11 лютого 2020 року Справа № 926/1100/18
За заявою Малого приватного підприємства фірми "Атлас" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК", м. Львів
до: 1. малого приватного підприємства фірми "Атлас", м. Чернівці;
2. ОСОБА_1 , м. Чернівці;
3. ОСОБА_2 , м. Чернівці
про стягнення заборгованості - 681668,28 доларів США та 306,30 грн
Колегія суддів: Гончарук О.В. (головуючий), Байталюк В.Д., Марущак І.В.
Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.
Представники учасників виконавчого провадження:
від стягувача - Гончарова У.І., довіреність від 29.01.2020;
від боржників - не з'явилися;
від органу виконавчої служби - не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 задоволено частково позов публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до Малого приватного підприємства фірми "Атлас", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 681668,28 доларів США та 306,30 грн. Зазначеним рішенням присуджено стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 637525,54 доларів США заборгованості з кредиту, 20211,41 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом, 266040,73 грн судового збору.
13 січня 2020 року Господарським судом Чернівецької області видано накази про примусове виконання рішення від 19.11.2019, яке набрало законної сили 20.12.2019.
27 січня 2020 року від Малого приватного підприємства фірми "Атлас" надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 172), у якій боржник просить визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Чернівецької області від 13 січня 2020 року у справі № 926/1100/18.
Свою заяву боржник обґрунтовує вимогами частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Боржник зазначає, що в понеділок, 23 грудня 2019 року, він отримав повний текст рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019, про що свідчить розписка у повідомленні про вручення поштового відправлення, у якому розписався представник МПП фірми "Атлас" та який наявний в матеріалах справи. В понеділок, 13 січня 2020 року, тобто у межах, передбачених законодавством строку, боржник подав апеляційну скаргу, а відтак у суду першої інстанції не було достеменних відомостей щодо дати отримання відповідачем повного тексту судового рішення.
Заявник також зазначає, що про існування наказу господарського суду від 13 січня 2020 року він дізнався від приватного виконавця Павлюка Н.В., який прибув виконувати у порядку виконавчого провадження рішення господарського суду, однак, вважає боржник, такий наказ не був оприлюднений на сайті судової влади у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім цього, заявник зазначає, що судом видано три окремих накази про виконання судового рішення про солідарне стягнення заборгованості, чим порушено положення частини 5 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не вказано солідарно з якими саме відповідачами у справі має бути проведено стягнення з відповідача заборгованості, а тому наказ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню як передчасний, безпідставний та виданий без зазначення у виконавчому документі всіх відомостей, які передбачені частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавчий документ також не містить конкретного строку пред'явлення його до виконання.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 призначено розгляд заяви на 04.02.2020 за участю представників учасників виконавчого провадження.
На день розгляду заяви, 04.02.2020, представники боржників та представник органу виконавчої служби не з'явились, що не перешкоджає проведенню судового засідання без їх участі.
Присутні у судовому засіданні представники стягувача вважають заяву боржника необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, у тому числі з тих підстав, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019, Малим приватним підприємством фірмою "Атлас", станом на дату видачі наказу про примусове виконання рішення, а саме 13.01.2020, не подано, адже ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху. Відтак, у суду були підстави для видачі наказу про примусове виконання рішення.
Інші доводи заяви боржника, що розглядається у даному засіданні, стягувач також вважає безпідставними.
У судовому засіданні 04.02.2020 оголошено перерву до 14:00 "11" лютого 2020 року, а боржника, в строк до 11.02.2020, зобов'язано надати суду докази подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019.
У судовому засіданні 11.02.2020 представник стягувача просить відмовити у задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Водночас, від боржника надійшли витребувані у нього докази подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019.
Розглянувши заяву Малого приватного підприємства фірми "Атлас" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 задоволено частково позов у справі №926/1100/18 та стягнуто солідарно з малого приватного підприємства фірми "Атлас", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 637525,54 доларів США заборгованості з кредиту, 20211,41 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом та 266040,73 грн судового збору. При цьому судом закрито провадження у справі в частині стягнення 986,81 доларів США заборгованості з відсотків за користування кредитом, 14304,63 доларів США, що еквівалентно 384760,16 грн, - пені за прострочення повернення кредиту, 1203,88 доларів США, що еквівалентно 32319,96 грн, - пені за прострочення повернення відсотків за користування кредитом.
Частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше як 10 днів.
З рішення господарського суду від 19.11.2019 вбачається, що його підписано 29.11.2019.
Відповідно до частин 1-2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За таких обставин, з урахування відсутності у суду відомостей щодо апеляційного оскарження рішення від 19.11.2020, зазначене рішення набрало законної сили на двадцять перший день з дня складання повного судового рішення, тобто 20 грудня 2020 року.
02 січня 2020 року позивач звернувся до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судових наказів.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, зазначені накази про примусове виконання рішення видано 13 січня 2020 року. Згідно з інформацією наведеної у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», станом на 12:23 - 13:23 13 січня 2020 року, відсутні відомості щодо реєстрації Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 у справі №926/1100/18.
В подальшому, судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.11.2019 у справі №926/1100/18 МПП «Атлас» відправлено засобами поштового зв'язку о 17:01 13 січня 2020 року, а зі змісту самої скарги вбачається, що скаржник за апеляційною скаргою просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Пізніше, ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 та 10.02.2020 залишено апеляційну скаргу без руху та, відповідно, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №926/1100/18 та витребувано у Господарського суду Чернівецької області матеріали зазначеної справи.
Накази від 13.01.2020 про примусове виконання рішення відповідають вимогам, що ставляться до виконавчого документу статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Зі змісту статті 1 Закону України «Про доступ до судових рішень» накази про примусове виконання рішень (виконавчі листи) внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень не підлягають.
Відповідно до частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З частини 2 статті 328 ГПК України вбачається, що визнання наказу таким, що не підлягає виконанню можливе внаслідок його помилкової видачі або у разі відсутності у боржника обов'язку виконувати рішення суду.
Судом встановлено, що перший відповідач 13 січня 2020 року направив до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду від 19.11.2019 з пропуском строку ндля подання апеляційної скарги про що сам і зазначає у цій скарзі.
Відтак, МПП «Атлас» подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду від 19.11.2019 після закінчення строку для її подання, а тому, в силу вимог вищезазначеної статті 240 ГПК України, рішення у справі №926/1100/18 набрало законної сили, що спростовує твердження боржника про помилкову видачу виконавчих документів у цій справі.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Доводи боржника спростовуються встановленими обставинами справи та вимогами вищезазначеного законодавства.
Інших обставин, які б слугували підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, таких як, відсутність обов'язку у боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням, тощо, судом в процесі розгляду заяви, не встановлено, у зв'язку з чим у задоволенні заяви Малого приватного підприємства фірми «Атлас» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 172) слід відмовити.
Суд звертає уваги учасників виконавчого провадження на те, що з метою недопущення можливих порушень прав боржника на стадії виконавчого провадження в аналогічних ситуаціях, у випадку коли судом правомірно видається виконавчий документ, а апеляційною інстанцією в подальшому приймається скарга на рішення суду, на законодавчому рівні встановлено обов'язок виконавця зупинити виконавче провадження.
Так, відповідно до статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Крім цього, частиною 5 статті 262 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження
Враховуючи викладене, керуючись статтями 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Малого приватного підприємства фірми «Атлас» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 172 від 27.01.2020), відмовити.
Ухвала набирає законної сили протягом десяти днів з моменту її підписання та підлягає оскарженню відповідно до статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 12.02.2020.
Головуючий суддя О.В. Гончарук
Судді В.Д. Байталюк
І.В. Марущак