ЄУН № 337/6227/18
Провадження № 1-кп/337/41/2020
13 лютого 2020 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гродно Білорусія, українця громадянина України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановив:
В провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
В ході судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_5 , ухвалою суду від 24.10.2019 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб , який ухвалою суду від 19.12.2019 року був продовжений на 60 діб до 19 лютого 2020 включно.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а до закінчення строку тримання під вартою кримінальне провадження не розглянуто.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного, не заперечував проти задоволення поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, вирішення якого відбувається в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Враховуючи вимоги ст. 177, 178, 183 КПК України, суд вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Судом встановлено, що судове провадження по вказаною кримінальному провадженню не закінчено, розпочато розгляд кримінального провадження по суті та визначено порядок дослідження доказів, а обраний ухвалою суду від 19.12.2019 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 19 лютого 2020 року.
Оцінивши обставини, визначені ст.178 КПК України, підстави на які посилається прокурор у клопотанні, с точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав заявлене ним клопотання, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти задоволення клопотання прокурора , суд враховуючи вагомість наявного у справі ризику, передбаченого п. 1 частини 1 ст.177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений може продовжити переховуватися від суду, про що свідчать його дії, які суд вважає направленими на ухилення від явки до суду, підтвердженням чого є те, що обвинувачений переховувався від суду у зв'язку з чим був оголошений у розшук та після встановлення його місцезнаходження йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою , тим самим дії ОСОБА_5 було розцінено як дії обвинуваченого з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин. Разом з цим, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 який зареєстрований у м. Києві, тимчасово мешкає у м. Запоріжжя, але відповідних доказів у суду не має, не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, єдиним засобом для забезпечення життєдіяльності є здобуття собі матеріальних засобів для існування шляхом вчинення протиправних дій, обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, є особою раніше неодноразово судимою, судимості, за які в установленому законом порядку не зняті та не погашені, що характеризує обвинуваченого , як особу схильну до вчинення правопорушень. ОСОБА_5 усвідомлює те, що він може потрапити до місць позбавлення волі, що в свою чергу вказує на те, що останній може продовжити переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому на думку суду застосований до обвинуваченого раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинувачений не порушував у зв'язку з відсутністю об'єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі. Обвинувачений має реальну можливість незаконно впливати потерпілого , свідків у цьому судовому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що не надасть можливості забезпечити виконання процесуальних рішень , є підставою вважати, що найбільш ефективним запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та таким, який забезпечить неупередженість повноту та всебічність процесу судового розгляду в даному випадку, буде тримання під вартою з ізоляцією від суспільства .
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199 КПК України, суд прийшов до висновку про продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гродно Білорусія, українця громадянина України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на шістдесят діб з 19 лютого 2020 року по 18 квітня 2020 року включно, у зв'язку з чим клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.
Враховуючи, тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: 1) прибувати до прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183,197, 199, 331, 369-372,376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області ОСОБА_3 про продовження строку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гродно Білорусія, українця громадянина України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб - задовольнити.
Застосувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гродно Білорусія, українцю, громадянину України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, починаючи з 19 лютого 2020 року до 18 квітня 2020 року включно.
Строк дії ухвали про застосування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гродно Білорусія, українцю, громадянину України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 18 квітня 2020 року.
Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібв сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок ) гривень, 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок (Отримувач коштів ТУ ДСАУ в Запорізькій області Реквізити рахунку: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, Код ЄДРПОУ: 26316700, Код МФО: 820172).
Обвинувачений або заставодавець має право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками.
Роз'яснити обвинуваченому що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хортицького районного суду м. Запоріжжя коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Повідомити про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 3 Запорізької області, начальника Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи « Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Хортицький районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги.
Суддя
Хортицького районного суду ОСОБА_1
м. Запоріжжя
13.02.2020