обов'язками здійснює контроль за правильністю виконання та дотриманням обсягів робіт організацій-підрядників.

Через непричетність до інкримінованих йому кримінально караних дій просить про виправдання за обома статтями кримінального закону, інкримінованими йому.

Повністю заперечує проти задоволення цивільного позову, який за версією потерпілого зумовлений спричиненою винними діями обвинуваченого шкодою.

Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта і становлять кримінальне провадження (кримінальну справу) у відповідності до ст. 317 КПК України, безпосереднє дослідження яких судом в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту грунтується на всебічному, повному й неупередженому з'ясуванні всіх обставин кримінального провадження.

Встановивши обставини справи наданими сторонами провадження доказами, які суд оцінив у відповідності до вимог закону з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд доходить переконання про недоведеність винуватості обвинуваченого по жодному з висунутих проти нього обвинувачень, виходячи з такого.

Під час з'ясування обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_14 судом досліджені такі, надані стороною обвинувачення, фактичні дані.

Відповідно до договору підряду № 09/06/17/193-юр від 09.06.2015 року казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» як замовник та приватне підприємство «Михасик» як підрядник уклали договір про те, що підрядник зобов'язується згідно проектно-кошторисної документації виконати роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра», а замовник зобов'язується створити підрядникові необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору (а. с. 142 - 143 т.1).

За договором підряду № 17/280-юр від 02.09.2015 року казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» як замовник та приватне підприємство «Михасик» як підрядник домовились про те, що підрядник зобов'язується згідно проектно-кошторисної документації виконати роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра», а замовник зобов'язується створити підрядникові необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору (а. с. 150 - 151 т.1).

Згідно з договором підряду № 17/281-юр від 03.09.2015 року підрядник, яким є приватне підприємство «Михасик», зобов'язався згідно проектно-кошторисної документації виконати роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра», а замовник, яким є казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра», прийняв на себе зобов'язання прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору (а. с. 158 - 159 т.1).

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт без номеру від 10.11.2015 року вартість виконаних за договором № 09/06/17/193-юр від 09.06.2015 року становить 946288 грн. 80 коп. (а. с. 188-193 т.1).

Означену суму за вказаним договором перераховано на розрахунковий рахунок ПП « Михасик» казенним підприємством «НВК «Іскра» двома платіжними дорученнями - № 9145 від 06.07.2015 року на суму 755139 грн. 36 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000040 від 23.06.2015 року та № 17219 від 11.11.2015 року на суму 191149 грн. 44 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-000099 від 04.11.2015 року (755139 грн. 36 коп. + 191149 грн. 44 коп. = 946288 грн. 80 коп.) (а. с. 206, 207, 211, 214 т. 1)

Вказану суму казенним підприємством «НВК «Іскра» перераховано на розрахунковий рахунок ПП « Михасик» двома платіжними дорученнями - № 15456 від 12.10.2015 року на суму 685094 грн. 64 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-000087 від 05.10.2015 року та № 197 від 06.04.2016 року на суму 218321 грн. 76 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000043 (685094 грн. 64 коп. + 218321 грн. 76 коп. = 903416 грн. 40 коп.) (а. с. 208, 209, 213, 216 т. 1)

Вказану суму казенним підприємством «НВК «Іскра» перераховано на розрахунковий рахунок ПП « Михасик» двома платіжними дорученнями - № 15456 від 12.10.2015 року на суму 685094 грн. 64 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-000088 від 05.10.2015 року та № 3455 від 18.03.2016 року на суму 249922 грн. 56 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000016 від 23.02.2016 року (685094 грн. 64 коп. + 249922 грн. 56 коп.= 935017 грн. 20 коп.) (а. с. 206, 207, 212, 215 т. 1)

На підставі перелічених фактичних даних судом встановлено факт укладення двома суб'єктами господарювання, а саме: казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра» як замовником і приватним підприємством «Михасик» як підрядником, трьох господарських договорів, предметом яких є ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «НВК «Іскра».

З постанови слідчого слідчого відділення Шевченківського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 від 23.05.2017 року випливає, що в кримінальному провадженні № 12017080080001830, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2017 року за фактом внесення посадовими особами казенного підприємства «НВК «Іскра» в ресурсні відомості та акти прийомки виконаних підрядних робіт форми КБ-2в завідомо неправдивих відомостей щодо обсягу виконаних робіт та вартості використаних матеріалів за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України, виникла необхідність в застосуванні спеціальних знань і призначенні судової будівельно-технічної експертизи з метою перевірки факту привласнення коштів державного підприємства, у зв'язку з чим означеною посадовою особою в провадженні призначено експертизу, на вирішення якої винесено питання, чи відповідають роботи, заявлені як виконані відповідно до акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по договору № 17/280-юр від 02.09.2015 року, кошторисній документації та фактично виконаним роботам (а. с. 111-112 т. 1).

Висновком експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» № 2286 від 25.05.2017 року встановлено, що обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам. Різниця між вартістю будівельних робіт згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані з урахуванням ПДВ в розмірі 20 % складає 153196 грн. 80 коп. (903416 грн. 40 коп. вартості заявлених як виконані робіт - 750219 грн. 60 коп. вартості фактично виконаних робіт) (а. с. 113-121т. 1).

Відповідно до постанови слідчого слідчого відділення Шевченківського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 від 23.05.2017 року в кримінальному провадженні № 12017080080001830, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2017 року за фактом внесення посадовими особами казенного підприємства «НВК «Іскра» в ресурсні відомості та акти прийомки виконаних підрядних робіт форми КБ-2в завідомо неправдивих відомостей щодо обсягу виконаних робіт та вартості використаних матеріалів за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України, виникла необхідність в застосуванні спеціальних знань і призначенні судової будівельно-технічної експертизи з метою перевірки факту привласнення коштів державного підприємства, у зв'язку з чим означеною посадовою особою в провадженні призначено експертизу, на вирішення якої винесено питання, чи відповідають роботи, заявлені як виконані відповідно до акту № без номеру від 10.11.2015 року приймання виконаних будівельних робіт по договору № 09/06/17193-юр від 09.06.2015 року, кошторисній документації та фактично виконаним роботам (а. с. 122-123 т. 1).

З висновку експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» № 2285 від 25.05.2017 року слідує, що обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в акті № без номеру за 2015 рік по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам. Різниця між вартістю будівельних робіт згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані з урахуванням ПДВ в розмірі 20 % складає 37418 грн. 80 коп. (946288 грн. 80 коп. вартості заявлених як виконані робіт - 908870 грн. вартості фактично виконаних робіт) (а. с. 124-130 т. 1).

Відповідно до постанови слідчого слідчого відділення Шевченківського відділення поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_15 від 23.05.2017 року в кримінальному провадженні № 12017080080001830, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 травня 2017 року за фактом внесення посадовими особами казенного підприємства «НВК «Іскра» в ресурсні відомості та акти прийомки виконаних підрядних робіт форми КБ-2в завідомо неправдивих відомостей щодо обсягу виконаних робіт та вартості використаних матеріалів за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України, виникла необхідність в застосуванні спеціальних знань і призначенні судової будівельно-технічної експертизи з метою перевірки факту привласнення коштів державного підприємства, у зв'язку з чим означеною посадовою особою в провадженні призначено експертизу, на вирішення якої винесено питання, чи відповідають роботи, заявлені як виконані відповідно до акту № без номеру за березень 2016 року приймання виконаних будівельних робіт по договору № 17/281-юр від 03.09.2015 року кошторисній документації та фактично виконаним роботам (а. с. 131-132 т. 1).

За висновком експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне судово-експертне бюро» № 2287 від 25.05.2017 року встановлено, що обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в акті без номеру приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам. Різниця між вартістю будівельних робіт згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані з урахуванням ПДВ в розмірі 20 % складає 165182 грн. 40 коп. (935017 грн. 20 коп. вартості заявлених як виконані робіт - 769834 грн. 80 коп. вартості фактично виконаних робіт) (а. с. 133-140 т. 1).

Як зазначено судом, ОСОБА_16 інкриміновано вчинення службового підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; та розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вказані кримінально карані діяння є злочинами у сфері службової діяльності, які характеризуються наявністю спеціального суб'єкта, а саме: службової особи, поняття якої містять ст. 18 КК та примітка до ст. 364 КК України.

При цьому хоча склад інкримінованої обвинуваченому розтрати чужого майна і не внесений до Розділу ХУП Закону України про кримінальну відповідальність, який внормовує відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а передбачений Розділом УІ КК України, проте ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні розтрати шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тому предметом доведення наявності ознак означеного кримінально караного діяння є доведення ознак розтрати чужого майна з використанням службового становища.

За наведеними в статті 18 ч. 3, а також примітці до ст. 364 КК України визначеннями службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

ОСОБА_8 на час інкримінованих йому кримінально караних дій обіймав посаду начальника відділу капітального будівництва казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра», тому в розумінні наведених положень Закону про кримінальну відповідальність мав статус службової особи, наділеної організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

У кримінальному провадженні за змістом ст. 91 КК України підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням .

Частиною 3 статі 191 КК України, обвинувачення за якою пред'явлено ОСОБА_16 , передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо.

Розтрата чужого майна, яке було ввірене винному або перебувало в його віданні, характеризується його протиправним витрачанням (продажем, даруванням, споживанням тощо).

Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем може бути лише службова особа.

Обвинувачення в розтраті грунтується на умовиводах органу досудового розслідування про те, що обвинувачений, будучи достеменно обізнаним про те, що обсяги фактично виконаних приватним підприємством «Михасик» будівельних робіт є меншими, ніж ті, що зазначені в кошторисній документації і заявлені як виконані, розтратив грошові кошти казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» в сумі, яка перевищує вартість фактично виконаних робіт порівняно з вартістю робіт, що заявлені як виконані та оплачені замовником - казенним підприємством «Науково-виробничий комплекс «Іскра».

При цьому, за версією обвинувачення, ОСОБА_8 діяв за попередньою змовою з особою, обвинувальний акт щодо якої на час звернення до суду з цим обвинувальним актом знаходився в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Обвинувачення у вчиненні кримінально караного діяння за викладених в обвинуваченні обставинах грунтується на висновках судової будівельно-технічної експертизи №/№ 2285, 2286, 2287 від 25.05.2017 року, які згадані судом і з яких випливає, що обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в актах приймання виконаних будівельних робіт частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам. Означені висновки констатують різницю між вартістю будівельних робіт згідно кошторисної документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані.

Наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню в силу наведеної статті 91 КПК України встановлюється на підставі фактичних даних, отриманих в передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку (ст. 84 КПК України).

Процесуальним джерелом доказів в силу ч. 2 ст. 84 КПК України є, зокрема: висновки експертів.

Поняття судової експертизи міститься в статті 1 Закону України «Про судову експертизу», відповідно до якої судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Як випливає із змісту ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Необхідність застосування належної правової процедури внормована статтею 2 КПК України, яка встановлює завдання кримінального провадження.

Висновок експерта повинен грунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження (ст. 101 КПК України).

З наведених положень кримінального процесуального законодавства випливає необхідність дотримання встановленої кримінальним процесуальним законодавством процедури збирання доказів та використання в процесі здійснення експертного дослідження лише тих зразків та матеріалів, які були безпосереднім предметом дослідження.

Обов'язковість належності доказів до певного кримінального провадження встановлена статтею 85 КПК України.

При здійсненні експертних досліджень № 2285 від 25.05.2017 року, № 2286 від 25.05.2017 року, № 2287 від 25.05.2017 року експерт посилається на використання ним отриманих під час візуального огляду об'єкта «Ремонт покрівлі корпусу № 2 казенного підприємства «Науково-виробничий комбінат «Іскра», що проводився 3 березня 2017 року та 9 березня 2017 року у присутності начальника відділу капітального будівництва НВК ОСОБА_14 та співробітників ВСП ГУНП в Запорізькій області.

З наведеного випливає, що під час здійснення експертного дослідження експертом були використані відомості про об'єкти дослідження, які не були отримані під час здійснення означеного кримінального провадження, яке розпочалося з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме: 11 травня 2017 року.

Статтею 245 КПК України передбачено отримання зразків для проведення експертизи, які за змістом вказаного положення кримінального процесуального законодавства відпираються стороною кримінального провадження, що звернулася за проведенням експертизи.

Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів, який визначений статтями 160-166 КПК України.

Наведене положення кримінального процесуального законодавства встановлює, що у випадках необхідності отримання експериментальних зразків для використання під час експертного дослідження доступ до них здійснюється за встановленою процесуальним законом процедурою.

З дослідницької частини кожного з експертних висновків в цьому провадженні вбачається, що дослідження об'єкта проводилося, в тому числі, методом контрольних зарубок (дослідження об'єкта «Ремонт покрівлі корпусу № 2 казенного підприємства «Науково-виробничий комбінат «Іскра» проведено методом візуально-інструментального обстеження, контрольних зарубок та методом зіставлення результатів обстеження з наданою документацією і вимогами нормативних документів).

Разом з тим судом встановлено, що вказаний метод, як і метод візуально-інструментального дослідження, на який також посилається експерт, під час проведення наявних в цьому провадженні експертних досліджень не використовувався, а, як вже зазначено судом, експертом з дозволу слідчого, що наявний в кожній з постанов про призначення експертизи, застосовувалися отримані під час здійснення іншого провадження (№ 42016080370000048) дані візуального огляду від 03.03.2017 року та від 09.03.2017 року.

За змістом ст. 6 Закону України «Про судову експертизу», якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об'єкта дослідження, особа або орган, які її призначили або на замовлення яких вона проводиться, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об'єкта дослідження і належні умови праці.

Є очевидним, що вирішення питання, чи відповідають обсяги будівельних робіт, заявлені як виконані в актах приймання виконаних покрівельних робіт, фактично виконаним будівельним роботам, потребують дослідження на місці знаходженням об'єкта, яким є покрівля нерухомого майна.

Проте, як вказано, в межах цього провадження таке дослідження не проводилось.

З урахуванням зазначених положень спеціального закону та кримінального процесуального законодавства суд вважає, що недотримання органом досудового розслідування означеного порядку свідчить про порушення процедури збирання та отримання доказів, встановленого згаданими нормами.

Наслідки отримання доказу з порушенням порядку, регламентованого кримінальним процесуальним законодавством, встановлені статтею 86 КПК України, відповідно до якої недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Хоча сам факт недопустимості висновків судової будівельно-технічної експертизи не дає підстав для згадування цих процесуальних джерел на користь обвинувачення, суд між тим, керуючись положеннями статті 94 КПК України, вважає за необхідне оцінити змістовність цих досліджень з точки зору їх повноти, об'єктивності і достовірності.

Що стосується змісту кожного з перелічених висновків експерта, оцінюючи їх зміст, суд виходить з такого.

Як зазначено судом, доказами, до яких відноситься і висновок експерта, є фактичні дані, що містять певну інформацію про обставини, які підлягають доказуванню в конкретному кримінальному провадженні.

З дослідницької частини висновку експерта № 2286 від 25.05.2017 року випливає, що робота з улаштування цементної вирівнювальної стяжки, готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів марки 100, цементу ПЦ-П-Б-Ш-400 (25 кг) фактично не виконана, проте, на якій саме ділянці покрівлі, що є предметом договору від 02.09.2015 року, не виконані ці роботи, експерт не зазначив.

Що стосується експертного дослідження № 2285 від 25.05.2017 року, в дослідницькій частині якого є висновки про те, що обсяги перелічених в пунктах 1-8 робіт, які заявлені як виконані, фактично завищені, і шляхом арифметичних розрахунків можливо обчислити різницю між заявленими як виконані і фактично виконаними роботами, проте, в якій саме частині ділянки покрівлі, що є предметом вказаного договору, наявні згадані завищення, експерт не зазначає.

З експертного висновку № 2287 від 25.05.2017 року слідує, що роботи з улаштування цементної вирівнювальної стяжки, готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів марки 100, цементу ПЦ-П-Б-Ш-400 (25 кг) фактично не виконані, як про це зазначено і у висновку № 2286 від 25.05.2017 року, але посилання на ділянки, які всупереч вимог договору не містять вказаних робіт, немає і в цьому дослідженні.

Означене дозволяє дійти висновку, що за даними експертних досліджень вказані роботи взагалі не виконувалися. Проте допитані в судовому засіданні обвинувачений, свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які брали участь в проведенні візуального огляду покрівлі 3 та 9 березня 2017 року, свідок ОСОБА_19 , яка здійснювала огляд покрівлі вже після здійснення розтинів з метою організації налагодження вчинених в березні 2017 року зарубок, показали про наявність вирівнювальної стяжки, чия товщина коливається і не є однаковою для різних ділянок покрівлі, що відповідає вимогам державних будівельних стандартів, оскільки це зумовлено необхідністю вирівнювання даху з метою уникнення застою води.

Таким чином суд доходить висновку про те, що експертні дослідження, на яких грунтується обвинувачення, які в силу ст. 88 КПК України є недопустимими, до того ж містять необ'єктивні дані, за своїм змістом не несуть жодної інформації про причетність обвинуваченого до інкримінованого йому злочину, що передбачений ч. 3 ст. 191 КК України.

Окрім наведених міркувань, суд за наслідками дослідження висновків судових експертиз знаходить за потрібне звернути увагу на таке.

Відомості про злочин органом досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру до судових розслідувань за номером 12017080080001830 об 11 годині 21 хвилині 11 травня 2017 року, як випливає з реєстру матеріалів досудового розслідування.

І хоча означений запис в реєстрі не містить посилання на правову кваліфікацію кримінально караного діяння і суду не наданий витяг з ЄРДР, проте із змісту згаданих судом постанов слідчого ОСОБА_15 про призначення експертизи випливає, що вказані рішення слідчий приймає в межах кримінального провадження за ознаками службового підроблення за ч. 1 ст. 366 КК України.

Наведене означає, що предметом доказування в цій справі в контексті вимог ст. 91 КПК України є з'ясування, чи є документ, що підданий підробці, офіційним в розумінні ст. 366 КК України, чи є завідомо неправдивими відомості, внесені в офіційний документ, або чи є завідомо неправдивим сам офіційний документ та чи вчинене діяння службовою особою.

Як зазначено, проведення експертизи підпорядковане встановленню обставин, що мають значення для кримінального провадження, з застосуванням спеціальних знань, і саме в русло з'ясування обставин, що підлягають доказуванню в провадженні за ознаками ст. 366 КК України, належало б спрямовувати питання експерту за наявності процесуальної передумови для призначення експертизи в цьому провадженні.

Проте метою проведення цих досліджень, як випливає із змісту постанов слідчого про призначення експертизи, є перевірка факту привласнення коштів державного підприємства, а ці обставини не становлять предмет доказування в справі про службове підроблення, тобто означена процесуальна дія є неналежною до кримінального провадження, чиї обставини є відмінними від розтрати коштів державного підприємства, тобто від діянь, що утворюють диспозицію частини 2 статті 191 КК України.

Наступні по відношенню до відомостей за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України відомості про кримінальне правопорушення в межах досудового розслідування цього провадження внесені до ЄРДР о 08 годині 53 хвилини 2 червня 2017 року, і навіть якщо це відомості про кримінальне правопорушення, що передбачене ст. 191 КК України (з реєстру матеріалів досудового розслідування не випливає, за ознаками якого злочину внесено відомості), все одно експертне дослідження проведено за межами кримінального провадження про цей злочин, а здійснення слідчих дій в силу кримінального процесуального закону до внесення відомостей про певне кримінальне діяння до Єдиного реєстру досудових розслідувань не допускається.

Слідчі дії, до яких відноситься і проведення експертизи, в силу закону призвані сприяти в отриманні (збиранні) доказів або перевірці вже отриманих, а не бути способом здобуття фактичних даних про інше правопорушення.

Вимоги про належність висновку експерта до певного кримінального провадження містяться в роз'ясненнях постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», згідно з якими у кримінальному судочинстві обов'язковою умовою призначення експертизи є порушення кримінальної справи.

Наведені обставини свідчать як про недопустимість, так і про неналежність вказаного процесуального джерела, а дії слідчого, логіка яких свідчить про формальне збирання доказів та використання фактичних даних, здобутих в межах іншого кримінального провадження, з метою їхнього використання для викриття особи, свідчить про завідоме переконання органу досудового розслідування в причетності обвинуваченого до інкримінованих йому кримінально караних дій, а це є порушенням принципу неупередженості.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать: науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України); експертні служби Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України і виключно які проводять криміналістичні, судово-медичні і судово-психіатричні експертизи.

Вказаним Законом передбачено можливість залучати й інших фахівців з відповідних галузей знань для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними установами.

Аналіз правових норм дає підстави дійти висновку, що за законом пріоритет у проведенні судових експертиз надається державним спеціалізованим установам і службам, яким у переважній більшості органи досудового розслідування і суди й доручають виконання експертних досліджень.

Разом із тим, до кола суб'єктів судово-експертної діяльності відносяться і судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань, які відповідають встановленим законом «Про судову експертизу» і кримінальним процесуальним законодавством вимогам.

Судові будівельно-технічні експертизи в цьому кримінальному провадженні за дорученням органу досудового розслідування проведені експертом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке регіональне судово-експертне бюро», чия діяльність внормована Законом України «Про господарські товариства» і чий прибуток формують надходження від господарської діяльності, хоча місце проведення експертного дослідження і відноситься до територіальної підвідомчості державних експертних установ.

Оскільки фінансування судово-експертної діяльності суб'єкта господарювання, що отримує прибуток від підприємницької, на власний ризик діяльності, не здійснюється за рахунок Державного бюджету України, оплата його праці відбувається за рахунок замовника.

Разом з тим оплата праці експерта органом досудового розслідування, що уповноважений на виконання функцій держави і чия діяльність також фінансується за рахунок Державного бюджету, та посилання в обвинувальному акті на відсутність процесуальних витрат в кримінальному провадженні також свідчать на користь заінтересованості органу досудового розслідування у виборі певної експертної установи, а це є посяганням на зміст завдань кримінального судочинства щодо неупередженого розслідування.

Окрім наведених міркувань, суд погоджується з грунтовністю тверджень сторони захисту про недопустимість відсутності в постановах слідчого роз'яснень експерту відповідальності за статтями Закону України про кримінальну відповідальність про відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків та завідомо неправдивий висновок експерта (ст. ст. 384, 385 КК України).

Використання обладнання, яке не зазначено в експертному дослідженні під час його проведення (рулетки) та, навпаки, - незастосування того, яке в ньому вказано (лазерний далекомір «STANLEY» TLM 130 iа), також оснащення трьох експертних досліджень, метою яких була перевірка різних ділянок покрівлі, одними й тими ж самими фото (зробленими за кілька місяців до проведення експертизи, а саме: 3 та 9 березня 2017 року), також не грунтується на вимогах нормативно-правових джерел до порядку проведення експертизи та змісту висновка експерта.

Як випливає із змісту реєстру досудових розслідувань, стороні захисту взагалі не повідомлено про проведення експертизи, хоча обвинувачений набув статусу підозрюваного вже 6 червня 2017 року, на тлі надання очевидного пріоритету інтересам потерпілого, представник к якого отримав зазначене повідомлення 31 травня 2017 року.

На обов'язковості забезпечення при проведенні експертизи обвинуваченому реалізації його прав, передбачених процесуальним законом, наголошено у узагальненні судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.11.2010 року «Про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві», де зазначено, що у разі ж, якщо висновок експерта здобуто з порушенням вимог КПК, його може бути позбавлено доказового значення.

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства вирок у справі може ґрунтуватися лише на доказах, розглянутих у судовому засіданні, тому суд першої інстанції зобов'язаний безпосередньо дослідити всі докази у справі, в тому числі заслухати висновки експертів. При цьому експертний висновок має бути перевіреним з точки зору: додержання норм закону при призначенні та проведенні експертизи; компетентності експерта; наявності або відсутності обставин, що усувають його від участі у справі; чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатності поданих експерту предметів і документів - об'єктів дослідження; наукової обґрунтованості висновку; застосування належної методики; обґрунтованості висновку на повідомлених експерту даних і чи не збиралися вихідні дані самим експертом; повноти, обґрунтованості та правильності відповідей експерта на поставлені питання та їх узгодженості з іншими фактичними даними у справі. Порушення цих вимог закону позбавляє висновок експерта юридичної сили, тому він не може бути використаний як доказ у справі.

Означені роз'яснення містяться в узагальненні судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.11.2010 року «Про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві»

На підставі наведених міркувань суд не вправі використовувати вказані процесуальні джерела на користь умовиводів органу досудового розслідування про причетність обвинуваченого до злочину, що передбачений ч. 3 ст. 191 КК України.

В довершення оцінки висновків судових будівельно-технічних експертиз суд має підстави констатувати, що, очевидно, означені фактичні дані з точки зору їх належності, допустимості та достовірності піддані сумніву і стороною обвинувачення, про що свідчить заявлене прокурором в судовому засіданні 5 грудня 2019 року клопотання про призначення комісійної судово-будівельної технічної експертизи з дорученням її проведення експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в задоволенні якого судом відмовлено (а. с. 39-41 т. 2).

До інших, наданих стороною обвинувачення фактичних даних, відносяться показання свідка ОСОБА_19 , яка пояснила суду, що є начальником відділу капітального будівництва казенного підприємства «НВК «Іскра». Вона була призначена заступником начальника цього відділу, коли його очолював обвинувачений; роботи з ремонту покрівлі на підставі трьох господарських договорів, які розбирають в цьому кримінальному провадженні, на той момент вже були завершені, тому вона нічого не знає про деталі їх здійснення. Вона була на місці проведення цих робіт у зв'язку з рекомендацією самого ОСОБА_11 , який порадив їй проконтролювати якість робіт з вирівнювання вирубок, що зроблені в березні 2017 року. Саме за таких обставин вона і побачила в безпосередній близькості і саму відремонтовану покрівлю, і зроблені зарубки, кількість яких не перевищувала двадцяти зарубок і яких вочевидь було замало, щоб скласти об'єктивне уявлення про дотримання технологічних процесів під час ремонту покрівлі площею, що перевищує 10000 м2, в ході проведення експертизи. Крім того, свідок показала, що метою облаштування стяжки є рівномірне стікання води до водостічних жолобів. Жодних скритих дефектів покрівлі протягом строку експлуатації не виявлено. Виконання робіт по ремонту покрівлі відбувалося в умовах постійного контролю уповноваженими особами з боку замовника КП НВК «Іскра» за дотриманням якості матеріалів та технології процесів; мета будівництва у виді якісної покрівлі була досягнута.

Керуючись вимогами засади змагальності кримінального провадження, за клопотанням сторони захисту суд допитав свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які брали участь в проведенні візуального огляду покрівлі 3 та 9 березня 2017 року.

Зокрема, свідок ОСОБА_17 показав, що є співробітником казенного підприємства «НВК «Іскра»; на розпорядження начальника відділу капітального будівництва ОСОБА_12 , в підпорядкуванні якого він перебував, в березні 2017 року він прибув на дах одного з цехів підприємства, взявши з собою ніж та сокиру, як йому приписав обвинувачений. На даху знаходився ОСОБА_8 в товаристві трьох незнайомих осіб, які показували, де треба робити вирубки, загальна кількість яких в кінцевому підсумку становила близько 19-20. В лівому верхньому куті даху вирубок взагалі не робили. При здійсненні розтинів в більшості випадків було виявлено наявність стяжки різної товщини, внаслідок п'яти вирубок стяжки було не виявлено. Особи, що знаходились на даху, не мали ніякого обладнання, окрім фотоапарату; роботи по розтину покрівлі виконували тим інструментом, принести який наказав ОСОБА_20 . На даху калюж, місць скупчення води не було.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що працює в КП «НВК «Іскра» бригадиром покрівельників; в березні 2017 року, озброєний ножом і сокирою, за вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прибув на дах одного з цехів підприємства, де його зустріли обвинувачений та ще три незнайомі йому особи. Свідок за вказівкою незнайомців особисто робив вирубки на даху, внаслідок чого була виявлена наявність вирівнювальної стяжки, яка призвана впорядкувати стік опадів, товщиною від 2 до 4 сантиметрів. Застою води на даху не було. Товщина вирівнювальної стяжки коливається і не є однаковою для різних ділянок покрівлі, що відповідає вимогам державних будівельних стандартів, оскільки це зумовлено необхідністю вирівнювання даху з метою уникнення застою води. В п'яти місцях, де були зроблені розтини, стяжки не виявилось, проте її там і не повинно бути, оскільки це місця, що характеризуються уклоном.

З показань допитаного на клопотання сторони захисту експерта ОСОБА_13 , яким проводились згадані судом експертизи, випливає, що після отримання постанов слідчого Шевченківського ВП про призначення судових експертиз він проводив експертні дослідження з перевірки, чи відповідають виконані будівельні роботи з ремонту покрівлі тим, що заявлені в кошторисі. В присутності представника КП НВК «Іскра» ОСОБА_11 та двох його підлеглих, а також оперативних співробітників поліції 3 та 9 березня 2017 року проводився огляд покрівлі корпусу № 2 КП НВК «Іскра», де за його вказівкою були зроблені контрольні зарубки на тих ділянках, які він визначив візуально, про що протоколів огляду або протоколів відібрання зразків не складалося. Означені дії вчинялися в березні 2017 року, так як в цей період проводив експертизи в іншому кримінальному провадженні. На свій розсуд він обрав засоби вимірювання, зокрема рулетку, проте у висновках експерта її як інструмент дослідження не вказав, а зазначеним у висновках лазерним пристроєм товщину покрівлі у контрольних місцях не виміряв. Для потреб проведення кожного з експертних досліджень оглядались три різні ділянки покрівлі, що було зафіксовано на фото, водночас, чому долучені до кожного з висновків фотознімки є ідентичними і як об'єктивно перевірити дані, отримані ним під час огляду покрівлі та надалі використані під час експертного дослідження, не зміг пояснити. Пояснив, що кількість зарубок не регламентована будь-якими правовими джерелами, тому він на власний розсуд зазначав місця, де треба їх вчиняти. Отримані під час вказаних оглядів дані він використовував відповідно до приписів слідчого в постановах від 22.05.2017 року.

З показань представника потерпілого випливає, що він перебуває в трудових стосунках з казенними підприємством «Іскра» з липня 2017 року, тому про подробиці здійснення ремонту покрівель у 2015 році безпосередньо йому невідомо. Про досліджуємі судом обставини йому відомо з матеріалів кримінального провадження.

Оцінивши у відповідності до вимог закону сукупність безпосередньо досліджених судом фактичних даних, суд не вбачає в жодному з них інформації про причетність обвинуваченого до злочину, що передбачений ч. 3 ст. 191 КК України.

В силу вимог кримінального процесуального законодавства показання обвинуваченого є джерелом доказів, тому суд, провівши допит обвинуваченого з дотриманням вимог закону, сприймає його показання поряд з іншими процесуальними джерелами, зміст яких навів, на користь вищеозначеного висновку про недоведеність вини ОСОБА_14 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 191 КК України.

Висновок суду про недоведеність обвинуваченого у вчиненні кримінально караного діяння, яке передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, ґрунтується на таких міркуваннях.

Зміст обвинувачення за цією частиною статті Кримінального Кодексу України полягає у вчиненні обвинуваченим, який достовірно знав про те, що обсяги фактично виконаних приватним підприємством «Михасик» робіт не відповідають заявленим, підпису в актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в без номеру за 2015 рік (1), № 2 за березень 2016 року (2), без номеру за березень 2016 року (3), що в подальшому стало підставою для підписання вказаних актів виконуючим обов'язки директора казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_10 та безпідставного перерахування на банківський рахунок приватного підприємства «Михасик» грошових коштів в таких сумах: 37418 грн. 80 коп., 153196 грн. 80 коп., 165182 грн. 40 коп.

Диспозицію частини першої статті 366 КК України утворюють складання (1), видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (2), внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (30), інше підроблення офіційних документів (4).

Склад злочину, опис якого міститься у диспозиції ч. 1 ст. 366 КК України, є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ. На ознаки складу цього злочину в діях обвинуваченого вказують вчинення підпису під заздалегідь для обвинуваченого неправдивої інформації, що містить ознаки внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей

Як випливає із змісту узагальнення судової практики розгляду справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення), Верховного Суду України від 19.10.2009 року, об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч. 1 ст. 366 КК України дій: а) внесення до документів неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.

Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Оскільки суб'єктами злочину є лише службові особи, для притягнення особи до відповідальності важливо і встановлення зв'язку між вчиненим діянням і посадою, яку вони обіймали або ж службовою діяльністю, яку вони здійснювали.

Згідно з дослідженим судом актом приймання виконаних будівельних робіт без номеру від 10.11.2015 року вартість виконаних за договором № 09/06/17/193-юр від 09.06.2015 року становить 946288 грн. 80 коп. (а. с. 188-193 т.1). Вказаний акт містить підписи виконуючого обов'язки директора казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_10 , з боку замовника, та підпис директора приватного підприємства «Михасик» ОСОБА_9 , з боку підрядника. Серед осіб, з якими погоджено підписання цього документу з боку замовника, наявні підписи начальника відділу № 8 ОСОБА_12 заступника директора казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_21 , начальника цеху № 33 ОСОБА_22 , кожен з яких учинив підпис про погодження зі змістом цього акту.

Вартість виконаних будівельних робіт за договором підряду № 17/280-юр від 02.09.2015 року обчислюється сумою в 903416 грн. 40 коп., як випливає з акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за березень 2016 року від 31 березня 2016 року (а. с. 166-171 т. 1). Вказаний акт містить підписи виконуючого обов'язки директора казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_10 , з боку замовника, та підпис директора приватного підприємства «Михасик» ОСОБА_9 , з боку підрядника. Серед осіб, з якими погоджено підписання цього документу з боку замовника, наявні підписи заступника директора казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_21 , начальника відділу № 8 ОСОБА_12 , начальника цеху № 33 ОСОБА_22 , начальника цеху № 36 ОСОБА_23 , виконуючого обов'язки начальника цеху № 21 ОСОБА_24 , кожен з яких учинив підпис про погодження зі змістом цього акту.

Вартість виконаних будівельних робіт за договором № 17/281-юр від 03.09.2015 року відповідно до акту № без номеру приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року становить 935017 грн. 20 коп. (а. с. 179-184 т. 1). Вказаний акт містить підписи виконуючого обов'язки директора казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» ОСОБА_10 , з боку замовника, та підпис директора приватного підприємства «Михасик» ОСОБА_9 , з боку підрядника. Серед осіб, з якими погоджено підписання цього документу з боку замовника, наявні підписи начальника відділу № 8 ОСОБА_12 , начальника цеху № 36 ОСОБА_23 , кожен з яких учинив підпис про погодження зі змістом цього акту.

Обвинувачення за цією нормою Закону України про кримінальну відповідальність також ґрунтується на висновках судової будівельно-технічної експертизи № 2285, 2286, 2287 від 25.05.2017 року.

Як зазначено судом, завідомо неправдиві відомості, наявні в трьох перелічених актах, за версією обвинувачення, становлять собою вартість заявлених як виконані робіт з покрівлі нерухомого майна казенного підприємства «НВК «Іскра», які за висновками експертиз є відмінними від вартості фактично виконаних робіт.

Міркування щодо допустимості та належності вказаного процесуального джерела та процесуальної можливості його використання суд навів при його оцінці в числі фактичних даних, наданих стороною обвинувачення на доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

З наведених підстав суд не вбачає підстав використовувати означені висновки і на користь обвинувачення в цій частині.

Обвинувачений заявив про повну непричетність до вчинення вказаного інкримінованого йому діяння, заявивши, що особисто контролював виконання будівельних робіт, які виконані у повному обсязі відповідно до умов договору. Якби у нього були претензії до підрядників, він би не вчинив свій підпис під актами.

Не містять інформації про причетність ОСОБА_12 до вчинення службового підроблення і показання допитаних свідків обвинувачення і захисту, а також допит представника потерпілого і експерта, зміст яких навів суд.

Однією з засад кримінального провадження в силу ст. 7 КПК України є законність, відповідно до якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

На користь висновку про недоведеність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів суд враховує і порушення стороною обвинувачення вимоги щодо встановлення усіх обставин, що підлягають доказуванню, про що свідчить зміст обвинувального акту, який не містить викладу встановлених стороною обвинувачення обставин вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінально караних діянь, що є порушенням гарантованої Основним Законом України (ст. 62 Конституції України), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ст. 6 Конвенції), КПК України (ст. 17) презумпції невинуватості особи.

Зокрема, в обвинуваченні не зазначено, яке саме чуже майно, що було ввірене обвинуваченому чи перебувало в його законному віданні, було ним розтрачено, та в який спосіб, на користь якої особи.

Ставлячи у провину обвинуваченому вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, сторона обвинувачення не зазначає обставин, за яких особи досягли злочинної змови та в який спосіб вона була реалізована.

Разом з тим щодо особи, яка за версією обвинувачення, за попередньою змовою з обвинуваченим допустила розтрату чужого майна, якою є директор приватного підприємства «Михасик» ОСОБА_9 , ухвалений виправдувальний вирок суду, який набрав законної сили, а це є самостійною підставою для констатації відсутності в діях ОСОБА_12 такої ознаки, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Суд вже звертав увагу на те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, характеризується формальним складом, можливість кваліфікації за яким наступає з моменту вчинення однієї із зазначених у його диспозиції дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки.

Разом з тим обвинувачення пов'язує внесення ОСОБА_25 завідомо неправдивих відомостей до актів приймання виконаних робіт з настанням певних наслідків, зазначаючи, що внесення обвинуваченим неправдивих відомостей до актів в подальшому призвело до підписання вказаних актів виконуючим обов'язки директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_10 , та безпідставного перерахуванню на банківський рахунок ПП «Михасик» грошових коштів в певних сумах.

Акти виконаних робіт погоджені декількома службовими особами з боку казенного підприємства «НВК «Іскра», але висновки обвинувачення про те, що саме ОСОБА_8 вніс в них завідомо неправдиві відомості, не підкріплені ані будь-якими міркуваннями, ані доказами обвинувачення.

Проте обвинувальний акт містить відомості, яких в силу ст. 291 КПК України не повинно в ньому бути а саме: посилання на висновки усіх проведених по кримінальному провадженню експертиз як на докази причетності обвинуваченого до інкримінованих йому кримінально караних дій.

З реєстру матеріалів досудового розслідування випливає, що об 11 годині 21 хвилині 11 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12017080080001830 внесено відомості про кримінально каране діяння без посилання на статтю Закону про кримінальну відповідальність, запису про що в розділі проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій присвоєний порядковий номер 1; як свідчить зміст наступних записів реєстру, а також посилання у вступній частині постанов слідчого про призначення судових будівельно-технічних експертиз на статтю кримінального закону, це провадження внесено за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України.

Зміна юридичної кваліфікації в означеному провадженні з ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України відбулася на підставі постанови слідчого від 02.06.2017 року (запис № 3 в розділі П).

6 червня 2017 року ОСОБА_16 повідомлено про підозру у вчиненні кримінально караного діяння, яке передбачене ч. 1 ст. 367 КК України.

Наступна постанова про зміну юридичної кваліфікації з ч. 1 ст. 367 КК України на ч. 3 ст. 191 КК України відбулася на підставі постанови слідчого від 23.06.2017 року (запис № 5 в розділі П реєстру).

В цей же день ОСОБА_16 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України (запис № 40 в розділі І реєстру).

Наведене свідчить про повідомлення про підозру у вчиненні кримінально караного діяння, що передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, після припинення кримінального провадження за ознаками цієї частини статті Закону про кримінальну відповідальність, яке відбулося на підставі постанови про зміну юридичної кваліфікації від 02.06.207 року (тоді як про підозру у вчиненні цього злочину повідомлено 23 червня 2017 року).

Про проведення судових будівельно-технічних експертиз представнику потерпілого повідомлено 31 травня 2017 року (записи №/№ 25, 27, 29 в розділі І реєстру) на відміну від сторони захисту, якій про проведення означених досліджень не повідомлено взагалі, хоча вже 2 червня 2017 року обвинувачений набув статусу підозрюваного на досудовому розслідуванні, що свідчить про безумовне порушення права обвинуваченого на захист на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

Завданнями кримінального провадження в силу ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, що проголошено однією з засад кримінального провадження, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю у відповідності до ст. 3 Основного Закону України.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, як випливає із змісту ст. 21 Конституції України.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Як випливає із ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Презумпція невинуватості та забезпечення доведення вини є однією з засад кримінального судочинства, яка внормована статтею 17 КПК України

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Гарантія того, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, становить зміст принципу презумпції невинуватості.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

З роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» випливає, що конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

За роз'ясненнями п. 19 цієї постанови, визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК, покладається на слідчого, прокурора, як випливає із змісту частини першої ст. 92 КК України.

Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що є однією з засад кримінального судочинства, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Положеннями цієї статті кримінального процесуального закону внормовано роль суду з здійсненні кримінального провадження, відповідно до якої суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.

Як випливає зі змісту ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, що в силу ч. 2 означеної статті передбачає ухвалення рішення з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України.

За змістом частини четвертої статті 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час здійснення розгляду означеного кримінального провадження в умовах дотримання положень засади змагальності кримінального судочинства доказів винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 і ч.1 ст.366 КК України, судом не отримано.

За означених обставин, суд доходить висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумними сумнівами перед судом переконливості своїх доводів, відтак, засудження обвинуваченого не може ґрунтуватися виключною мірою на припущеннях, які доказами з інших джерел, досліджених у судовому засіданні, не підтверджуються.

Ухвалення виправдувального вироку у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, внормоване частиною першою ст. 373 КПК України.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» усі сумніви відносно доведеності звинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують звинувачення і усі можливості збирання доказів вичерпані, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Судом під час з'ясування обставин справи в повному обсязі досліджені всі докази, надані сторонами провадження, та належних, достовірних, допустимих доказів, які можна використати при визнанні обвинувачення доведеним суду не надано, між тим можливість збирання доказів вичерпана, що має обов'язковим наслідком ухвалення виправдувального вироку суду.

Враховуючи викладене, суд знаходить за необхідне виправдати ОСОБА_12 по всім пред'явленим йому обвинуваченням через недоведеність його винуватості.

У відповідності до ч. 2 ст. 129 КПК України цивільний позов казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» про відшкодування майнової шкоди в кримінальному провадженні підлягає залишенню без розгляду.

Процесуальні витрати в провадженні відсутні, як випливає із змісту обвинувального акту.

Відомостей про речові докази суду не надано.

Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування і судом не застосовувалися.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_26 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, виправдати через недоведеність його винуватості.

Позов казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» до Д, ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди в сумі 335798 грн. залишити без розгляду.

На вирок суду може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам кримінального провадження, які не були присутні в судовому засідання під час проголошення вироку, копію вироку буде направлено не пізніше наступного дня після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

87576377

Наступний документ

87576379

Інформація про рішення:

№ рішення:	87576378
№ справи:	336/3699/17
Дата рішення:	12.02.2020
Дата публікації:	06.02.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (25.03.2020)
Дата надходження:	25.03.2020

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

06.02.2020 10:00	Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
11.02.2020 09:30	Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
12.02.2020 10:00	Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
18.05.2020 11:00	Запорізький апеляційний суд